3. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торговельної діяльності.

. Найвпливовішими з міжнародних організацій, які регулюють міжнародні торговельні потоки є ЮНКТАД, ГАТТ/ВТО, МТЦ, ЮНКТАД/ГАТТ, МТП.

Конференція ООН з Питань Торгівлі та Розвитку - ЮНКТАД (United Nations Conference of Trade and Development - UNCTAD). Це орган Генеральної Асамблеї ООН. Створено в 1964 році. Є однією з найпредставленіших організацій: до неї входять усі члени ООН, а також члени спеціалізованих закладів ООН і члени МАГАТЕ.

Актуальні проблеми міжнародних торговельно-економічних відносин та інші, пов’язані з ними проблеми розвитку, ЮНКТАД розглядає комплексно, у їхньому взаємозв’язку, з урахуванням інтересів усіх груп країн.

Основні завдання ЮНКТАД:

- сприяння розвитку міжнародної торгівлі;

- забезпечення стабільного миру і рівноправного, взаємовигідного, всебічного співробітництва між різними країнами;

- вироблення рекомендацій, принципів, організаційно-правових умов і механізмів функціонування сучасних міжнародних економічних відносин;

- участь в координації діяльності інших закладів системи ООН в області економічного розвитку, налагодження господарських зв’язків і заохочення міжнародної торгівлі;

- розгляд широкого кола проблем міжнародної торгівлі сировиною, готовою продукцією, напівфабрикатами;

- розгляд умов "невидимої торгівлі" (фрахтування морського транспорту, страхування, фінансування і кредитування зовнішньої торгівлі;

- розгляд проблем діяльності транснаціональних компаній, передачі технологій, валютно-кредитних відносин;

- боротьба з так званим "новим" протекціонізмом промислово розвинених країн; регулювання надзвичайно високої зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються.

Вищими органами ЮНКТАД є сесія ЮНКТАД і Рада з питань торгівлі та розвитку. Сесії ЮНКТАД проводяться не рідше одного разу на чотири роки.

Плинна діяльність ЮНКТАД здійснюється робочими комітетами і Секретаріатом на чолі з генеральним секретарем. Штаб-квартира ЮНКТАД знаходиться в м. Женеві.

Система Генеральна Угода з Тарифів і Торгівлі/Світова Торговельна Організація - ГАТТ/ВТО (General Agreement of Tariffs and Trade / World Trade Organization – GATT/WTO). У 1994 році на базі ГАТТ вирішено заснувати Світову торгову організацію (СТО), що діє з 1.01.1995 року, а тому на даний час в інформативних джерелах популярною назвою цієї організації є ГАТТ/СТО або просто СТО (СОТ чи ВТО).

ГАТТ - це міжнародна багатостороння угода, яка регулює режим взаємної торгівлі й торговельну політику країн-учасниць. Вона виконує роль інструмента лібералізму в міжнародній торгівлі, направленого на зниження різноманітних митних перепон. Діє ГАТТ з 1948 року.

Основні принципи ГАТТ:

1) Недискримінація (режим найбільшого сприяння). Тяжій стан (режим) зобов’язую кожну країну-учасницю розповсюдити на всіх постачальників якого-небудь товару пільги, які вона надала б якомусь одному з них. Щоправда, тут передбачено два відступи від правил:

- запроваджено тарифні переваги на користь країн, що розвиваються;

- дозволяється створення митних союзів між країнами, якщо рівень протекціонізму, що з них випливає, не перевищує середнього, яким раніше користувались країни, котрі беруть участь у цих союзах.

2) Однакові фіскальні правила та інші регламентації для товарів національного виробництва або імпортованих товарів.

3) Заборона демпінгу і дозвіл на запровадження антидемпінгових мит на випадок недотримання цієї заборони.

4) Можливість нейтралізації експортних премій або субсидій через компенсаційні збори.

5) Гармонізація методів розрахунку митної вартості товарів.

6) Недискримінаційність щодо постачальників при державних закупівлях, незалежно від їхньої національності.

7) Неконтингентування імпорту, тобто усунення кількісних обмежень на імпорт. При всякому відхиленні від цього принципу повинно додержуватися правило недискримінації, і таке відхилення можливе тільки у випадку гострого дефіциту платіжного балансу або ж для країн, що розвиваються.

8) Можливість для країн-учасниць здійснення зворотних (адекватних) заходів стосовно держави, яка не стала би дотримуватися цих правил.

ГАТТ проводить щорічні конференції, на яких обговорюються проблеми уніфікації правил регулювання зовнішньої торгівлі та взаємозв’язаних з нею економічних відносин.

З 1964 році в рамках ГАТТ створено Міжнародний Торговий Центр - МТЦ, який з 1968 року діє ще й під егідою ЮНКТАД, а тому повна його назва має абревіатуру МТЦ ЮНКТАД/ГАТТ.

Мета створення МТЦ: надання торговельної інформації та консультативних послуг, що сприяють розвитку зовнішньої торгівлі. З 1973 року МТЦ виконує функції центрального органу в системі ООН з надання технічної допомоги в розвитку торгівлі (насамперед, експорту) в країнах, що розвиваються.

МТЦ проводить роботу в рамках основної програми "Сприяння торгівлі та розвитку експорту", а також двох спеціальних програм: “Технічне співробітництво з найменш розвиненими країнами” і “Технічне співробітництво з національними торговими палатами”. Головні пункти основної програми:

- Створення національної інфраструктури для стимулювання торгівлі;

- Виявлення й освоєння експортних ринків;

- Створення спеціалізованих національних служб сприяння торгівлі;

- Стимулювання торгівлі на багатосторонній основі;

- Підготовка кадрів;

- Удосконалення техніки імпортних операцій. Міжурядовий контроль за роботою МТЦ здійснює Об’єднана консультативна група, до складу якої входять представники усіх держав-членів ЮНКТАД і ГАТТ. Штаб-квартира МТЦ, яка і штаб-квартира ЮНКТАД і ГАТТ, знаходиться в м. Женеві.

Достатньо авторитетною у світі є Міжнародна Торгова Палата - МТП (International Chamber of Commerce - ІСС). Це неурядова міжнародна організація, яка об’єднує національні федерації підприємців, зацікавлених в розвитку економічних і фінансових зв’язків. Засновано ще в 1919.

Мета функціонування МТП: сприяти поліпшенню економічних відносин між країнами, встановленню ділових контактів і взаєморозумінню.

Своєю діяльністю Міжнародна торгова палата сприяє запровадженню в міжнародну практику стандартів, ділових звичаїв, уніфікованих правил, визначень, умов, а також сприяє розповсюдженню необхідної політичної та торгово-економічної інформації для розвитку міжнародного бізнесу.

Вищим органом МТП є Конгрес. Інші керівні та координаційні органи: Рада, виконавчий комітет, Секретаріат, різного роду комітети, комісії, бюро, робочі групи з питань торгівлі, виробництва, іноземних інвестицій, платіжних балансів, транспорту, зв’язку, правових відносин, міжнародних ярмарків і виставок тощо.

При МТП функціонує міжнародний комерційний арбітражний суд, а також Бюро зв’язку з ООН та її спеціалізованими закладами. Рішення Міжнародної торгової палати носять рекомендаційний характер.

МТП має відділення в Женеві та Бангкоці, а штаб-квартира знаходиться у Парижі. МТП розробила Міжнародні правила з тлумачення товарних термінів "Інкотермс", де виділяються базисні умови постачання товарів у міжнародних договорах купівлі-продажу. Метою Інкотермс є забезпечення комплекту міжнародних правил \ тлумачення найбільш широко використовуваних торгових термінів у царині міжнародної торгівлі. Таким чином, можна уникнути або, щонайменше, значно скоротити невизначеність різної інтерпретації.

Досить часто сторони, які укладають контракт, незнайомі з особливостями практики ведення торгівлі у відповідних країнах. Це може послужити причиною непорозуміння, розбіжностей і судової тяганини і, як наслідок, даремної трати часу і грошей.

Для розв’язання усіх таких проблем Міжнародна Торгова Палата опублікувала вперше в 1936 році міжнародні правила для точного визначення торгових термінів. Ці правила відомі як Інкотермс-1936. Виправлення і доповнення пізніше були зроблені в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і в 2000 роках, кожного разу приводячи ці правила у відповідність з часом.

Слід зазначити, що сфера дії Інкотермс обмежується питаннями, прв’язаними з правами та обов’язками сторін договору купівлі-продажу стосовно постачання проданих товарів. В Інкотермс базисні умови постачання для полегшення розуміння згруповані в чотири категорії.

Перший термін є одиноким, а тому й група Е називається групою чисто символічно. Означає цей термін те, що продавець надає товар покупцю тільки на власній території.

Друга група F умов передбачає, що продавець поставляє товар перевізнику, якого обирає покупець.

За умовами групи С продавець повинен укласти контракт на перевезення, але не брати на себе ризик щодо втрат чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, які відбулися після відвантаження і відправлення.

Умови групи D передбачають, що продавець повинен нести усі витрати і ризики, які є необхідними для постачання товару в країну призначення.

Необхідно зауважити, що в міжнародній практиці прийнято обчислювати експорт за умовами FОВ, а імпорт за умовами СІF, де враховуються ще фрахт і страхування.