Михайло Олександрович Яйлов. Лауреат Державної Премії України.

Михайло Олександрович Яйлов народився 6 липня 1929 р. в селі Новоянісоль в багатодітній родині. Батько Михайла – Яйлов Олександр Ілліч – працював головою, а згодом бухгалтером колгоспу “Емпро” (с. Труженка), а мати – Яйлова Лідія Харлампіївна – завідувала дитячими яслами. Крім нього у сім’ї було три сестри і брат.

Михайло Яйлов закінчив початкову школу і пішов працювати в колгосп. Це було вже після визволення села від німецько-фашистських загарбників в жовтні 1943 року. Довелося попрацювати і на шахтах Донбасу, але виявилося, що не може жити без рідного степу, і повернувся додому. Став працювати чабаном з 1953 року і майже до виходу на пенсію. Очолив бригаду чабанів колгоспу “3-я п’ятирічка” в 1958 році, коли показники продуктивності були вкрай низькими: вівці досягали 12-18 кг ваги, настриг вовни тільки 2 кг на вівцю, а на 100 вівцематок одержували тільки 50-60 ягнят.

М.А.Яйлов довів ці показники до рекордних. Починаючи з 1959 року, він домагався самих високих показників в районі, області, республіці: настриг вовни склав 6,3 кг від кожної вівці, одержав 174 ягня від кожної сотні вівцематок.

Державна премія УРСР була присуджена Михайлу Олександровичу за видатні досягнення в роботі за підсумками 1982 року. Він – єдиний лауреат цієї Премії в Володарському районі. І ще одна цікава деталь, яка характеризує цю людину як неабияку особистість: всю премію він віддав у Фонд миру.

Крім високого звання Лауреата Державної Премії УРСР протягом трудового життя М.О.Яйлова неодноразово відзначали нагородами Батьківщини. Це медаль “За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 г.г.” (19.10.1945р.); орден Трудового Червоного Прапора (22.03.66р.) ; орден Жовтневої Революції (6.09.73 р.); орден Трудової Слави 3-го ступеня (27.12.76р.); орден Дружби народів (7.07.86 р.).

До шістдесяти п’яти років Михайло Олександрович був пов’язаний з тваринництвом колгоспу, працював завідувачем свинотоварної, птахотоварної та вівцетоварної ферм.

В 1994 році пішов на заслужений відпочинок, але не порвав з рідним колгоспом.

Все також боліла душа за виробничі невдачі і було радісно за перемоги і здобутки.

Михайло Олександрович, як завжди користується авторитетом у своїх односельців, він має велику сім’ю, де культом є праця.

Живе у рідному селі Новоянісоль.

На честь М.О. Яйлова запроваджена премія кращим чабанам Володарського району.

Література:

Борухина Э. Овцеводство у нас рентабельное. //Заря Приазовья. – 1968(9). - №16. – С.2.

Яйлов М. В трудном поиске: Из опыта передового овцевода. //Заря Приазовья. – 1969. - №71. – С. 2.

Волгин Б. Человек особого почета.//Заря Приазовья. – 1969. - №142. – С.3.

[На фото: М.А. Яйлов получил 120 ягнят на 100 овцематок] //Заря Приазовья. – 1970. - №15. – С. 1.

Константинов В. Твердая уверенность. //Заря Приазовья. – 1970. - №65. – С.3.

Олейников А.И. Осень хлеборобская. //Заря Приазовья. – 1971. - №121. – С.2.

[На фото: М. Яйлов с женой на фоне усадьбы ] //Заря Приазовья. – 1971. - №123. – С.1.

Перевозный Н. Зов тронки: Очерк.//Заря Приазовья. – 1971. - №128. – С.3.

[На фото: Яйлов М.А. – участник ВДНХ] //Заря Приазовья. – 1972.- №5. – С.3.

Чабан Яйлов.//Заря Приазовья. – 1972. - №118. – С.1.

Яйлов М. Сегодня лучше, чем вчера.//Заря Приазовья. – 1973. - №121. – С.3.

[ На фото: секретарь обкома П.А. Пономарёв вручает Яйлову переходящее Красное Знамя] //Заря Приазовья. – 1973. - №123. – С.2.

Лучший чабан района.//Заря Приазовья. – 1974. -№137. – С.3.

[На фото: чабаны М.Яйлов, Н.Саравас и Ф. Артюшенко.] //Заря Приазовья. – 1975. -№87. – С.3.

Владимиров А. «А слава тебя найдет…» //Заря Приазовья. – 1975. -№134. – С.2.

Яйлов М. Рекорд не предел [Настриг шерсти составил 6,2 кг на на 1 голову.] // Заря Приазовья. – 1975. - №142. – С.2.

Яйлов М. Пятилетку за три года. //Заря Приазовья. – 1977. - №8. – С.3.

Встреча с депутатом [М.А.Яйлов беседует с деп. Верх. Совета УССР В.С. Шевченко] //Заря Приазовья. – 1977. - №101. – С.1.

Яйлов М. Резервы еще не исчерпаны. //Заря Приазовья. – 1978. - №146. – С.1.

Мобілізуючий приклад передовиків.[М.О.Яйлов та З.І.Чорненька на нараді передовиків сільського господарства у Донецьку] //Рад. Донеччина. – 1983. – 12 січня. – С. 2.

О присуждении Государственных премий Украинской ССР за выдающиеся достижения в труде по итогам 1982 года. //Правда Украины. – 1983. – 1 мая.

[На фото: группа передовиков сельского хозяйства, (в т. ч. М.Яйлов), в Звездном городке]. //Сельский механизатор. – 1983. - №5.

Солдатенко М. Чабанська стежка.//Рад. Донеччина. – 1983. – 22 травн.

В счет 1985 года: Из выст. ст. чабана к-за «3 – я пятилетка» Лауреата Гос. Премии УССР М.А. Яйлова.//Заря Приазовья. – 1983. – 29 нояб. – С.3.

Моисеенко А. Портрет на Доске Почета.[М.А. Яйлов] //Соц. Донбасс. – 1984. – 1 июня; //Заря Приазовья. – 1984. – 26 июня.

Выйти на более высокие рубежи: С районного совещания животноводов. //Заря Приазовья. – 1984. – 18 окт. – С.3.

Поздравляем с наградой! [М.А. Яйлову вручен орден Дружбы народов]. //Заря Приазовья. – 1986. – 16 авг.- С. 2.

Яйлов М. Я был при Брежневе героем, при Кравчуке я – нищий и босой…//Заря Приазовья. – 1993. – 22 июня.

Нетреба К. Чабан.//Заря Приазовья. – 1999. - №85. – С. 2.

Герої Радянського Союзу і Соціалістичної Праці – наші земляки: Бібліографічний покажчик літератури /Володарська ЦБС; Уклад. Т.М. Адарюкова. – Володарське, 2005. – 26 с.