- •Висновки
- •Література
- •Дошкільні заклади в системі національної освіти
- •Дошкільна освіта з погляду статистики
- •Типи дошкільних закладів і їх функції
- •Програми виховання і навчання дітей
- •Підготовка педагогічних кадрів для системи дошкільної освіти
- •Дошкільна освіта за кордоном
- •Міжнародне співробітництво у галузі дошкільної освіти
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Контингент загальноосвітніх закладів
- •Прийом до загальноосвітніх навчальних закладів
- •Випуск учнів навчальними закладами
- •Кадрові ресурси
- •Матеріальні ресурси
- •Література:
- •План лекції:
- •1. Сутність і призначення позашкільної освіти. Позашкільні заклади. Їх види і специфіка їх діяльності
- •Управління позашкільною освітою. Документи позашкільних закладів.
- •Управління позашкільною освітою
- •1. Професійно-технічна освіта
- •Ступеневість
- •І ступень (рівень) атестації
- •Іі ступень атестації
- •Ііі ступень атестації
- •Післядипломна освіта
- •1. Завдання Закону України "Про професійно-технічну освіту"
- •3. Місце в системі неперервної освіти.
- •Література:
- •Джерела
- •2. Суперечності в системі вищої освіти в Україні у зв’язку з входженням у Болонський процес.
- •3. Типи вищих навчальних закладів
- •4. Нові проекти закону Про вищу освіту
- •Сутність компетентнісного підходу, його витоки
- •Поняття про компетентність і компетенцію
- •Компетентність як комплексна характеристика особистості Шляхи формування компетентностей учнів
- •Ключові і предметні компетентності
- •Предметні компетентності: рідна (українська) мова
- •Компетентнісний підхід у нормативних документах
- •Тема 8. Компетентнісний підхід у системі освіти
- •Сутність компетентнісного підходу, його витоки
- •Поняття про компетентність і компетенцію
- •Компетентність як комплексна характеристика особистості Шляхи формування компетентностей учнів
- •Ключові і предметні компетентності
- •Предметні компетентності: рідна (українська) мова
- •Компетентнісний підхід у нормативних документах
- •Лекція 9.
- •1. Передумови необхідності самоосвіти
- •2. Структура процесу самовдосконалення
- •3. Зміст і структура самоосвіти
- •4. Результати самоосвіти
- •5. Умови ефективності самоосвіти педагога
- •Лекція 11 на тему: «Основи дистанційної освіти»
- •1. Передумови виникнення дистанційного навчання.
- •2. Технологія дистанційного навчання.
- •3. Інформаційно-комунікаційні технології
- •4. Центри дистанційного навчання
- •5. Засоби дистанційного навчання
- •6. Кадрове забезпечення дистанційної освіти
- •7. Перспективи розвитку дистанційного навчання
- •1. Історія і сучасність неперервної освіти.
- •2. Поняття про андрагогіку.
- •3. Принципи андрагогіки.
- •3. Відмінності андрагогічної та педагогічної систем навчання
- •4. Форми та методи андрагогічного навчання
- •Висновки.
- •Література
- •Лекція 13
- •Література
- •Значення неперервної освіти педагога для його професійної діяльності
- •Вимоги до кваліфікації педагога
- •2.1. Державні вимоги до вчителя.
- •Кваліфікаційні вимоги до вчителя
- •3.Кваліфікаційні рівні. Категорії. Підвищення кваліфікації. Атестація.
- •3.1. Освітньо-кваліфікаційні рівні.
- •3.2. Підвищення кваліфікації вчителів і їх атестація. Категорії.
- •4.Методична та науково-дослідна робота педагога і учителя.
- •Представлення педагогом результатів своєї діяльності.
- •Структура ступеневості вищої освіти України
Вимоги до кваліфікації педагога
2.1. Державні вимоги до вчителя.
Вимоги до учителя в Україні сформовані у ряді документів і законів. У них передбачено, що “педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти”. Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Міністерством освіти України.
Держава декларує зусилля, щоб підняти престижність освіти на належний рівень, встановити вчительський авторитет. На практиці ж конкретні дії щодо втілення в життя юридично-правових, матеріально-технічних і фінансових основ державної програми розвитку освіти гальмуються.
Наприклад, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим 14 червня 2000 р. Кабінетом Міністрів України, визначено 10 позицій зобов’язань педагога. Так, учитель зобов'язаний "забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін, дотримуючись вимог Державного стандарту загальної середньої освіти". Цим положенням фактично закріплюється панування в наступні роки в український школі традиційної системи навчання, в якій переоцінюється викладання і недооцінюється навчання. Фактично йдеться про збереження авторитарного навчання з його "не можна" (помилятись, запитувати, заперечувати) і "потрібно" (вчити, а точніше - завчати, щоб отримати гарну оцінку). Головним у педагогічній діяльності, якщо дотримуватись вимог цієї норми, залишається "трансляція інформації", а не активізація, звільнення (розкріпачення) усвідомленого навчання; "накачування" учнів знаннями, а не формування в них умінь шукати ці знання і використовувати їх на практиці.
Така методологія організації педагогічного процесу давно відкинута освітніми системами інших країн світу, але в Україні після появи зазначеного Положення вона отримала нормативне закріплення.
Кваліфікаційні вимоги до вчителя
Вчитель повинен знати:
• вимоги державних документів про освіту, зокрема Законів України, Національної доктрини, концепцію 12-річної школи, концепцію художньо-естетичного виховання школярів, державних освітніх стандартів, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;
• сучасні інноваційні процеси і технології в освіті;
• сучасні вітчизняні та зарубіжні науково-педагогічні вимоги до художньо- естетичного розвитку школярів та основ національного виховання учнів у навчальних закладах;
• психологічні закономірності загального і художнього розвитку учнів;
• базові та варіативні навчальні програми з мистецтва для загальноосвітніх закладів;
• методику проведення уроків предметів;
• особливості інноваційних педагогічних технологій (інтерактивних, проектних тощо) порівняно з традиційним навчанням;
• специфіку організації самонавчання в галузі мистецтва та специфіку організації позаурочної, гурткової, клубної роботи;
• специфіку організації навчання та підготовку до роботи "в класах з поглибленими практичним і теоретичним вивченням художньої культури (для окремих спеціалізованих шкіл);
Вчитель повинен вміти:
• проводити уроки дотримуючись вимог навчальних програм;
• впроваджувати інноваційні технології викладання мистецтва;
• застосовувати сучасні аудіовізуальні засоби, мас медіа;
• діагностувати художньо-естетичний розвиток учнів. за критеріями оцінювання освітніх результатів, затверджених МОН України;
• аналізувати та оцінювати уроки (власні та своїх колег);
• добирати художні твори для проведення уроків - музичні, візуальні; образотворчі;
• самостійно працювати Із сучасних психолого-педагогічною літературою та мистецькі матеріали (фонохрестоматії, слайди, відео);
• організовувати позаурочну діяльність учнів.
