Поняття організації як системи. Формальна і неформальна організації.
Організація- це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети.
Організація можлива, якщо:
1) Є принаймі дві людини, які вважають себе частиною цієї групи;
2) Є хоча б одна мета, тобто результат, якого треба досягти, що сприймається як загальна мета для всіх членів групи;
3) Члени групи навмисно працюють разом, щоб досягти означеної для всіх мети. 'І
Організації перетворюють ресурси у вигляді матеріалів, фінансів, технологій, людей і інформації в бажані кінцеві цілі.
Приклади формальних організацій:
Церква; Армія; Держава; Ферма; Партія; Підприємство
Існують також неформальні організації , тобто групи, які виникають спонтанно, але в яких люди вступають у взаємодію досить регулярно (любий колектив по інтересам-вболівальники футбольного клубу, тощо). Неформальні організації існують у всіх формальних організаціях, за винятком дуже малих. І хоча вони не мають керівників, вони відіграють дуже значну роль у житті формальних організацій.
В залежності від кількості поставлених цілей організації поділяються на прості- одна ціль і складні - декілька цілей.
3.2 Згідно з кібернитичним підходом практично всі організації можна розглядати як відкриті складні динамічні системи.
3.3 Загальні характеристики організації.
Всі складні організації мають не тільки набір взаємопов'язаних цілей, але й загальні для всіх характеристики, незалежно від розміру, виду діяльності, форми власності:
Ресурси
Люди (персонал)
Капітал (фінансові ресурси)
Матеріально-технічні ресурси (земля, будівлі, обладнання та ін.)
Технологія
Інформація
Залежність від зовнішнього середовища. Ні одна організація не може існувати незалежно від зовнішнього середовища, тому що її місія це основна чітко сформульована причина її існування.
Організація -відкрита, складна динамічна система.
3.4. Горизонтальний поділ праці (або спеціалізація) - це основа розвитку сучасного виробництва. Сутність в поділі великого обсягу праці на велику кількість спеціалізованих завдань. (Мак Дональдс).
3.5. Вертикальний поділ праці- відділяє роботу по координації дії від самих дій. А дії по координації роботи інших людей і становлять сутність управління.
Тобто вертикальний поділ праці дозволяє виділити управлінців в окрему категорію працівників.
Вертикальний поділ праці формує рівні управління (ієрархію управління).
3.6. Підрозділи. Складні організації здійснюють чіткий горизонтальний поділ праці за рахунок утворення підрозділів, які виконують специфічні конкретні задачі та досягають конкретних специфічних цілей.
Підрозділ - це група людей, діяльність яких свідомо координується на досягнення загальної мети.
3.7. Необхідність управління. Для того щоб організація досягла своєї мети, завдання повинні бути скоординовані шляхом вертикального поділу праці. Тому управління є необхідною діяльністю для організації.
Методи управління, їх характеристика.
Організаційно-розпорядчі методи управління включають організаційні і розпорядчі дії на управляємий об'єкт (працівники організації, групу працівників)
1. Організаційно-розпорядчі методи управління включають організаційні і розпорядчі дії на управляємий об'єкт (працівники організації, групу працівників) До організаційних дій належать:
а) - регламентування - це розробка; структури виробництва і управління; положення про підрозділи (посадові інструкції)
б) - нормування - це визначення норм з урахуванням особливостей виробництва в конкретній організації (на основі норматива)
в) - методичне інструктування - це розробка різних інструкцій (кваліфікаційні вимоги; правила безпеки; посадові інструкції).
В процесі роботи виникають різні відхилення від сталого режиму виробництва, які необхідно ліквідувати. І для цього використовують розпорядчі дії:
а) накази - тільки у письмовій формі і видаються тільки керівником організації;
б) розпорядження - письмові, або усні і видаються як керівником організації так і іншими керівниками в межах своїх повноважень;
в) вказівки - найчастіше усні, але бувають і письмові.
2. Економічні методи управління спрямовані на задоволення матеріальних потреб працівників на підвищення рівня мотивації його праці (економічні дії).
Вони включають:
Планування
Матеріальне стимулювання (форми і системи оплати праці; преміювання).
Тарифна політика на підприємстві
Господарський розрахунок (самофінансування, самоокупність, оперативна самостійність матеріальна зацікавленість в кінцевих результатах діяльності)
3. Соціально-психологічні методи управління - це сукупність соціально-психологічних заходів впливу на окремих робітників.
Вони включають:
- Створення нормативної робочої ( ділової ) атмосфери на виробництві.
- Створення творчої атмосфери.
- Управління поведінкою колективу ; лідерство ; спілкування.
- Використання неформальних організацій для підвищення ефективності праці колективу.
4. Правові методи - це сукупність юридичних засобів впливу і способів впливу на колектив і його окремих членів.
Правові методи передбачають, що і управляюча підсистема, і підсистема, якою управляють, діють в рамках закону. Вони включають:
- Правові норми ( конституція, закони, укази президента, підзаконні акти). Встановлюють місце організації в державі, характер відносин з іншї суб'єктами діяльності.
- Правові відносини - безпосередньо регулюють відносини із замовниками, постачальниками.
- Правові акти трудового і господарського плану, що регламентують діяльність керівних працівників.