Тема 4.7 основи організації керування якістю продукції і сертифікації

План

1 Сутність і система показників якості продукції. Поняття системи керування якістю продукції на підприємстві

2 Концентрація загального управління якістю. Система забезпечення конкурентоспроможності. Міжнародна система якості: стандарти ІСО серія 9000

3 Організація технічного контролю якості продукції. Поняття, завдання контролю, вимоги до технічного контролю. Склад і функції відділу технічного контролю. Об’єкт і види технічного контролю. Методи контролю

4 Облік і аналіз браку

5 Сертифікація продукції і система якості

1 Сутність і система показників якості продукції. Поняття системи керування якістю продукції на підприємстві

Якість продукції – сукупність властивостей і характеристик продукції, що дають їй здатність задовольняти обумовлені або непередбачувані потреби. Якість є основним чинником досягнення її конкурентоспроможності до інших факторів відносяться ціна продукції, витрати в сфері її споживання (експлуатації) за нормативний термін служби (застосування) і якість сервісу продукції.

До показників якості продукції належать такі групи показників:

- призначення;

- надійність (безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збереженість);

- екологічність;

- ергономічність;

- технологічність;

- естетичність;

- стандартизації і уніфікації;

- патентно-правові;

- безпеки застосування;

- сертифікаційні.

Відповідно до Держстандарту управління якістю продукції це – взаємопов’язаний комплекс заходів для встановлення, забезпечення і підтримання необхідного рівня якості продукції при її розробці, виробництві, експлуатації або споживанні, здійснюваних шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованого впливу на умови і фактори, що впливають на якість продукції.

Головною ланкою в системі управління якістю промислової продукції є підприємство. Робота щодо забезпечення якості продукції здійснюється в рамках діючої на підприємстві системи управління якістю.

Вона розробляється з урахуванням орієнтації на споживача конкретного продукту й охоплює всі стадії життєвого циклу продукції: дослідження і проектування – виготовлення – оберта і реалізації – експлуатація або споживання.

2 Концентрація загального управління якістю. Система забезпечення конкурентоспроможності. Міжнародна система якості: стандарти ІСО серія 9000

Метою організації є випуск конкурентоспроможного товару. У свою чергу, факторами конкурентоспроможності на першому рівні ієрархії є якість продукції, її ціна, витрати по використанню (експлуатації) продукції і якість її сервісу в співвідношенні 4 : 3 : 2 : 1 (пріоритет віддається якості продукції, послуг і інших об’єктів менеджменту). Звідси випливає, що підвищення якості – не глобальна, а локальна мета організації Глобальна мета – забезпечення конкурентоспроможності товару, що випускається.

Система забезпечення конкурентоспроможності як процес – це процес реалізації взаємозалежних наукових підходів, принципів, методів, засобів і заходів, розроблюваних по усіх функціях керування і стадіях життєвого циклу керованих об’єктів по забезпеченню конкурентоспроможності товарів, що випускаються.

Міжнародні стандарти ІСО серії 9000 – це система, що включає такі стандарти:

ІС 9000 «Загальне керівництво якістю і стандарти по забезпеченню якості. Провідні вказівки на вибір і застосування»;

ІС 9001 «Система якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні і / або розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні»;

ІС 9002 «Система якості. Модель для забезпечення якості при виробництві і монтажі»;

ІС 9003 «Система якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі й випробуваннях»;

ІС 9004 «Загальне керівництво якістю й елементи системи якості. Провідні вказівки».

Міжнародні стандарти застосовуються в таких ситуаціях:

1) коли контрактом особливо обумовлюється, що вимоги до проектних робіт і продукції сформульовані у вигляді експлуатаційних характеристик або зазначена необхідність їхнього застосування;

2) коли споживач упевнений у тім, що продукція, що поставляється, відповідає установленим вимогам. Постачальник повинен представити докази своїх можливостей в області проектування, розробки, виробництва, монтажу й обслуговування.

Особливості міжнародних стандартів ІСО серії 9000:

- застосування до керування якістю продукції системного підходу;

- орієнтація на споживача;

- регламентування вимог по всіх стадіях життєвого циклу продукції;

- керування якістю продукції здійснюється по всіх основних функціях (крім мотивації і регулювання);

- документальне (бажано кількісне) оформлення конкретних вимог;

- рекомендаційний характер.

3 Організація технічного контролю якості продукції. Поняття, завдання контролю, вимоги до технічного контролю. Склад і функції відділу технічного контролю. Об’єкт і види технічного контролю. Методи контролю

Серед існуючих і повсюдно застосовуваних методів забезпечення виробництва продукції чільне місце посідає внутрішньовиробничий технічний контроль якості. На підприємствах функції безпосереднього контролю якості складових частин і в цілому готових для споживання виробів виконують відділи технічного контролю (ВТК). Головне завдання технічного контролю – постійно забезпечувати необхідний рівень якості, зафіксований в нормативних документах, шляхом безпосередньої перевірки кожного виробу і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що формують його. Успішне розв’язання цього завдання може бути здійснене за правильного вибору об’єктів і методів контролю якості. Об’єктами контролю мають бути усі компоненти виробничої системи та її взаємозв’язаних елементів, тобто вхід (ресурси), сам виробничий процес, вихід (продукція).

Необхідність контролю ресурсів (матеріалів, енергії, знарядь праці, інформації, персоналу) на вході системи обумовлено тим, що їх якість у значній мірі визначає конкурентоспроможність готового продукту праці. Використання у виробничому процесі бодай частини ресурсів неналежної якості може призвести до непродуктивних витрат доброякісних ресурсів. Саме вхідний контроль ресурсів має попереджувати і не допускати витрат непродуктивного характеру. Об’єктами контролю на вході системи (підприємства) чи її (його) окремих виробничих блоків (цехів, дільниць) мають бути:

• якість початкових основних і допоміжних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, окремих деталей і вузлів;

• справність устаткування, пристроїв, робочого інструменту і контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою котрих виготовляється продукція та визначається рівень її якості;

• технічна документація, за якою здійснюється технологічний процес;

• відповідність рівня кваліфікації персоналу вимогам, що забезпечують якісне виконання певної роботи.

Якість продукції визначальною мірою формується упродовж виробничого процесу. Це викликає необхідність ретельного контролю перебігу технології її виготовлення. Об’єктами контролю тут слугують повне дотримання виробничо-трудової дисципліни, технологічних режимів обробки та складання виробів. При цьому контрольні операції здійснюються стосовно не лише якості, але й кількості, оскільки порушення технологічної, виробничої і трудової дисципліни може спричинювати псування сировини, матеріалів, окремих деталей і навіть готових виробів, а позаяк невиконання завдань виробничої програми підприємства.

Контроль на виході виробничої системи (підприємства і його підрозділів) має за основну мету попереджувати передачу бракованої продукції споживачу або на наступні технологічні фази (стадії) на тому ж підприємстві з випливаючи ми з цього наслідками. Окрім того, такий контроль уможливлює визначення ступеню виконання виробничих завдань економічних результатів виробництва.

Рівень витрат на контроль якості та його загальна ефективність істотно залежить від обґрунтованого вибору і застосування тих або інших методів (видів) здійснення. Перелік можливих основних видів технічного контролю якості на підприємствах подано у таблиці 4.1.

Змістовна їх характеристика визначається переважно відповідними назвами. З перелічених видів технічного контролю найбільш ефективними виокремлюють: за впливом на перебіг технологічного процесу – активний; за використовуваними засобами – автоматизований; за організаційною формою – статистичний.

Активним є контроль якості безпосередньо у ході технологічного процесу виготовлення виробу та режимів його обробки за допомогою спеціальних контрольних технічних пристроїв, вмонтованих у технологічне устаткування (автоматичних індикаторів, вимірювальних головок, ізотопних індукційних та інших приладів). Застосування активного контролю дозволяє попереджувати появу та вихід з технологічного процесу напівфабрикатів і готових видів продукції.

Таблиця 4.1 – Класифікація видів технічного контролю якості продукції на підприємстві

Ознаки класифікації	Основні види контролю
Організаційна форма	Суцільний Вибірковий Статистичний (!) Летучий Інспекційний
Характер контрольних операцій	Візуальний Геометричний Лабораторний аналіз Контрольно-здавальні випробування
Стадія виробничого процесу	Вхідний (контроль ресурсів) Проміжний (контроль процесу) Вихідний (контроль продукції)
Вплив на перебіг технологічного процесу	Активний (!) Пасивний
Застосовувані засоби контролю	Автоматизований (!) Механізований Ручний
Місце здійснення	Стаціонарний Змінний
(!) – найбільш ефективні види контролю якості

За автоматизованого контролю перевірка якості здійснюється шляхом прямого застосування автоматичних пристроїв (включаючи промислові роботи) без участі людини як у ході технологічного процесу, так і після завершення обробки чи складання виробу. Такий метод контролю є одним з головних напрямків зменшення витрат на контрольні операції і підвищення їх ефективності особливо у безперервних та масових типах виробництва, де часто трудомісткість контролю якості перевищує витрати на виготовлення продукції в автоматизованому режимі.

Статистичний контроль – це особливий науково-обґрунтований вид (метод) вибіркового контролю, що ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей та математичній статистиці. Він дозволяє не лише фіксувати фактичний рівень якості масової продукції, але й активно впливати на перебіг технологічного процесу, тобто забезпечувати його регулювання (управління). Основна його ідея зводиться до того, що в будь-якому сталому процесі, коли відсутні непередбачені відчутні збурення, фактичні показники якості окремих екземплярів продукції завжди матимуть незначні відхилення від середніх величин.

Перевагою статистичного контролю є можливість керувати рівнем якості продукції за принципом саморегулювання кібернетичної системи із зворотним зв’язком. Проте йому властиві й недоліки, які не можна ігнорувати: по-перше, він має відносно вузьку сферу застосування (переважно масове виробництво); по-друге, вимагає порівняно великих коштів на збирання та обробку інформації. Здешевити ці процеси можна шляхом автоматизації збирання, обробки і аналізу необхідної для контролю інформації, створення гнучких автоматизованих виробництв за умови виправданого функціонування з огляду впливу інших чинників.

З-поміж інших видів технічного контролю потребує пояснення хіба що летучий, інспекційний, стаціонарний і змінний. Летучий прийнято називати раптовим (без попередження) і швидкоплинний контроль якості виробів (роботи виконавців) на окремих дільницях виробництва. Інспекційним є запланований чи здійснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигляді державного або внутрішньовиробничого нагляду. Стаціонарний контроль здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях) шляхом проведення відповідних випробувань, аналізів тощо, а змінний – на тих чи інших робочих місцях самими виконавцями або контрольними майстрами (контролерами) відділу технічного контролю підприємства.

4 Облік і аналіз браку

Формування ефективної системи управління якістю продукції на промисловому підприємстві неможливе без раціональної організації обліку й аналізу браку.

Браком вважається продукція, виготовлена з відхиленнями від стандартів і технічних умов.

Брак вважається таким, що підлягає виправленню якщо виправлення дефекту можливе й економічно доцільне. У іншому випадку брак вважається остаточним і підлягає утилізації як відходи виробництва.

За місцем виникнення брак підрозділяється на внутрішній, виявлений на підприємстві на різних стадіях виробничого процесу, і зовнішній, виявлений у споживача продукції.

Облік браку на підприємстві ведеться на підставі актів про браковану продукцію. При виявленні браку контролер ВТК і (або майстер) виписує «Акт про брак», у якому вказується вид, причина, винуватець браку і його шифр. Цей документ підписується контролером і майстром дільниці, а в тих випадках, коли винуватцем є одне з керівних осіб цеху, то й начальником цеху.

Для виявлення найбільш істотних причин браку рекомендується використовувати один із сучасних методів – аналіз Парето, що одержав свою назву від імені італійського економіста Вільфредо Парето. На основі результатів аналізу Парето визначаються заходи щодо усунення причин браку. Шляхом порівняння діаграм Парето, побудованих до і після реалізації розроблених заходів, оцінюється ефективність вжитих заходів.

5 Сертифікація продукції і система якості

Сертифікація – це діяльність по підтвердженню відповідності продукції установленим вимогам. Вона здійснюється третьою незалежною організацією.

Сертифікація базується на таких основних принципах:

1) забезпечення державних інтересів при оцінці безпеки продукції і вірогідності інформації про її якість;

2) добровільність або обов’язковість;

3) об’єктивність, тобто незалежність від виготовлювача і споживача;

4) вірогідність, тобто використання професійної іспитової бази;

5) виключення дискримінації в сертифікації продукції вітчизняних і закордонних виготовлювачів;

6) надання виготовлювачеві права вибору органу по сертифікації й іспитовій лабораторії;

7) установлення відповідальності учасників сертифікації;

8) правове і технічне забезпечення;

9) відкритість інформації про позитивні результати сертифікації або про припинення дії сертифіката;

10) розмаїтість форм і методів проведення сертифікації продукції з урахуванням її специфіки, характеру виробництва і споживання.

Сертифікація включає економічні і організаційно-технічні аспекти. Поряд із сертифікацією виробництва і продукції Міжнародною організацією по стандартизації (ІСО) проводиться сертифікація або акредитація іспитових центрів, що можуть проводити сертифікацію продукції. Цим центрам ІСО видає ліцензію на сертифікацію.

Література: [3, с.351-354,356-382,364-367,382-386], [7, с.187-200],

[10, с.206-208,217-251].

Питання для перевірки знань

1 Сформулюйте визначення якості продукції.

2 Розкрийте систему показників якості продукції.

3 Що розуміється під управлінням якості продукції?

4 Перелічіть об’єкти управління якістю продукції на окремих етапах її життєвого циклу.

5 Яка основна мета сертифікації.

6 Сформулюйте поняття і завдання технічного контролю якості продукції.

7 Перелічіть склад і функції відділу технічного контролю підприємства.

8 Що є об’єктом технічного контролю?

9 У чому полягає зміст статистичних методів проведення контролю.