3 Ергономіка готельного середовища

 

  Комфортабельность изделий-опор обусловлена размерами, человеческого тела. Кроме того, учитывают взаимосвязь размеров различных изделий, правильный выбор их отдельных параметров. Так, высота сиденья стула от пола зависит от высоты стола: при высоте стола 720—780 мм удобен стул с высотой сиденья 420—480 мм, высота стола для выполнения машинописных работ может быть уменьшена до 680 мм.

  Ширина сидений в наиболее широкой части стульев — не менее 360 мм, рабочих кресел — 400 мм. Если стулья и рабочие кресла изготовлены со спинками, имеющими кривизну, то радиус кривизны поясничных (высотой не более 320 мм) спинок — 220 мм, обычных (высотой более 320 мм) спинок — 450 мм.

  Рабочие поверхности письменного стола в плане должны быть не менее 800 X 500 мм, секретера — не менее 700 X 400 мм. Минимальная ширина (глубина) откидной двери секретера 250 мм. Расстояние для ног человека (между ножками или тумбами письменного стола) не менее 520 мм.

  Размер одного посадочного места обеденного стола по фронту 500—600 мм, по глубине — минимум 325 мм. Размеры крышек обеденных столов определяются количеством посадочных мест.

  При разработке проектов обеденных столов необходимо, чтобы в столах с прямоугольной крышкой расстояние между ножками стола по продольной его оси для установки двух стульев было не менее 910 мм. Столы обеденные для кухни можно изготавливать несколько меньших размеров, если площадь кухни небольшая. Размер одного посадочного места стола для кухни 500 X 300 мм.

  Глубина сидений диванов и кресел для отдыха 450—600 мм, диванов-кроватей и кресел-кроватей 500-600 мм. Ширина одного посадочного места дивана не менее 500 мм. Длина спального места кресла-кровати и дивана-кровати 1860 мм, ширина спального места кресла-кровати 600 мм, дивана-кровати — 700 мм и более.

  Размеры матрацев для кроватей по длине 1860, 1900, 1950, 2030 мм; подростковых — 1600 мм. Ширина матрацев одинарных — 700, 800, 900 мм; двойных — 1100, 1200, 1400, 1600 и 1800 мм; подростковых — 700 мм.

 Оптимальные размеры кухонной мебели.

  Высота и глубина рабочих шкафов, столов соответствуют размерам газовых и электрических плит. Глубину шкафов-столов в кухнях малой площади можно уменьшить до 500 мм. Однако в этом случае плиты будут выступать над общим фронтом шкафов-столов.

  Высота рабочих шкафов-столов (850 мм) принята исходя из удобства работы в кухне хозяйки среднего роста (158—160 см). Этот размер корректируют с учетом индивидуального роста хозяйки и определяют опытным путем. Однако и в этом случае необходимо учитывать высоту плит.

  Глубина навесных шкафов и полок 300 мм. Шкафы и полки можно сделать меньшей глубины, но с учетом размеров посуды и инвентаря, для хранения которых они предназначены.

 

Оптимальные размеры отделений встроенных шкафов для одежды и белья.

  При расположении одежды параллельно фасаду шкафов их глубину уменьшают до 400—450 мм и менее.

 

Размеры зеркал в шкафах и их установка над уровнем пола.

  Размеры зеркал в шкафах и их установка над уровнем пола при пользовании зеркалами стоя показаны на рисунке, а при пользовании зеркалами сидя при вертикальном положении зеркала — на рисунке б, при наклонном положении зеркала — на рисунке "в".

 Внутренние размеры отделений в шкафах различного назначения.

  Внутренние размеры отделений в шкафах различного назначения обусловливаются габаритами предметов, для хранения которых предназначены шкафы. Размеры отделений для хранения белья показаны на рисунке а. В скобках указаны размеры отделений для хранения постельного белья. Расстояние между полками для белья 200—400 мм. Глубина отделений для головных уборов не менее 240 мм, высота 170 мм.

  Минимальные размеры отделений для хранения посуды (рис. б) в зависимости от вида посуды составляют:

Посуда	Размеры отделений (мм)
	Н	В
Столовая, графины, бутылки, вазы и т. п.	260	280
Чайная и кофейная	220	200
Рюмки, бокалы	150	200

  Книги, журналы, альбомы могут храниться на полках в один (рис. в) или два (рис. г) ряда. Расстояние между полками Н в зависимости от размера книг, журналов, альбомов составляет 180—390 мм. Глубина отделений В при хранении книг в один ряд 140—300 мм, в два ряда — 290—440 мм.  При определении размеров мебели необходимо учитывать размеры помещений, в которых мебель будет установлена, размеры проходов и расстояний между изделиями при различных группировках мебели.  Рекомендуемое расстояние при сквозном проходе между мебелью должно быть не менее 90 см. При расположении обеденного стола в центре комнаты вокруг стульев оставляют проход не менее 60 см. Если стол придвинут к стене или к шкафу, то расстояние между ними должно быть не менее 70 см. Стол письменный желательно установить на расстоянии не менее 75 см от шкафа или стены. Расстояние между журнальным столом и креслом для отдыха должно быть не менее 30 см. Если между журнальным столом и креслом для отдыха должен быть проход, то расстояние между ними составляет не менее 50 см. На практике расстояния между изделиями определяют также опытным путем.

. Планировочные решения санузлов а — уборные, б — ванные, в — совмещенные; для выбора оптимального планировочного решения санузла при реконструкции вырежьте из тонированной бумаги силуэты сантехнических приборов в масштабе плана помещения и выберите из вариантов взаимного размещения тот, который полнее отвечает требованиям удобства, компактности, доступности, а также техническим условиям подключения к сетям

ДИЗАЙН

 . Чтобы моделировать поведение посетителей нового ресторана, необходимо учитывать их культурный, образовательный и финансовый уровень, предпочтения и интересы, стиль жизни, а также этнические факторы. Классовая классификация общества реально используется при маркетинговых

исследованиях, с расчетом, что классы, стоящие выше на социальной лестнице, диктуют вкусы для всего общества. Исключением является молодежь — для них авторитетами являются лидеры из их же среды.

 

"Исключением является молодежь — для них авторитетами являются лидеры из их же среды"

 

К действию человека побуждают потребности или желания. Выбор "где бы перекусить" обычно мотивирован в такой же степени психологическими, эмоциональными и общественными потребностями, в какой и основными инстинктами голода и жажды. Внешний вид заведения питания должен мотивировать человека к его посещению. Как повлиять на мотивацию? Обычно люди подвергаются множеству различных влияний, но большинству из них не придают значения. Известно, что, скорее всего, будут замечены следующие влияния:

 

 

- выделяющиеся из окружения из-за контраста или выдающихся особенностей;

- подходящие для удовлетворения насущных потребностей;

- предвиденные в данных обстоятельствах;

- ассоциирующиеся с предыдущим (лучше положительным) опытом;

- несущие повторяющиеся сообщения;

- вызывающие ряд ответных реакций, действующих в качестве сигналов (например, аппетит);

- вызывающие сильное побуждение для удовлетворения ощущаемой в данный момент потребности.

 Free flow "Яблоко" по типу - кафе с одиночной линейной раздачей  +  салат бар. Располагается в жилом районе г. Симферополя в составе СУПЕРмаркета "Яблоко".

Заведение рассчитано, как для дневного, так и для ночного посещения.

 

Дизайн интерьера выполнен в классическом стиле ресторанов общественного питания современных мегаполисов. Цветовые и световые решения интерьера продиктованы направленностью заведения на здоровую пищу, быстроту обслуживания и демократичность состава посетителей.

 

Фри-фло - один из самых непростых форматов предприятий питания. Прежде всего, это полноценный ресторан, в котором представлен широкий ассортимент блюд. Блюда в системе фри- фло доготавливаются или готовятся на глазах посетителей и выкладываются в мармиты, сковороды, гастроемкости.

 

Дизайн интерьера фри - фло может быть самым разнообразным. Некоторые рестораны «Грабли» выполнены в абсолютно разных концепциях. При организации концепции фри-фло необходимо продумать дизайн, планировку пространства, количество посадочных мест, техническое оснащение. Успешность концепции будет зависеть от атмосферы заведения и качества предлагаемой продукции.

  

Дизайн заведений общественного питания подразумевает использование демократичного подхода.

Не второстепенным является фактор уюта в заведениях такого плана.

Более теплая атмосфера достигается использованием локального освещения каждого столика в частности.

 

Проект столовой на 1500 посадочных мест

 

Проект кафе на 50 посадочных мест в г. Сочи

Основні принципи, що беруться до уваги при спорудженні будівель готелів, наступні.

1. Будівля (або комплекс будівель) повинні органічно вписуватися до навколишнього середовища, не порушуючи особливості міського або сільського ландшафту.

2. Необхідно враховувати природно-кліматичні фактори, температуру та вологість повітря, кількість опадів, інсоляцію, швидкість і напрямок вітру тощо.

3. Архітектурне, конструктивне і планувальне вирішення будівлі не повинні бути надмірно дорогими. Планування будівлі повинне забезпечувати економічність її експлуатації.

4. При проектуванні готелю певну роль грають рекламні міркування: забезпечення оформлення фасаду, що підкреслює престижність готелю; встановлення рекордів певного напрямку (будівництво найвищої будівлі, найбільш екзотичної будівлі тощо); розташування вітрин готельних торгових центрів і т. ін.

5. Планування будівлі повинне забезпечувати раціональну організацію обслуговування і відповідний комфорт проживаючим, відповідати функціональним вимогам.

6. Будівля повинна відповідати естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям. Варто передбачати можливість її реконструкції.

7. Необхідно дотримуватися умови економічності процесу будівництва будинку.

Будівлі готелів призначені для короткочасного проживання людей з метою здійснення різних видів діяльності. Функціональне призначення готелів істотно впливає на їхнє розташування в планувальній структурі міста. Містобудівний аналіз розміщення готелів у планувальній структурі великих та найбільших міст дозволяє виділити кілька характерних прийомів їх розташування:

- у центрі міста;

- на територіях, що прилягають до центра;

- у центрі житлових районів і мікрорайонів;

- на межі міста;

- за межами міста.

Готелі, розташовані в центрі міста є невід'ємним планувальним елементом центральних площ міста (готель „Україна” (колишній «Москва») у Києві, «Харків» у Харкові та ін.), розташовуються на центральних магістральних вулицях. Практика експлуатації готелів показує, що найбільш ефективно їхнє розташування в центрі міста з багатьох причин. Центр, будь-якого міста, як правило, добре пов’язаний у транспортному відношенні з усіма його районами та основними комунікаціями – вокзалами (залізничним, автовокзалом, аеровокзалом). На території історичного центра міста знаходяться в основному архітектурні та історичні пам'ятники, що створює комфортні умови для туристів, оскільки об'єкти їх інтересів знаходяться в зоні пішохідної досяжності. Розташування готелю в центрі міста – важливий фактор економії часу для багатьох приїжджаючих людей. Тому пріоритетною територією для будівництва готелів є саме центральна частина міста.

Але вартість землі в цих зонах безупинно зростає й усе складніше виділити ділянку для будівництва. Виникає необхідність зносу існуючих будинків, і це ще більше збільшує вартість нового будівництва. Утруднені під'їзди, відсутні місця для будівництва стоянок тощо. У зв'язку з цим намічається тенденція децентралізації мережі міських готелів. Готельні будівлі найчастіше розташовують у зоні, що прилягає до центра. Тут значно більше придатних для будівництва територій, вартість землі нижче, комфортність середовища вища, шумове забруднення відносно невелике. Таке розташування найбільш оптимальне і найбільш поширене. У цьому варіанті трохи погіршується транспортна досяжність у порівнянні з центром, але економічні показники ефективності будівництва набагато вище.

Кращі сучасні готелі являють собою багатофункціональний комплекс, до якого включаються і власне готельний фонд, і зали (виставочні, банкетні, конференц-зали тощо), і численні харчові блоки. У силу цього, з огляду на зростаюче громадське значення готелів, останнім часом розвивається тенденція будувати нові готелі як композиційні центри житлових районів і мікрорайонів

Розташування готелів на приміських територіях та за межами міста має свою специфіку. Такі готелі, як правило, призначені для автотуристів. Вони, в основному, розташовуються на основних автомагістралях міста, у зоні в'їзду до великих міст.

Ділянка, що обирається для будівництва готельного комплексу, насамперед повинна мати достатню площу території з урахуванням специфіки експлуатації готельного комплексу і його місткості. Бажано, щоб ділянка мала прямокутну форму і не більш ніж із двох сторін була обмежена магістральними вулицями. Ділянка повинна мати добру транспортну досяжність, зручний зв'язок з центром міста і вокзалами. Вона повинна також мати вільні території для влаштування під'їздів і стоянок для пасажирських, екскурсійних автобусів, автомашин.

Крім того, для служби постачання численних різноманітних груп приміщень готелю (ресторани, торгівля) має бути створений цілий ряд спеціальних підсобних і складських зон, що вимагають індивідуального під'їзду вантажного транспорту та організації незалежного їхнього завантаження, розвантаження, зберігання товарів.

До ділянок для розташування готелів слід пред'являти й архітектурно-ландшафтні критерії: наявність озеленення, водних поверхонь, рельєфу. Бажано, щоб поруч з готелем розташовувався парк, сад або сквер.

При проектуванні готелів необхідно правильно використовувати рельєфно-ландшафтне довкілля для досягнення органічного зв'язку зовнішнього і внутрішнього простору. Особливо доцільно розташовувати готелі на терасах, пагорбах.

У вітчизняній практиці ця тенденція набуває все більшого поширення, особливо в Криму і Західній Україні. Рельєф і природне оточення є основними компонентами для досягнення естетичної виразності готелю. Тому необхідно зберігати і підсилювати ландшафтні особливості ділянок за рахунок закріплення природних домінант – пагорбів, мисів, терас тощо. Їх ні в якому разі не можна руйнувати.

Однією з обов'язкових умов будівництва готелю є те, що його ділянка, має бути екологічно комфортною. Готель ні в якому разі не повинний розташовуватися в екологічно кризових зонах міст. Санітарно-гігієнічні параметри його довкілля (чистота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) повинні відповідати нормативним вимогам.

Функціональна організація будівлі будь-якого готелю насамперед залежить від його типу і місткості. Місткість готелів визначається числом постійних спальних місць. Диференціація готелів за місткістю в багатьох країнах світу різна. Наприклад, у Швейцарії та Австрії готелі, що мають менше 100 місць, вважаються малими; 100-200 місць – середніми; більш 200 місць – великими. У США готелі до 100 номерів вважаються малими, до 500 номерів – середніми, понад 500 – великими. Світовий готельний фонд розташований, в основному, у малих і середніх готелях.

Для функціональної організації готелю істотне значення має також число входів у будинок. Готелі великої місткості й високого рівня комфорту звичайно мають не менш 3-4 входів.

Готелі малої місткості нерідко обмежуються двома входами (головним і до службово-побутового приміщення), а також вантажно-розвантажувальною площадкою на  господарському дворі.

Основні блоки приміщень готелів

Найголовнішими функціональними приміщеннями розвинутого готелю є:

- блок приймально-допоміжних приміщень;

- блок приміщень житлової групи;

- блок приміщень харчування;

- блок приміщень адміністрації;

- блок підсобних і господарських приміщень.

Блок приміщень вестибюльної групи є основною сполучальною ланкою всіх груп приміщень готелю. Він створює перше враження про готель. У цьому блоці здійснюються: прийом, оформлення і розміщення гостей, розрахунки з ними, видача різних довідок про готель, зберігання та транспортування багажу тощо.

Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна забезпечити раціональне взаємне розташування вертикальних комунікацій і входів, для того, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким. Функціональний зв'язок між зонами і приміщеннями вестибюльної групи повинний виключити перетинання людських потоків.

У вестибюлі має дотримуватися чітке зонування, що зводить до мінімуму перетинання потоків проживаючих, від’їжджаючих і приїжджаючих гостей, персоналу, епізодичних відвідувачів і шляхів доставки багажу до номерів і до автобусів.

У вестибюлях передбачаються наступні основні зони: інтенсивного пішохідного руху (до ліфтів і сходів), екстенсивного пішохідного руху(підходи до допоміжних приміщень гардероба, торговельних кіосків, телефонів-автоматів і групи прийому), рекреаційна і допоміжна.

У групі приміщень прийому знаходяться: черговий адміністратор, що веде облік зайнятих номерів, попередніх замовлень; каса, де клієнтами проводиться оплата всіх наданих послуг, автоматично зареєстрованих на індивідуальних картках; портьє, що веде облік ключів (а по них - присутність клієнтів), видає кореспонденцію, виконує особисті доручення.

Допоміжна зона включає наступні приміщення: відділення зв'язку, ощадну касу, транспортне агентство, перукарню, пункти прийому речей до ремонту, хімчистку і пральню, камеру схову.

Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок від'їжджаючих і прибуваючих гостей.

Розташування функціональних зон може бути різним, його характеризують наступні основні схеми: фронтальна, повздовжня і концентрична. Слід зазначити, що склад зон та їхня планувальна організація залежить від типу готелю.

Коридори, як і вестибюль, складають першу уяву про готель. Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому легко могли розійтися дві людини з валізами в руках. Звідси необхідна ширина однобічного коридору не менш 1,3–1,4 м, а двостороннього – 1,6–2,0 м (якщо двері відкриваються усередину номера). Якщо ж двері відкриваються в коридор, ширина його відповідно збільшується.

Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-якого типу. Ці приміщення складають більш 50% об’єму будівлі і являють собою житлові кімнати – номера, а також безпосередньо пов’язані з ними допоміжні і службові приміщення.

Готельний номер містить у собі майже всі елементи житла людини (крім кухні), тут повинне бути місце для відпочинку і сну, роботи, прийому гостей. У ньому є передня, шафа для одягу, санвузол.

Номери розташовуються на житлових поверхах, де знаходяться також приміщення для чергового персоналу, що їх обслуговує, загальної горизонтальної комунікації, вітальні, ліфтові або сходово-ліфтові холи. Основні вертикальні комунікації (сходи і ліфти) часто поєднують у єдиний сходово-ліфтовий вузол, розташування якого залежить багато в чому від форми плану житлових поверхів.

Блок групи приміщень громадського харчування

Функціональна організація цієї групи приміщень вирішується з урахуванням категорійності готелю. В однозіркових готелях харчування гостей не передбачається. У двох-тризіркових повинні бути ресторани або кафе. У 4 і 5-зіркових – ресторани, банкетні зали, бари, а в 5-зіркових і нічні клуби.

Весь обслуговуючий групу харчування персонал повинен мати окремий вхід у готель зі своїм вестибюлем, роздягальнями, душовими, санвузлами, кімнатами відпочинку й адміністративно-господарськими приміщеннями.

Блок групи приміщень адміністрації

Розташовується звичайно на першому або другому поверсі готелю. Приміщення адміністрації повинне мати зручний зв'язок із блоками приймально-допоміжних приміщень, житловими, харчування. До складу групи приміщень адміністрації входять кабінети директора і його заступників, головного інженера, керуючого справами; кімнати відділу кадрів, планового відділу, відділу постачання, бухгалтерії, архіву тощо.

Всі адміністративні приміщення поєднуються в групи за функціональними ознаками:

- приміщення дирекції (кабінет директора, зам. директора, приймальня);

- приміщення інженерно-технічного персоналу (кабінет головного інженера і конторських приміщень інженерно-технічного персоналу);

- приміщення планово-економічного відділу (кабінет головного економіста і конторських приміщень);

- приміщення бухгалтерії і каси (кабінет головного бухгалтера, конторські приміщення бухгалтерії, приміщення каси, прийомне приміщення перед касою);

- приміщення відділу кадрів (кімнати начальника відділу й інспекторів).

Блок приміщень культурно-масового обслуговування

Передбачається в основному в туристичних і курортних готелях. У готелях загального типу ця група приміщень відсутня. Блок цієї групи приміщень складається з оглядової зали, фойє – танцювального залу, бібліотеки, більярдної у вітальнях. У курортних готелях можуть передбачатися відкриті і закриті плавальні басейни, фінські лазні, зимові спортивні зали.

У готелях з високим рівнем комфорту передбачається також блок спортивно-рекреаційних приміщень, куди входять: універсальний зал для проведення конгресів, культурних заходів і т.п.; приміщення для секційних засідань, переговорів; експозиційний зал (салон) для організації виставок, демонстрації творів мистецтва, призначених для продажу; сауна з баром і залом спортивних тренажерів; масажний зал; зал ігрових автоматів; кімната (зал) для настільного тенісу тощо.

Блок підсобних і господарських приміщень

Блок підсобних і господарських приміщень існує в готелях будь-якого типу. Це приміщення обслуговуючого персоналу, різні побутові майстерні, склади, білизняні брудної і чистої білизни тощо. У невеликих готелях (до 300 чол.) для них визначений норматив площі 0,33–0,39 м² на одне ліжко-місце. Установлена також норма на шафи (білизняні) у господарських кімнатах невеликих готелів: 0,06–0,04 м² на одне ліжко-місце; на гардеробні шафи персоналу: 0,07–0,05 м² на одну людину.

Велика увага приділяється розташуванню та обладнанню технічних приміщень і установок. У великих багатоповерхових готелях для облаштування машинних і різних санітарно-технічних відділень виділяється цілий технічний поверх. Тут розташовуються бойлерні, приміщення для кондиціонування повітря, вентиляційні камери, приміщення для лічильників, акумуляторна, трансформаторні, а також ремонтні майстерні для енергетичної, санітарно-технічної, слюсарної, столярної та інших груп.

Характеристика інтер’єру готельного комплексу

Інтер'єр – це організація внутрішнього простору будівлі, що являє собою зорово обмежене, штучно створене середовище, що забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини. Це  складне й багатопланове явище, здатне справляти величезний естетичний психофізіологічний вплив на людину.

Сприятливі умови життєдіяльності людини в готелях забезпечуються завдяки створенню комфорту як у самому готелі, так і на території, що прилягає до нього. Загальний комфорт внутрішнього простору готелів є інтегральним поняттям. Воно включає екологічний, функціональний і естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення готелю.

Екологічний комфорт створюється оптимальним для організму людини поєднанням температури, вологості, швидкості руху повітря і впливу променистого тепла, тобто, в основному, завдяки системам інженерного забезпечення готелів: вентиляції, кондиціонування повітря, централізованого пиловидалення, опалення тощо. Наприклад, у стані спокою або при виконанні легкої фізичної роботи температура взимку не повинна перевищувати 18–22, а влітку 23-25°С; швидкість руху повітря взимку повинна складати 0,15, а влітку 0,2–0,4 м/с; відносна вологість – 40–60%.

Важливим компонентом мікроклімату будь-якого приміщення є інсоляція (опромінення приміщень сонячними променями і природне освітлення). Тривалість інсоляції для багатьох приміщень готелів відповідно до санітарних норм і правил повинна складати не менш трьох годин на день. У приміщеннях готелів, де люди проводять велику частину доби, повинне бути завжди чисте і свіже повітря і нормальний шумовий режим.

Функціональний комфорт визначає зручність експлуатації будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від довкілля, безпеку і здійснення усіх функціональних процесів життєдіяльності людини: сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни, розважання, ділових контактів тощо. Поділ усіх процесів життєдіяльності людини в приміщеннях здійснюється прийомами функціонального зонування як загального простору готелю з виділенням функціональних блоків, так і мікрозонуванням.

Мікрозонування здійснюється також за допомогою раціонального вибору обладнання і його оптимального розташування в будь-якому інтер'єрі.

Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний настрій людини. Це забезпечується завдяки засобам і прийомам, за допомогою яких досягається об'єднання всіх елементів інтер'єру у єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер'єру залежить, у першу чергу, від гармонійності предметно-просторового оточення, від того, наскільки досягнута цілісність і погодженість його елементів.

Естетична організація середовища, або досягнення краси інтер'єра, включає безліч різноманітних задач. Головні з них – це композиція простору, колірне вирішення та обробка поверхонь, господарська (дизайнерська) форма облаштування і меблів, вирішення декоративних деталей, освітлення, озеленення та ін.

Таким чином, інтер'єр будь-якого приміщення готелю повинен задовольняти основним вимогам до екологічного, функціонального та естетичного комфорту.