3. Світовий ринок.

Міжнародний поділ праці та міжнародна кооперація стали основою для виникнення світового ринку. Його виникнення та становлення стали наслідком дуже тривалого історичного розвитку. Сутність світового ринку та його структуру можна зобразити схемою, наведеною на рис.2.1.

Зовнішні контури фігури позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин між країнами.

Рис. 2.1. Схема світового ринку

Еволюція ринку за схемою “внутрішній ринок – національний ринок – міжнародний ринок – світовий ринок” представлена на рис 2.2.

в) г)

Рис.2.2.Еволюція форм ринку:

а – внутрішній ринок; б – національний ринок;

в – міжнародний ринок; г – світовий ринок.

Найпростіша форма внутрішнього ринку виникла на ранній стадії товарного виробництва, що базувалося на суспільному поділі праці. Поділ праці неминуче вимагає обміну, з примітивних форм якого і розпочалося формування внутрішнього ринку. На внутрішньому ринку виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець – одночасно і кінцевим споживачем товару, який одразу ж забирав та оплачував товар. Розвиток обміну привів до появи грошей, що розширило стимули до виробництва тих чи інших товарів спеціально для обміну. Тільки тоді й змогло з’явитися товарне виробництво в прямому розумінні слова, тобто виробництво таких виробів, які потрібні їх виробнику не для власного споживання, а як носії вартості, що дають змогу отримати натомість десятки інших потрібних предметів. Іншими словами, з’явилося виробництво на ринок, для задоволення потреб інших людей. З появою грошей між продавцем і покупцем стають посередник-купець, який надає послуги з реалізації товару, а також міняйло, що позичає для нього гроші.

Таким чином, внутрішній ринок (ВР) (domestic market) – це форма господарської взаємодії, за якої призначене до продажу, збувається самим виробником всередині країни.

Невдовзі після виникнення внутрішніх ринків почали формуватися національні ринки. Цьому сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина яких з самого початку була орієнтована на іноземних покупців (наприклад, на ринку праці - работоргівля). Отже, національний ринок (НР) (national market) - це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Мануфактура, що базувалась на поділі праці, з XVI до середини XVIII ст. сприяла розвитку виробництва товарів, розширенню національних ринків і створенню регіональних, міждержавних і міжнародних ринків. Міжнародний ринок (МР) (international market) - це частина національних ринків, яка безпосередньо зв’язана із закордонними ринками.

Великі географічні відкриття спричинили грандіозні зміни в торгівлі, вивезення у нові землі готових продуктів промисловості. Це дало значний поштовх розвитку продуктивних сил у Європі, де під тиском попиту в першій половині XIX ст. виникла велика фабрично-заводська індустрія, продукція якої вже не могла збуватися на внутрішньому ринку, їй був потрібний світовий збут.

Отже, в епоху первісного нагромадження капіталу локальні центри міждержавної торгівлі переросли у єдиний світовий ринок. Він остаточно сформувався наприкінці XIX - на початку XX ст., коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку, стало машинним. Сучасний світовий ринок (СР) ( world market) - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва.

Світовий ринок характеризується такими основними рисами:

 він є категорією товарного виробництва, яке в пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;

 він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не тільки внутрішніх, але і зовнішніх попиту і пропозиції;

 він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, в яких галузях і регіонах вони можуть бути використані найбільш ефективно;

 він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари, а досить часто і їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт за конкурентних цін;

 на ньому існує особлива система цін – світові ціни;

 на ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв’язками між підприємствами та регіонами країни), а й зовнішньоекономічною політикою окремих держав.

Товар, що знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту і сукупної пропозиції, через які кожний з учасників може оцінити й адаптувати параметри свого виробництва до світових.

Виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світовий ринок здійснює зворотній вплив на виробництво, показуючи йому, що, скільки і для кого необхідно виробляти. В цьому змісті світовий ринок виявляється первинним щодо виробника і є центральною категорією теорії міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин. Головною зовнішньою ознакою світового ринку є пересування товарів і послуг між країнами.

Щодо однієї країни, як правило, використовується термін “зовнішня торгівля держави”, щодо торгівлі двох країн між собою - “міждержавна, взаємна, двохстороння торгівля”, а щодо торгівлі всіх країн одна з одною – “міжнародна або світова торгівля”. Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів – експорту й імпорту і характеризується торговим сальдо і торговим оборотом.

Експорт ( export/s) – це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт ( import/s) – це купівля та ввезення товару з-за кордону.

Торгове сальдо ( trade balance) – різниця вартісних обсягів експорту та імпорту.

Торговий оборот ( trade turnover) – сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

Згідно до прийнятих у світі стандартів статистики міжнародної торгівлі ключовим елементом для визнання торгівлі міжнародною, продажу товарів – експортом, а купівлі – імпортом є факт перетину товаром митного кордону і фіксації цього у відповідній митній звітності. При цьому не має значення чи змінює товар власника чи ні. Зокрема, якщо комп’ютер проданий ( а по суті переданий) американським підрозділом IBM своєму українському підрозділу, то він вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась американська компанія IBM. В теорії платіжного балансу, як буде видно далі, навпаки, головним є зміна товаром власника, і продаж української сировини філії американського підприємства, що розташована в Україні, буде вважатися українським експортом, хоча сировина не перетинала кордон.

Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, що характеризують міжнародний рух товарів, які використовуються для всебічного аналізу міжнародної торгівлі і для практичних цілей. Торгове сальдо і торговий оборот, як їх похідні, мають більш вузьке аналітичне та практичне значення і використовуються рідше.

Якщо виходити з передумови балансу попиту та пропозиції, то графічно поняття експорту та імпорту можна зобразити так, як показано на рис.2.3.

РІ Країна І PW Світовий ринок РІІ Країна ІІ

РІ,

І

Рис. 2.3. Торгова рівновага:

Р1, Р11, Рw — ціна товару X в країнах І, II та світова ціна відповідно;

Q1, Q11, Qw — обсяг виробництва товару X в країнах І, II та світі відповідно;

D1, D11, Dw — попит товару X у країнах І, II та світі відповідно;

S1, S11, Sw — пропозиція товару X в країнах І, II та світі відповідно;

E1, E2, E — ринкова рівновага попиту та пропозиції на товар в краї­нах І, II та світі відповідно;

А1В1 = А2В2 = PE = експорт = імпорт; P1 < Р2

Р1= Р1 — мінімальна ціна, після досягнення якої експорт з країни І припиниться;

Р2= P2  максимальна ціна, після досягнення якої імпорт з країни II припиниться;

Р — ціна рівноваги товару X на світовому ринку.

Найпростіша модель світового ринку називається моделлю часткової рівноваги (рис.2.3). Вона показує основні функціональні взаємозв’язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля, тобто:

 світовий ринок представляє собою сферу міжнародного балансу попиту і пропозиції на товари, що експортуються та імпортуються країнами;

 обсяги експорту визначаються розмірами надлишкової пропозиції товару, розміри імпорту – розмірами надлишкового попиту на товари;

 факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на міжнародному ринку встановлюють порівнюючи внутрішні рівновагові ціни на однакові товари у різних країнах;

 ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, що існують у країнах до початку торгівлі;

 з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості експортованих та імпортованих товарів на світовому ринку, а з іншого - зміна кількості експортованих та імпортованих товарів приводить до зміни світової ціни.

Отже, світовий ринок - це сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів – експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка називається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціональні взаємозв’язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля.

Структуру світового ринку можна подати як сукупність взаємопов’язаних ринків економічних ресурсів і результатів виробництва. За таким критерієм до складу світового ринку входять:

- валютний ринок;

- ринок капіталів;

- ринок трудових ресурсів;

- товарний ринок;

- ринок послуг;

- ринок ідей, know-how, технологій.