5.2. Характеристика транспортних перевезень

В аналітичних цілях виділяють морський транспорт, що віді­грає основну роль у перевезенні зовнішньоторгівельних вантажів, повітряний транспорт, який мас велике значення в міждержавному переміщенні людей, та інші види транспорту.

Морський транспорт вважається найбільш універсальним ви­дом транспорту, який спеціалізується на обслуговуванні міжнарод­ної торгівлі. У системі морського торгового судноплавства зароди­лися й одержали розвиток основні правові інститути й органі­заційні форми міжнародних перевезень вантажів і пасажирів. Сис­тема економічних і правових відносин між учасниками процесу перевезення на інших видах транспорту розвивалася в тому або іншому ступені під впливом міжнародної практики морського торгівельного судноплавства.

У міжнародному судноплавстві склалися дві форми організації перевезень: лінійна (регулярна) і трампова (нерегулярна). Міжна­родне лінійне судноплавство організовується морськими перевізни­ками на стійких географічних напрямках міжнародної торгівлі. Ос­новним документом при оформленні перевезення вантажу в міжна­родному лінійному судноплавстві є коносамент. Коносамент— це документ, що надає право кожному, хто є його влас­ником, розпоряджатися товаром.

Існує декілька видів коносамента:

• коносамент на пред'явника, що надає право кожному, хто є його власником, розпоряджатися товаром;

• іменний коносамент, що виписується на конкретного одержувача товару;

• ордерний коносамент, відповідно до якого перевізник повинний доставити товар за вказівкою позначеної сторони.

Розрізняють також бортовий коносамент, що оформляється на вантаж, який завантажується на борт судна, і коносамент на ван­таж, прийнятий до відправлення, що застосовується у випадку, як­що товар зданий на склад для наступного відвантаження. Іноді за­стосовується наскрізний коносамент — документ, на основі якого вантажі транспортуються з порту навантаження в порт призначен­ня двома і більше судноплавними лініями, що діють відповідно до угоди.

На відміну від лінійного, в трамповому судоплавстві судна ек­сплуатуються на нерегулярній основі. Вони не закріплюються за визначеними напрямками, а вільно переміщаються з однієї секції фрахтового ринку в другу залежно від попиту на тоннаж і пропо­зиції вантажів.

Основною міжнародною угодою, що визначає взаємовідносини учасників договору морського перевезення і правовий статус коно­самента, є Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (1924 р.), особлива увага в якій приділена питанню про відповідальність морського перевізника за вантаж. Морські пе­ревезення пасажирів і багажу регулюються Афінською конвенцією про морські перевезення пасажирів, їхнього багажу, транспортних засобів і ручного багажу, а також Міжнародною морською органі­зацією, заснованою 1958 року в Женеві.

На частку міжнародного повітряного транспорту, за даними Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), припадає більше 54% від загального обсягу всіх регулярних авіаційних перевезень у світі. Міжнародним польотом вважається політ, при якому повітря­не судно перетинає державні кордони двох країн. Міжнародним повітряним перевезенням вважається перевезення, здійснюване на повітряних суднах, при якому місце відправлення і місце призначен­ня незалежно від того, чи було перевантаження або перерва в переве­зенні, розташовані на території двох держав або на території тієї са­мої держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави.

Міжнародне повітряне перевезення може бути: комерційним (здійснюється цивільними повітряними суднами за плату) і неко-мерційним (безкоштовне). Польоти на міжнародних повітряних лініях за формою їх виконання можна класифікувати нарегулярні та нерегулярні.

Регулярні рейси — це рейси, виконувані відповідно до опубліко­ваного розкладу по договірних авіалініях. У розкладі зазначений • маршрут польоту, проміжні пункти посадок, час вильоту і прильо­ту в кожний пункт маршруту, частота прямування і тип літака. Зміна цих умов виконання регулярних рейсів може бути здійснена тільки при взаємній згоді договірних держав. Регулярні авіапсреве-зення оплачуються за міжнародними авіаційними тарифами, опублікованими і неопублікованпми.

Опубліковані {наскрізні) тарифи — це тарифи і збори від аеро­порту відправлення до аеропорту призначення, розміщені в тариф­них довідниках. Неопубліковані тарифи — це тарифи, що за відсут­ності опублікованого тарифу між даними пунктами утворюються двома засобами:

• шляхом додатку до опублікованого (наскрізного) тарифу додат­кової суми;

• при відсутності пропорційного тарифу — шляхом додавання дільничних тарифів окремих наскрізних ділянок перевезення з дотриманням відповідних правил побудови тарифів. Більшість тарифів не опубліковано, їх немає в тарифних довідниках і інших офіційних тарифних виданнях. Крім того, кож­на авіакомпанія розробляє свої неофіційні тарифи, які в основному є закритими і складають комерційну таємницю авіакомпанії.

Нерегулярні авіаперевезення виконуються на підставі дозволу на разові польоти і підрозділяються на додаткові, спеціальні і чар­терні.

Додаткові рейси — це рейси, що виконуються по тих авіалініях, що і регулярні, але за особливим розкладом. Додатковий рейс мо­же бути виконаний за згодою партнера, за умови, що комерційне перевезення не може бути здійснене регулярними рейсами.

Спеціальні рейси — це рейси, що виконуються за спеціальним за­вданням як за маршрутом регулярних рейсів, так і за особливим маршрутом. Як правило, дозвіл на виконання спеціальних рейсів по дипломатичних каналах.

Чартерні рейси — це рейси, що виконуються згідно зі спеціаль­ним контрактом між перевізником і замовником.

Нині нерегулярні перевезення складають близько 18% від за­гального обсягу міжнародних перевезень. Загальний обсяг міжна­родних нерегулярних перевезень в усьому світі складається з обсягу, виконаного чартерними перевізниками, і обсягу, виконаного регу­лярними перевізниками. Як і регулярні, міжнародні нерегулярні пе­ревезення підрозділяються на пасажирські і вантажно-поштові.

Польоти над своєю територією здійснюються відповідно до національних законів і прав, польоти над чужою територією і відкритим морем — відповідно до двосторонніх і багатосторонніх угод між зацікавленими державами. Регулюванням повітряних пе­ревезень займаються різноманітні міжнародні організації. Основ­ним міжнародним органом, що здійснює багатостороннє регулю­вання світового повітряного транспорту на міждержавному рівні, е Міжнародна організація цивільної авіації (International Civil Organization, ІСАО), заснована-1947 року.

Міжнародні залізничні перевезення здійснюються на підставі двосторонніх і багатосторонніх угод, які укладаються відпо­відними міністерствами держав — учасників угоди. Основним до­кументом, яким оформляється залізничне перевезення вантажів, є залізнична накладна. Міжнародне автомобільне перевезення оформляється автомобільною накладною, що складається у 3-х примірниках і регулюється спеціальною конвенцією.