
- •Розділ 1. Теоретичні засади курсу “міжнародна економіка”
- •Тема 1. Предмет та структура курсу “Міжнародна економіка”
- •1. Міжнародна економіка в системі економічних наук
- •2. Предмет теорії міжнародної економіки
- •3. Основні методи та принципи досліджень в міжнародній економіці
- •4 Структура теорії міжнародної економіки
- •Тема 2. Інтернаціоналізація як характерна риса сучасного економічного розвитку
- •1. Міжнародний поділ праці: суть та основні форми.
- •2. Міжнародний поділ факторів виробництва: суть та основні види.
- •3. Світовий ринок.
- •4. Товар в міжнародній економічній теорії. Торговий і неторговий товар.
- •5. Інтернаціоналізація сучасного господарства.
- •Тема 3. Світове господарство та національна економіка у системі міжнародних економічних зв’язків
- •1. Світове господарство.
- •2. Класифікація країн світу.
- •3. Національна економіка як суб’єкт міжнародних економічних зв’язків.
- •4. Суть, показники та характерні риси відкритої економіки.
- •Розділ 2. Міжнародний рух товарів та чинників виробництва
- •Тема 1. Міжнародна торгівля товарами та послугами
- •1. Загальний огляд теорій міжнародної торгівлі.
- •1. Теорія абсолютних переваг Адама Семіта.
- •3. Теорія факторів виробництва
- •1. Модель наукомісткої спеціалізації
- •2. Суть та основні поняття міжнародної торгівлі як форми міжнародних економічних відносин.
- •3. Основні показники та особливості оцінки міжнародної торгівлі.
- •4. Міжнародна торгівля послугами.
- •Тема 2. Міжнародна торговельна політика
- •1. Суть міжнародної торговельної політики та її види.
- •2. Інструменти регулювання міжнародних торговельних відносин
- •3. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торговельної діяльності.
- •Тема 3. Міжнародний рух капіталу
- •1. Суть та види міжнародного руху капіталу.
- •2. Суть, цілі та форми міжнародного кредитування.
- •3. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
- •Тема 4. Міжнародна міграція робочої сили
- •1. Світовий ринок трудових ресурсів.
- •2. Міжнародна трудова міграція.
- •3. Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •Тема 5. Міжнародна передача технологій
- •1. Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій.
- •2. Міжнародне ліцензування.
- •3. Міжнародні інжинірингові послуги.
- •4. Світова організація інтелектуальної власності.
- •Розділ 3. Функціональні взаємозв’язки у світовому господарстві
- •Тема 1. Світова валютна система
- •1. Загальні відомості про валюту.
- •2. Світова валютна система. Еволюція розвитку.
- •3. Міжнародний валютний фонд.
- •5. Валютний ринок та його види.
- •6. Міжнародні валютні розрахунки.
- •Тема 2. Міжнародна економічна інтеграція.
- •1. Суть і форми міжнародної економічної інтеграції.
- •2. Європейські інтеграційні процеси.
- •3. Особливості розвитку економічної інтеграції в Північній Америці.
- •4. Розвиток регіональних і субрегіональних інтеграційних формувань у Латинській Америці.
- •5. Особливості інтеграційних процесів у Азії.
- •6. Особливості інтеграційних процесів у Африці.
- •Тема 3. Глобалізацій ні процеси у світовій економіці.
Тема 2. Міжнародна торговельна політика
1. Суть міжнародної торговельної політики та її види.
Міжнародна торговельна політика — це сукупність принципів, підходів, а також засобів регулювання міжнародної торгівлі. Міжнародну торговельну політику можна розглядати як цілеспрямований вплив держави на торговельні відносини з іншими країнами. Цей вид політики прийнято називати зовнішньоторговельною політикою. Є два основні її види: вільна торгівля і протекціонізм.
Вільна торгівля або, по-іншому, фритредерство - це політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових цін, попиту та пропозиції. Вільна торгівля має свої переваги і недоліки. Основні з них такі.
Переваги:
- завдяки вільній торгівлі, яка базується на принципі порівняльних переваг, світова економіка маже досягти більш ефективного розміщення ресурсів і більш високого рівня добробуту;
- надає споживачам можливість вибору благ з ширшого асортименту;
- стимулюючи конкуренцію і обмежуючи монополію, спонукає виробників до підвищення якості товарів і використання сучасних досягнень науки і техніки,
Недоліки:
- в умовах слабкої економіки ставить під загрозу національну безпеку країни, сприяє вивозу національного доходу за її межі;
- небезпечна для молодих та слабких неконкурентоспроможних галузей.
Протекціонізм - це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання економічних і неекономічних засобів втручання в зовнішню торгівлю.
В 50-60-ті рр. XX ст. для міжнародної торгівлі була характерна лібералізація. З початку 70-х рр. спостерігалася зворотна тенденція. А сьогодні в світі домінує поміркований протекціонізм, здебільшого колективний. Взагалі існує декілька форм протекціонізму:
- колективний – об’єднання країн проти країн, що не входять в угрупування;
- селективний направлений проти окремих країн або проти окремих товарів;
- прихований, здійснюється методами внутрішньої економічної політики;
- галузевий, захищає окремі галузі національної економіки.
Протекціонізм, як і вільна торгівля, має свої переваги і недоліки.
Переваги:
- бере під захист слабкі та молоді вітчизняні галузі;
- захищає ринок країни від зарубіжних поставок стратегічних матеріалів і сировини;
- дає змогу використовувати владу держави для підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів;
- створює умови для поповнення державного бюджету;
- скорочуючи імпорт, сприяє зростанню національного виробництва і зайнятості.
Недоліки:
- призводить до подорожчання вітчизняного виробництва, а отже і споживання в результаті менш ефективного використання ресурсів;
- гальмує економічне зростання країн;
- спричиняє великі збитки у країнах, товарооборот яких складає значну частину ВВП.
Міжнародна торговельна політика також може проводитись колективно: угрупуваннями країн, міжнародними наддержавними торговельними органами як, наприклад, Світова організація торгівлі (СОТ), міжнародними інституціями тощо. В цьому випадку економічна політика зачіпає якщо не всю світову спільноту, nj значну її частину. А це вже, власне, і є міжнародна торговельна політика, її більш розвинена форма порівняно з зовнішньоторговельною політикою. І саме в колективній формі міжнародна торговельна політика виступає все частіше і все владніше.