2.1.3. Аналіз виробничо-технічної бази з теми.

У аудиторії з дисципліни «Нарисна геометрія» присутні усі вимоги до проведенню заняття. На стінах просторої аудиторії розвішені плакати з різноманітними графічними кресленнями та витяги з державних стандартів. На полицях шафи розташовані макети, моделі об’ємних фігур різного розміру, серед них також присутні моделі проекцій тощо. На стіні прилаштована велика дошка у різноманітному виконанню прямих на площини (у клітинку, похилі на різні кути тощо). Кожен учень сидить на своєму робочому місці – це спеціальні столи призначені для креслення (не нові але в дуже гарному стані).

Можна зробити висновок, що ця аудиторія відмінно прилаштована до викладання не тільки наступної теми, але й усі дисципліни креслярської спрямованості.

2.1.4. Розробка дидактичного проекту уроку.

Базові знання – це початкові умови, що необхідні для вивчення нового матеріалу. Вони відбивають ті мінімальні уміння і здібності, якими повинні володіти учені до того, як вони почали вивчати «Нарисну геометрію».

Метою етапу формування базових знань є аналіз початкового рівня тих, яких навчають, і проведення його відповідно до вимог системи навчання.

У результаті аналізу і діагностики стану процесу навчання повинні бути отримані способи корекції початкових вимог до навчальної групи і способи удосконалення засобів навчання.

Корекція базових умінь учнів включає:

- визначення базового матеріалу;

- установлення міжтемних зв’язків навчального матеріалу розробленої теми з базовим матеріалом;

- визначення способів реалізації міжтемних зв'язків у навчанні;

- вибір способів (методів, форм і засобів) контролю базових знань;

- визначення критеріїв оцінки базових знань учнів;

- вибір способів формування базових знань.

Базовий матеріал – усі зведення, що по змісту зв’язані з даною темою, і знання яких учнем робить для нього новий матеріал доступним.

Базовий матеріал з новим утворить той чи інший зв’язок. Установлення виду міжтемних дозволяє визначити спосіб її реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю і формування базових знань учнів.

Виходячи з виду міжтемних та особливостей її реалізації, вибираємо способи контролю базових знань з урахуванням характеристик навчальної групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.

Обговорений контроль по типі є вступним, по виду - попереднім і може бути здійснений за допомогою таких методів, як контрольна робота, опитування, тестування і т.д. за формою вступний контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим чи комбінованої. До засобів реалізації контролю відносяться задачі, питання, картки завдань, тести і т.д.

У залежності від результатів вступного контролю вибираються способи формування базових знань учнів, серед яких:

- швидке і чітке відтворення необхідної інформації;

- включення базового матеріалу в орієнтовану основу діяльності при викладі нового матеріалу;

- рішення задач з меж предметним змістом.

Таблиця 2.5 Визначення способів контролю і коректування базових знань

Перелік базового матеріалу	Методи і засоби контролю базових знань	Критерії оцінювання базових знань	Методи і засоби коректування базових знань
Дисципліна: «Нарисна геометрія». Розділ. 3. Геометричні побудови. Теми: - Ділення кола на рівні частини. Спряження. Побудова та позначення уклону та конусності; - Виконання креслення контурів технічних деталей з елементами ділення кола та спряження. Розділ 4. Основи нарисної геометрії та проекційне креслення. Тема: - Способи отримання графічних зображень. Центральне і паралельне проектування. Ортогональні проекції. Проекції точки, прямої та площини. - Способи перетворення проекцій. Спосіб переміни площин проекцій.	Перевірка рівня сформованості базового матеріалу проводиться за допомогою тестування. (див. Додаток В)	Правильність відповідей в тестовому завданні не менш ніж на 70% або правильність відповідей тесту – 4 запитання.	Якщо базові знання не сформовані (що і вданому випадку відбулося), тоді коректування базових знань відбувається методом короткого викладу базового матеріалу.

Методами формування базових знань можуть бути обрані розповідь, пояснення і т.д., а засобами, відповідно, - план викладу матеріалу, план рішення задачі і т.д.

2.1.5. Аналіз навчальної літератури.

У книжках по яких було сформовано урок на тему: «Аксонометричні проекції: ізометрія, диметрія. Зображення в аксонометричних проекціях плоских та об’ємних фігур. Зображення кола в ізометрії» дисципліни: «Нарисна геометрія», практично в усіх добре роз’яснена ця тема:

1. Локтев О.В. Краткий курс начертательной геометрии: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк. 1985. – 136с.

2. Посвянский А.Д. Краткий курс начертательной геометрии. Изд. 4-е. М., «Высшая школа», 1974. – 192с.

3. ЕСКД ГОСТ 2.317-69.

4. Верхола А.П., Коваленко Б.Д. «Інженерна графіка: кресленна, комп’ютерна графіка». Навчальний посібник, «Каравела», Київ., 2006. – 304с;

5. та багато інших.

Продивившись багату кількість підручників, як нового видавництва (з 2000р.) так і старого (з 1970р.), можна зробити висновок, що для вивчення цієї теми користуючись підручником різного року видавництва практично різниці ніякої немає. Але підручниками, які друкувались раніше ніж 1970р. користуватись не бажано, так як в цій літературі показані «застарілі» методи позначення.

2.1.6. Створення інформаційних (логіко-змістових) матеріалів.

Логіка – це наука, що вивчає закони і форми мислення.

Найменування типів міжпоняттєвих зв'язків при визначеної формулювання (атрибутивні словосполучення) являють собою пункти плану. Їхній порядок визначається:

- особливостями сприйняття, розуміння, запам'ятовування тими, студентами нової інформації (тобто повідомленню про принцип дії технічної системи, режимах її роботи повинні передувати пункти з визначенням і конструкцією системи);

- рівнем сформованості базових знань (зацікавити добре підготовлених учнів можна, надавши їм можливість діяти, чому сприяє індуктивний план; дедуктивний більш кращий для «слабких» учнів);

- формованим рівнем фахівців (вимога розвитку оперативності мислення реалізується шляхом вибору індуктивного плану, а дедуктивного – навпаки).

Рис. 2.1 Логічна структура викладення теми: «Аксонометричні проекції: ізометрія, диметрія. Зображення в аксонометричних проекціях плоских та об’ємних фігур. Зображення кола в ізометрії» з дисципліни: «Нарисна геометрія».

2.1.7. Постановка дидактичних цілей. Вибір методів навчання.

У процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навичок, а також необхідних особливостей особистості учня. Основою такої планомірної передачі знань служить чітко виражена мета. Ціль повинна бути виражена через дії, згруповані по рівнях засвоєння теми, кожний з який має визначені характеристики: умови, результат, критерії оцінки.

Відповідно теорії В.П. Беспалько існує чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:

1-й рівень: Учень сприймає інформацію, у них формується загальне представлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес, тобто рівень дізнавання і редуктивного засвоєння.

2-й рівень: Характеризує алгоритмічну діяльність по пам'яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для рішення задач по заданому алгоритмі.

3-й рівень: Характеризує етап продуктивної діяльності. На цьому рівні орієнтована основа діяльності, засвоєна таким чином, що формовані дії ідеалізуються, і учень здатний виконувати їх у розумі.

4-й рівень: Характеризує продуктивну дію, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтованої основи діяльності. На цьому рівні добувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність.

Таблиця 2.6 Вибір методу формуванню дій. Тип уроку: практичне заняття

Номер рівня засвоєння навчального матеріалу	Цілі вивчення теми, виражені в переліку сформованих дій учнів	Методи формування дій учнів
		ООД (орієнтовної основи дій)	ВД (виконавчих дій)	КД (контрольних дій)
1 та 2-й рівні.	Формування знань та придбання навичок по виконанню аксономе-тричних проекцій.	Розповідь, пояснення, ілюстрація	Прослуховував-ння, записують під диктування, відповіді на пи-тання.	Перевірка індивідуальних завдань.