3.2.2. Принцип наочності, як загальнодидактичний принцип в методиці навчання іноземної мови

Наочність в методиці навчання ІМ створює умови для сприйняття почуттями, привносить другу дійсність в навчально-виховний процес. За ствердженням Бєляєва Б.В. принцип наочності розглядається не як допоміжний, а як один із основних методичних принципів навчання ІМ, якщо це навчання переслідує практичні цілі

Види наочності, які входять до змісту принципу наочності	Зміст і призначення
Слухова наочність	Мовлення вчителя, аутентичні еталони в фонозаписі, радіо, мовлення співрозмовників – це все джерела аудіювання, як наочність мовлення. Слухова наочність може супроводжуватися зоровою наочністю (тексти, малюнки, кіно, ілюстрації). Слухова наочність домінує над іншими, вона дозволяє сформувати уміння говоріння, моделювання ситуації з опорою на слухові взірці. Слухова наочність присутня, починаючи з навчання звуків, з вимови слів, речень, за взірцем вчителя.
Зорова наочність: (вербальна, предметна, малюнки, ілюстративна, графічна, схематична)	Формування техніки читання, читання текстів. Ознайомлення з новими словами проходять через набуту семантизацію, ознайомлення із звуко-буквеними відповідностями, мовні і умовно – мовні вправи, розвиток комунікативних умінь здійснюється на базі зорової наочності

Рекомендації вчителю стосовно використання наочності:

1. При навчанні ІМ обов’язково використовуйте аудитивну наочність для формування розуміння мовлення на слух

2. Навчайте учнів користуватися звуко-відтворюючими технічними засобами, щоб слухати в класі і вдома фонозаписи з метою розвивати фонематичний слух

3. Роботу з мовним матеріалом, формування мовленнєвих вмінь і навичок проводьте з широким використанням різноманітної зорової наочності, яка, крім практичних цілей, реалізує і формування активності кожного учні і мотиваційного ставлення до оволодіння ІМ

4. Залучайте учнів до підбору малюнкової наочності до теми, за якою вони мають працювати, створюючи цим самим індивідуальний підхід учнів до виконання різних практичних задач.

3.2.3. Принцип свідомості в навчанні ІМ.

Принцип свідомості є одним із провідних принципів в навчанні кожного предмету, зокрема в навчанні ІМ Врахування чи ігнорування принципу свідомості у навчанні ІМ історично є наріжним каменем у визначенні методичних концепцій у вивченні іноземних мов – метод навчання з урахуванням свідомості, чи інтуїтивний метод.

Під свідомим підходом до практичного оволодіння ІМ розуміється така організація навчального процесу, коли учні усвідомлюють структуру і зміст мовленнєвої діяльності, не користуючись багаточисельними порівняннями з рідною мовою і нескінченними двомовними вправами. Для тренування комунікативної мети навчання ІМ важливу роль мають не лише вправи, тренування, але й свідоме розуміння особливостей мовних засобів.

Розуміння мовних явищ, синтагм, речень на етапі презентації

Засвоєння окремих правил вживання мовних одиниць

Відбір змісту, цінного для реалізації комунікативної мети