- •Конспект лекцій з предмету спецтехнологія групи ае – 11
- •Основи слюсарної справи
- •Організація робочого місця слюсаря
- •Санітарно – гігієнічні умови праці
- •Безпечні умови праці
- •Протипожежні заходи
- •Види та характеристики слюсарних робіт
- •Розмічальні роботи
- •Пристрої для площинного розмічання
- •Інструменти для площинного розмічання
- •Підготовка до розмічання
- •Прийоми площинного розмічання
- •Рубання металу
- •Виправлення,рихтування і згинання металу
- •Обладнання для випрямляння
- •Різання металу
- •Обпилювання металу
- •Свердління
- •Свердління отворів
- •Нарізування різьби
- •Заклепкові з’єднання
- •Слюсарно – складальні роботи
- •Відомості з технічної механіки.
- •Механізми і машина. Види передач.
- •Зубчасті механізми
- •Кулачкові механізми
- •Фрикційні механізми
- •Мальтійський механізм
- •Храповий механізм
- •Механізми з гнучкими ланками
- •Гідравлічні та пневматичні механізми
- •Передачі обертального руху. Осі і вали
- •Передаточне число
- •Зубчасті передачі
- •Ланцюгові передачі
- •Організація і технічне обслуговування та ремонт устаткування промислових підприємств. Структура служби технічного обслуговування.
- •4.1 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів загальні положення
- •4.2 Основні обов’язки електромонтера
- •Вимоги до працівників
- •Перелік основних заходів
- •Працівники, відповідальні за безпеку робіт
- •4.4 Види і причини зношення електроустаткування. Структура ремонтного цеху
- •Загальні відомості про електричні установки. Виробництво, перетворення, розподіл і споживання електричної енергії. Електростанції, підстанції, лінії електропередач
- •5.1 Повітряні лінії електропередач. Кабельні лінії. Споживачі електроенергії. Відомості про пуе. Характеристики ліній електропередач
- •Історія створення леп
- •Кабельна лінія електропередачі
- •Кабельна лінія електропередачі
- •Кабельні лотки
- •Прокладка кл. Загальні вимоги
- •Вибір способів прокладки
- •Вибір кабелів
- •З'єднання кабелів
- •Прокладка кл в грунті
- •Прокладка кл в кабельних спорудах
- •Класифікація електричних схем
- •Ізолятори й лінійна арматура
- •Загальні відомості про кабельні лінії
- •З'єднання, відгалуження та окінцювання алюмінієвих і мідних струмопровідних жил проводів і кабелів
- •Послідовність операцій під час з'єднування і відгалуження жил кабелів
- •Способи з'єднування жил кабелів
- •Заходи безпеки при монтажі кабельних ліній
- •6.1 Допоміжні електромонтажні роботи. Види розміток і місць монтажу. Інструменти та кріпильні вироби. Заземлення
- •Електропроводка на ізолюючих опорах
- •Відкриті та сховані електропроводки плоскими проводами
- •Тросові електропроводки
- •Модульна електропроводка
- •Електропроводка в неметалевих трубах
- •Зовнішні електропроводки
- •Прилади освітлювальних електроустановок
- •Виконання пробивних робіт
- •Робочий інструмент для пробивних робіт
- •Розмітка місць установки світильників
- •Розмітка місця установки одного світильника
- •Монтаж світильників і приладів
- •Експлуатація і ремонт освітлювальних установок
- •Освітлювальні щитки.
Обладнання для випрямляння
Ручне випрямляння — малопродуктивна операція і її застосовують для невеликих партій деталей. В основному на підприємствах здійснюють машинне випрямляння на правильних вальцях, пресах і спеціальних пристроях.
Згинальні вальці бувають ручні і приводні. На ручних і приводних тривалкових згинальних вальцях випрямляють заготовки прямі та зігнуті по радіусу, що мають на поверхні випини і вм'ятини. Листові заготовки завтовшки до 3 мм випрямляють звичайно на ручних тривалкових згинальних вальцях, а завтовшки до 4 мм — на приводних.
Листо - згинальна тривалкова машина має розміщені один над одним валки, що можуть залежно від товщини заготовки віддалятися один від одного чи наближатися. Також може бути опущено чи піднято розміщений позаду третій валок. Заготовку (лист чи смугу) встановлюють між двома передніми валками і, обертаючи за годинниковою стрілкою, пропускають між валками. Для остаточної ліквідації випин і вм'ятин заготовки пропускають між валками кілька разів. Випрямляння валків і кутової сталі на гвинтових пресах застосовується тоді, коли випрямлення молотком не забезпечує необхідного результату. Один робітник встановлює, утримує і контролює випрямлювану заготовку, а інший обертає маховик. Вал або трубу розміщують на призмах так, щоб зігнута частина була обернена догори, а пруток (труба) щільно лежав у кутових виїмках призми. При цьому призматичний наконечник преса має знаходитися на
місці найбільшої кривизни. Для запобігання вм'ятин між наконечником і валом кладуть м'які прокладки.
Згинання — це спосіб обробки металу, при якому заготовці або її частині надається зігнута форма. Слюсарне згинання виконується молотками (краще з м'якими бойками) у лещатах, на плиті або за допомогою спеціальних пристроїв/ Тонкий листовий метал згинають киянками, вироби з дроту діаметром до 3 мм — плоскогубцями або круглогубцями. Згинають лише пластичний матеріал. Згинання деталей — одна з найрозповсюдженіших слюсарних операцій. Виготовлення деталей згинанням можливе як вручну на опорному інструменті та оправках, так і в згинальних машинах (пресах). Суть згинання полягає в тому, що одну частину заготовки перегинають відносно іншої на певний кут. Здійснюють це так. На заготовку, що вільно лежить на двох опорах, діє згинальне зусилля, що спричинює в заготовці згинальне напруження. Якщо це напруження не перевищує границі пружності матеріалу, деформація, яку дістала заготовка, є пружною і після зняття навантаження заготовка набуває первинного вигляду (випрямляється). Однак при згинанні потрібно, щоб заготовка після зняття навантаження зберегла надану їй форму, тому напруження згинання має перевищувати границю пружності. Деформація заготовки буде пластичною. При цьому внутрішні шари заготовки стискуються і скорочуються, а зовнішні розтягуються і подовжуються. В той же час середній шар заготовки (нейтральна лінія) не піддається ні стиску, ні розтягу; його довжина до і після згинання залишається сталою. Тому визначення розмірів заготовок профілів зводиться до підрахування довжини прямих ділянок (полиць), довжини скорочення заготовки або довжини нейтральної лінії в межах заокруглення.
П р и к л а д 1 .
Розміри кутника: а = 30 мм; Ь — 70 мм; ї == б мм. Довжина розгортки заготовки
І = а + Ь + 0,5/ = ЗО + 70 + 3 = 103 мм,
Розміри скоби: а ~ 70 мм; Ь = 80 мм; с = 60 мм; 4—4 мм. Довжина розгортки
заготовки Ь= а + Ь + с + 0,5**= 70 + 80 + 60 + 2 = 212 мм.
П р и к л а д 2. Підрахувати довжину розгортай заготовки кутника з внутрішнім
заокругленням .
Поділимо кутник за кресленням на ділянки. Підставивши їх числові значення
(а = 50 мм; Ь = 30 мм; / = 6 мм; г = 4 мм) у формулу L = а + І• + -у г +
+ матимемо: І = 50 + 30 + (4 + 3) = 50 + 30 + 1,57 . 7 = 90,99 ^
≪ 91 мм.
П р и к л а д 3. Підрахувати довжину розгортай заготовки скоби з заокругленням).
Розбиваємо скобу на ділянки, як показано на кресленні. Підставивши їх числові
значення (а = 80 мм; h = 65 мм; с = 120 мм; t = 5 мм; г = 2,5 мм) у формулу
L=:a+h+c+7t(r + //2), матимемо: L .= 80 + 65 + 120 + 3,14 (2,5 + 5/2) =
= 2 6 5 + 15,75 = 280,75 мм.
