Обладнання для випрямляння

Ручне випрямляння — малопродуктивна операція і її застосовують для невеликих партій деталей. В основному на підприємствах здійснюють машинне випрямляння на правильних вальцях, пресах і спеціальних пристроях.

Згинальні вальці бувають ручні і приводні. На ручних і приводних тривалкових згинальних вальцях випрямляють заготовки прямі та зігнуті по радіусу, що мають на поверхні випини і вм'ятини. Листові заготовки завтовшки до 3 мм випрямляють звичайно на ручних тривалкових згинальних вальцях, а завтовшки до 4 мм — на приводних.

Листо - згинальна тривалкова машина має розміщені один над одним валки, що можуть залежно від товщини заготовки віддалятися один від одного чи наближатися. Також може бути опущено чи піднято розміщений позаду третій валок. Заготовку (лист чи смугу) встановлюють між двома передніми валками і, обертаючи за годинниковою стрілкою, пропускають між валками. Для остаточної ліквідації випин і вм'ятин заготовки пропускають між валками кілька разів. Випрямляння валків і кутової сталі на гвинтових пресах застосовується тоді, коли випрямлення молотком не забезпечує необхідного результату. Один робітник встановлює, утримує і контролює випрямлювану заготовку, а інший обертає маховик. Вал або трубу розміщують на призмах так, щоб зігнута частина була обернена догори, а пруток (труба) щільно лежав у кутових виїмках призми. При цьому призматичний наконечник преса має знаходитися на

місці найбільшої кривизни. Для запобігання вм'ятин між наконечником і валом кладуть м'які прокладки.

Згинання — це спосіб обробки металу, при якому заготовці або її частині надається зігнута форма. Слюсарне згинання виконується молотками (краще з м'якими бойками) у лещатах, на плиті або за допомогою спеціальних пристроїв/ Тонкий листовий метал згинають киянками, вироби з дроту діаметром до 3 мм — плоскогубцями або круглогубцями. Згинають лише пластичний матеріал. Згинання деталей — одна з найрозповсюдженіших слюсарних операцій. Виготовлення деталей згинанням можливе як вручну на опорному інструменті та оправках, так і в згинальних машинах (пресах). Суть згинання полягає в тому, що одну частину заготовки перегинають відносно іншої на певний кут. Здійснюють це так. На заготовку, що вільно лежить на двох опорах, діє згинальне зусилля, що спричинює в заготовці згинальне напруження. Якщо це напруження не перевищує границі пружності матеріалу, деформація, яку дістала заготовка, є пружною і після зняття навантаження заготовка набуває первинного вигляду (випрямляється). Однак при згинанні потрібно, щоб заготовка після зняття навантаження зберегла надану їй форму, тому напруження згинання має перевищувати границю пружності. Деформація заготовки буде пластичною. При цьому внутрішні шари заготовки стискуються і скорочуються, а зовнішні розтягуються і подовжуються. В той же час середній шар заготовки (нейтральна лінія) не піддається ні стиску, ні розтягу; його довжина до і після згинання залишається сталою. Тому визначення розмірів заготовок профілів зводиться до підрахування довжини прямих ділянок (полиць), довжини скорочення заготовки або довжини нейтральної лінії в межах заокруглення.

П р и к л а д 1 .

Розміри кутника: а = 30 мм; Ь — 70 мм; ї == б мм. Довжина розгортки заготовки

І = а + Ь + 0,5/ = ЗО + 70 + 3 = 103 мм,

Розміри скоби: а ~ 70 мм; Ь = 80 мм; с = 60 мм; 4—4 мм. Довжина розгортки

заготовки Ь= а + Ь + с + 0,5**= 70 + 80 + 60 + 2 = 212 мм.

П р и к л а д 2. Підрахувати довжину розгортай заготовки кутника з внутрішнім

заокругленням .

Поділимо кутник за кресленням на ділянки. Підставивши їх числові значення

(а = 50 мм; Ь = 30 мм; / = 6 мм; г = 4 мм) у формулу L = а + І• + -у г +

+ матимемо: І = 50 + 30 + (4 + 3) = 50 + 30 + 1,57 . 7 = 90,99 ^

≪ 91 мм.

П р и к л а д 3. Підрахувати довжину розгортай заготовки скоби з заокругленням).

Розбиваємо скобу на ділянки, як показано на кресленні. Підставивши їх числові

значення (а = 80 мм; h = 65 мм; с = 120 мм; t = 5 мм; г = 2,5 мм) у формулу

L=:a+h+c+7t(r + //2), матимемо: L .= 80 + 65 + 120 + 3,14 (2,5 + 5/2) =

= 2 6 5 + 15,75 = 280,75 мм.