Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
L_Sposterezhennya_VSYo.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
192.51 Кб
Скачать

3. Основні ознаки захворювань травного тракту. Догляд за хворими.

3.1. Основними ознаками захворювань травного тракту є біль у животі, відрижка, печія, гикавка, блювання, гостра шлункова і кишкова кровотечі, метеоризм, закреп, пронос.

Правильний вибір тієї чи іншої тактики діагностики і лікування, перша допомога при багатьох невідкладних станах у гастроентерології значною мірою залежить від правильного оцінювання провідних симптомів захворю­вання органів травлення.

Біль у животі є найчастішою ознакою захворювань органів черевної порожнини. Причини і характер його можуть бути різними. Біль у животі спричинюють за­хворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, кишок, селезін­ки, захворювання та ушкодження очеревини, а також гостра хірургічна патологія (гострий апендицит, кишкова непрохідність, перфорація виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, гострий холецистит тощо).

Відрижка — раптовий вихід повітря або шлункового вмісту зі стравоходу або шлунка у ротову порожнину. Вона може бути наслідком аерофагії — ковтання надлишку повітря при швидкій їді, неврозах. Відрижка часто супроводжує запалення слизової оболонки шлунка (гастрит). Зловонний, гнилісний запах при відрижці (відрижка "тухлим яйцем") спостерігається внаслідок затримки евакуації вмісту шлунка при порушенні прохідності воротаря або різкому опущенні шлунка, наявності ракової пухлини шлунка, яка розпадається.

Гикавка — це судомне скорочення діафрагми, яке супроводжується раптовим сильним вдихом і характерним звуком. Гикавка є рефлекторним актом. Вона, як правило, залежить від проведення ритмічних імпульсів у рухових волокнах діафрагмального нерва. Спостерігається при захворюваннях печінки, шлунка, кишок, ста­тевих органів та нервової системи. Тривалість нападу гикавки коливається від декількох хвилин до декількох тижнів.

Тривала гикавка може бути провісником тяжкого ускладнення — прориву виразки шлунка або червоподібного відростка при його за- і паленні. Вона вимагає індивідуальних ефективних заходів. Серед них — подразнення деяких рефлексогенних зон (надавлювання на очні яблука, а також між ніжками груднинно-ключично-соскопо-дібного м'яза; прийом Вальсальві — сильне натужування на висоті максимального вдиху із затиснутим носом і закритим ротом; використання тієї чи іншої пози).

Блювання — це рефлекторний акт, який обумовлений збудженням блювотного центру і супроводжується мимовільним викиданням вмісту шлунка через стравохід, рот, іноді носові ходи.

Блювання може бути центрального походження. Воно виникає при підвищенні внутрішньочерепного тиску (пухлини мозку, гіпер­тонічна хвороба, струс мозку тощо).

Периферичне блювання може бути наслідком захворювання травного тракту, подразнення кореня язика та піднебіння. Характерною ознакою периферичного блювання є те, що воно настає після нудоти, слинотечі, у блювотних масах наявні залишки їжі з кислим запахом.

Під час блювання максимально полегшується стан хворого. Треба пам'ятати, що найбільш загрозливим ускладненням блювання є аспірація шлункового вмісту, що може призвести до рефлекторної зупинки дихання, розвитку аспіраційної пневмонії.

Гостра шлункова і кишкова кровотечі. Причиною гострої шлункової та кишкової кровотеч можуть бути понад 100 різних захворювань. За етіологічною ознакою найпоширенішими є виразкова, невиразкова кровотеча та кровотеча нез'ясованої причини.

Кровотеча у травний тракт розподіляється на 2 періоди. Перший (латентний) період настає з моменту надходження крові у шлунок або кишки і проявляється загальними ознаками крововтрати: шумом у вухах, загальною слабкістю, запамороченням, холодним потом, серцебиттям, зниженням артеріального тиску і непритомністю.

Другий (явний) період характеризується появою блювання з кров'ю або мелени (чорних випорожнень).

Метеоризм. Хворі відчувають здуття, розпирання живота. Причини метеоризму: посилене газоутворення в кишках, яке обумовлене споживанням з їжею рослинної клітковини (горох, квасоля, капуста. тощо), яка при її переварюванні дає велику кількість газів; виражена зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози; порушення складу кишкової мікрофлори (дисбактеріоз), кишкова непрохідність; перші дні після операцій на органах травного тракту, малого таза.

При наявності постійного метеоризму проводять обстеження хворих з метою установлення його причини і вибору тактики лікування основного захворювання.

Пронос (діарея) — це часте випорожнення кишок, при якому кал має рідку консистенцію. Спостерігається при гострих та хронічних кишкових інфекціях (ентерит, ентероколіт), недостатності функції підшлункової залози, при підвищеній чутливості до деяких харчо­вих продуктів.

Про появу у хворого проносу сповіщають лікаря, оскільки це може бути проявом інфекційного захворювання. Калові маси відправляють до лабораторії на дослідження. До з'ясування причини проносу хворого ізолюють. Якщо діагноз інфекційного захворювання підтверджується, хворого переводять в інфекційну лікарню; заповнюють екстрене повідомлення і надсилають його до санепідемстанції в найближчі 12 год.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]