16. Моделювання перехідної сильно тонізованої економіки

Співавтор: Хомко Тетяна Мар’янівна

Побудовано молель взаємодії легальної та тіньової економік за умов економічної трансформації. В тіньовій економіці враховано трудову зайнятість, виробництво агрегованого продукту. Взято до уваги хабарництво як форму оплати за службові послуги.

Поставлено задачу – змоделювати перехідну економіку з урахуванням наявності хабарництва тіньового виробництва, нелегальної заробітної плати, податків й поборів з легальної й тіньової економіки та суспільного функціонування на одному й тому ж ринку збуту та обігу фінансових коштів.

Така постановка задачі випливає з результатів якісного аналізу сучасної економіки України та відповідає існуючим концепціям моделювання трансформаційної економіки й нелегальних, тіньових відносин у виробництві та при взаємодії приватного капіталу з державним регулюванням.

Для розв’язку поставленої задачі застосовано підхід, вперше запропонований у [⁴⁰]. Вважатимемо, що суспільство кількістю N людей розділено на 7 груп: пенсіонери, працюючі пенсіонери, робітники, висококваліфіковані наймані робітники, службовці, підприємці, багаті підприємці.

Вважатимемо, що кожна група громадян об’єднує наступну кількість осіб: пенсіонерів n₀N; робітників n₁N; пенсіонерів – робітників n₂N; висококваліфікованих робітників n₃N; службовців n₄N; підприємців n_mN; багатих підприємців n_lN. Величини n₀,...,n₄, n_m, n_l – відповідають відносній кількості людей в кожній з виділених соціальних груп.

Вважатимемо, що заощадження U в кожній групі інші, але в середині групи вони однакові для всіх її членів. Тобто розбиття суспільства на 7 груп відтворює його економічну структуру. Нехай в кожній з груп величина заощадження становить Uі, і = 0,...,4, m, l.

Заощадження Uі є динамічними змінними, які описують процеси в тінізованій перехідній економіці. Вони залежать від попиту й пропозиції виробленого товару, податків, від вимагання хабарів та сповнення цих вимог.

Грошовим заощадженням Uі відповідає купівельна спроможність агрегованого сукупного продукту r_i = Uі/p, де p – ціна одиниці агрегованого продукту, який визнається спільно відкритою й тіньовою економікою й спільно пропонується на ринок, обґрунтовано чи ні, під видом легально виготовленого товару (тобто без можливого здешевлення, викликаного “відходом в тінь”).

Робітники, пенсіонери, службовці отримують сталу легальну платню: S₀ – пенсія; S₁ – зарплата робітників; S₃ – зарплата кваліфікованих робітників; S₄ – зарплата службовців.

Легальні доходи підприємців n_mN та великих підприємців залежать від обсягу продаж товарів за ціною p, вироблених у легальному секторі економіки. Для опису продуктивності легального сектора економіки застосовуємо Кусково – лінійне наближення виробничої функції:

(16.1)

де r – фондоозброєність виробництва, рівна величині капіталу V, що припадає на одного працюючого r = V/n; n – кількість робітників, зайнятих у виробництві, τ – тривалість одного виробничого циклу; F_max – максимальна продуктивність, з якою може працювати при існуючих технологіях легальна економіка.

Заробітна плата робітників, кваліфікованих робітників та службовців зменшується на величину податку

(1 + κ₁)S_і, і = 1,3,4. (16.2)

Робітники і пенсіонери – робітники, частково зайняті на тіньовому ринку, отримують сталі неоподатковані доходи (“калим”). Величина неоподаткованих доходів робітників S1*, величина неоподаткованих доходів кваліфікованих робітників S₃*. Вважатимемо, що непрацюючі пенсіонери додаткових доходів не отримують.

Підприємці отримують додаткові тіньові доходи від тіньового виробництва, що описується за аналогією з легальним виробництвом виробничою функцією

(16.3)

де r – капіталоозброєність тіньового виробництва r = V*/n, V* - частка, заощаджень підприємців Um, яку вони спрямовують на підтримку виробництва.

Вважатимемо, що тривалість виробничого циклу τ в легальному й тіньовому секторах однакова.

Доходи власників залежать від обсягів продаж. Продані товари описує виробнича функція, що поєднує опис товарів першої необхідності, опис товарів довготривалого вжитку, і становить собою зростаючу, опуклу криву, адже при збільшенні купівельної спроможності споживання зростає повільніше, ніж лінійна. Крім того, функція споживання агрегованого продукту має вгин, що відповідає області ринкової рівноваги попиту й пропозиції під час ціноутворення.

Криву з описаними властивостями добре обчислює об’єднання двох алгебраїчних функцій:

; (16.4)

; (16.5)

, (16.6)

де rI_.0 , rII_.0 – купівельна спроможність відповідно на рівні прожиткового мінімуму та середнього класу, QI_.0, QII_.0 – споживання відповідно на рівні прожиткового мінімуму та середнього класу; ₁, ₂ – коефіцієнт збільшення споживання дорогих продуктів першої необхідності та предметів розкоші, r_min – купівельна спроможність, при якій розпочинається споживання предметів довготривалого вжитку (вище за прожитковий мінімум).

Доходи власників від продажі загального товару

. (16.7)

Частина цих доходів витрачається на особисті потреби, іншу частину (1–g)rm – власники вкладають у легальне виробництво. З них виплачується зарплата

(n₁S₁ + n₃S₃)(1 + κ₁), (16.8)

де κ₁ – податок на фонд заробітної плати.

Також власники витрачають частину коштів на хабарі службовцям.

Величина хабара, яку громадянин (зі сталою платнею чи доходами, що залежать від заощаджень) може заплатити службовцеві, не перевищує його заощаджень, тому залежність кількості даних хабарів від можливості давальників хабара, описує функція попиту на хабарі, котра має бути також всюди опуклою і має містити середній вгин, адже в дійсності спостерігається явище “ринкової вартості хабарної послуги”.

За аналогією з (16.6) споживання хабарів описано об’єднання двох алгебраїчних функцій:

; (16.8)

; (16.9)

(16.10)

де – функція попиту на “невеликі” хабарі, переважно виду мзди, подяки; - функція попиту на “великі” хабарі – переважно лихоїмства, підкупу; ₁ - коефіцієнт ризику.

Дохід службовця складається зі сталої зарплати S4 та сплачених хабарів:

, (16.11)

де p* – вартість агрегованого хабара.

Схильність суспільства до високих хабарів при вибраній агрегованій вартості хабара описує функція споживання хабарів (16.10).

Всі групи громадян зазнають витрат, пов’язаних з споживанням агрегованого продукту та сплатою хабарів

, (16.12)

Ціна агрегованого продукту p залежить від співвідношення між попитом на нього та пропозицією.

“Ціна хабара” (величина коштів, даних як хабар) p* залежить від співвідношення між пропозицією хабарів та попитом на них.

Нелегальна зарплата, включено в тіньовому секторі збільшується на величину хабарів в кримінальні структури

, (16.13)

де – хабарі на одного працюючого, величина аналогічна до “тіньового оподаткування”.

Підприємець вкладає у нелегальний сектор виробництва кошти:

, (16.14)

і в нелегальний сектор:

, (16.15)

де , * – відповідно виробничі витрати в відкритому та тіньовому секторах; κ2 – податок на додану вартість; – хабарі з тіньових доходів; β – величина, що описує схильність підприємців ділити капітал на тіньовий та легальний сектори; g – частка доходу, яку підприємець споживає згідно mQ(gUm/p).

Величина  є ще однією динамічною змінною моделі, її величина залежить від співвідношення затрат і доходів в тіньовому і легальному секторах з урахуванням коефіцієнтів ризику тіньової діяльності.

Сумарну кількість грошей в суспільстві вважатимемо сталою:

, (16.16)

Сформовані концептуальні твердження відображають широке коло явищ, що відбуваються у силою тінізованій перехідній економіці, яка встановлюється у суспільстві з терпимим ставленням до хабарництва й нелегальної трудової зайнятості.

Сформовані твердження, які описують концептуальну модель силою тінізованої трансформації економіки, слугують основою для встановлення так званих правил поведінки – емпіричних економічних узагальнень, на основі яких легко записати диференційні рівняння – рівного руху динамічної моделі досліджуваного об’єкта.

Зміна заощаджень пенсіонерів залежить від їхніх доходів – пенсії S0 та витрат на споживання й хабарі:

, (16.17)

Зміна заощаджень робітників залежить від їх оподаткованої зарплати, неоподаткованих додаткових заробітків та видатків на споживання й хабарі:

(16.18)

Зміна заощаджень працюючих пенсіонерів залежить від неоподаткованої пенсії, оподаткованої зарплати й опкладеного наборами підробітку

(16.19)

Зміна заощаджень службовців залежить від їхньої зарплати, отриманих хабарів та витрат споживання і витрат на хабарі:

, (16.20)

де – величина незаконно привласнених до коштів, що належать до державного майна.

Доходи підприємців змінюються в залежності від різниці між прибутками, які рівні сумарному споживанню в суспільстві, та видатками на власне споживання й вчинення хабарів.

(16.21)

де QВ – державне замовлення, κ2, – відповідно податок і хабарі на фонд зарплати у легальному і тіньовому секторах.

Ціна агрегованого продукту змінюється зі швидкістю, пропорційною різниці між попитом і пропозицією.

, (16.22)

де  – коефіцієнт, що відображає інертність ринку.

Величина хабара (“ціна взятки”) змінюється зі швидкістю, пропорційною різниці між моментом взятки зі сторони службовців і пропозицією хабарів зі сторони всіх груп населення.

(16.23)

де κ₁, , – відповідно податок і хабарі на обсяг випущеної продукції в легальному і тіньовому секторах; * - коефіцієнт, що відображає інертність висвітлення “ринкової величини” хабара .

Частка між легальним і тіньовим капіталом змінюється пропорційно різниці між прибутковістю легального й тіньового секторів з врахуванням кримінального ринку.

(16.24)

де  - коефіцієнт ризику, при збільшенні  частка тіньового сектора зменшується; σ – коефіцієнт, що відображає інерційність переходу економіки з тіньового в легальний сектор і навпаки.

Рівняння (16.17-24) описують сильно тінізовану перехідну економіку. В залежності від вибраних пераметрів цих рівнянь, які відповідають реальним середнім значенням відповідних величин для регіону, рівняння (16.17- 16.24) відповідають або окремому регіону, або країні загалом, економічний стан якої збігається з концептуальною моделлю, описаною п.16.1.1.

Встановлені диференційні рівняння, які описують сильно тінізовану перехідну економіку дозволяють зробити ряд висновків, що є економічною інтерпретацією якісного аналізу нелінійних диференційних рівнянь.

В запропонованій моделі характер й економічну поведінку суспільства при споживанні та дачі хабара описують алгебраїчні функції, параметри яких мають чіткий економічний зміст.

Оскільки рівняння (16.17-16.24) записані на основі найширших економічних припущень, з аналогії між функціями (16.6) і (16.10) та аналогії між рівняннями (16.20-16.21), (16.22-16.23) випливає висновок, що в товарному виробництві на грані стичності економічних інтересів споживання й виробника і на грані стичності державних регуляторних й бізнесових організаційних інтересів виникають схожі економічні явища. Явищу “продажі товару” відповідає явище “продажі регуляторних послуги”. Цей висновок вказує на глибинну невіддільність тіньової економіки від економічної сутності, яку називають “регульованою ринковою економікою”, в широкому сенсі цього поняття.

Тобто з економічної суті – схильність економіки передувати тіньовому сектору є однією з її визначальних властивостей.

В запропонованій моделі обсяг виробництва в тіньовій економіці залежить від десятка параметрів, які мають симетричні відповідники в тіньових та легальних секторах; від функцій, що відображають економічну й кримінальну поведінку суспільства. Параметри можуть бути змінені в ході антитіньового регулювання економіки. Функції, що описують поведінку при переході в тіньовий сектор потребують тривалого виховання, високої моралі й свідомості.

В моделі єдиний “силовий” параметр, μ в (16.24), який відображає силовий вплив держави. Підвищення ризику веденню тіньової економіки – один з найдієвіших чинників звуження її активності – динамічної змінної .

В даній моделі побудовано математичний опис однопродуктивної “однохабарної” сильнотінізованої перехідної економіки. Зрозуміло, що для точнішого опису необхідно брати до уваги велику кількість хабарів, які різняться як економічним змістом, так й ціновою величиною.

Система звичайних диференційних рівнянь (16.17-24) описує сильнотінізовану перехідну економіку. Для розв’язування моделюючих рівнянь необхідно застосувати числові сектори.

Розв’язок (16.17-24) потребує визначення початкових умов

U₀(t₀), U₁(t₀), U₂(t₀), U₃(t₀), U₄(t₀), p(t₀), p*( t₀), (t₀) (16.25)

В результаті розв’язку (16.17-24) при початкових умовах (16.25) буде знайдено залежність величини заощаджень в кожній групі громадян Uі(t), i=1,..,4,m ціну агрегованого продукту p(t), величину “агрегованого хабара” p*(t) та параметр (t), який показує частку легальної економіки в загально – економічному виробництві.

Крім встановлення початкових умов (16.25) для завершення побудови моделі потрібно визначити величину чисельних параметрів, які входять в рівняння (16.17 – 16.24).

Для встановлення цих параметрів запропоновано алгоритм, типовий в практиці конструювання моделей. Спершу значення параметрів визначаються на експертних оцінках та шляхом пошуку інформації. Тоді, виконуючи з цими параметрами прогнозні обчислення, що стосуються минулих проміжків часу, для яких відомі дійсні значення модельованих величин, – уточнити значення параметрів.

Знайшовши значення заощаджень ціни товару, величини хабара та частку легальної економіки, отримуємо важливі прогнозні дані щодо розвитку модельованого об’єкта – реальної економіки, яка склалася в нинішньому українському суспільстві.

Виконуючи обчислювальні експерименти з моделлю при різних значеннях параметрів, отримуємо нові знання про поведінку модельованого об’єкта, за умов дії у формі державного детінізованого регулювання. Тобто розроблена модель придатна для використання в якості інструменту для розв’язання важливої соціально – економічної задачі – вироблення стратегії державного регулювання, національного на зменшення тіньового сектора економіки.

Також модель придатна для побудови довготермінових прогнозів розвитку легальної економіки та розширення чи звуження тіньової економіки при заданих параметричних та силових методах дії державного регулювання.

Детально порядок встановлення значень параметрів моделі, хід обчислень та особливості планування параметрів описано в наступному алгоритмі.

Алгоритм 16.1 – розрахунок параметрів сильнотінізованої перехідної економіки.

1. Встановити середнє (для регіону, країни загалом) значення сталих доходів S₀, S₁, S₃, S₄.

2. Встановити загальну кількість населення N.

3. Встановити наявну величину грошей М.

4. Встановити співвідношення між основними групами населення n₀, n₁, п₂, n₃, n₄, n_m, n_l.

5. Встановити значення величини податку на зарплату з фізичних осіб κ₀ і податку на фонд зарплати κ₁.

6. Встановити існуюче значення державного замовлення QВ.

7. Встановити значення параметра  – частки доходів власника, які він вкладає у легальне виробництво.

8. Встановити величину параметра g – частки доходів власника, яку він споживає.

9. Встановити параметри функції споживання (16.4 – 16.6).

10. Встановити параметри виробничої функції для легального сектора (16.1).

11. Встановити параметри виробничої функції для нелегального сектора (16.3).

12. Встановити середню величину зарплати на тіньовому ринку праці , .

13. Встановити величину хабарів та зарплату нелегального працівника , величину хабарів на утримання нелегальних працівників .

14. Встановити величину державного майна, яку привласнюють службовці .

15. Встановити величину параметра *, що вказує, яку частку доходів підприємець вкладає у нелегальну економіку (( + * + g) < 1).

16. Встановити параметри функції вимагательства і дачі хабара (16.9 – 16.10).

17. Встановити величину податку на додану вартість κ₂.

18. Встановити величину хабарів за прикривання легальної економічної діяльності .

19. Встановити початкові умови (16.25), задавши, зокрема – початкове значення співвідношення між капіталооборотом в легальній та тіньовій економіках (t₀).

20. Розв’язати систему рівнянь (16.17 – 16.24) при початкових умовах (16.25).

21. Повторюючи п.20 для минулих відрізків часу, уточнити значення параметрів, заданих в пп. 1- 16.

22. Отримати з розв’язку (16.17 – 16.25) прогноз співвідношення між легальним й тіньовим секторами (t), t > t₀.

21. Виконати якісний аналіз знайдених розв’язків, виробити на цій основі припущення про потрібне управління економікою, відобразити це управління в параметрах (пп. 1 – 6) і повторити модельний експеримент (п. 20).

22. Повторити експерименти згідно п.1, отримати знання про модельований об’єкт і на цій основі виробити рекомендації щодо управління перехідною економікою, спрямованою на її детінізацію.

Отже, сформовано твердження, які описують етап сильнотінізованої перехідної економіки. На цій основі побудовано модель однопродуктивної економіки, розділеної на два сектори, які спільно діють на ринку збуту та по різному вносять платежі в казну, та на користь організованої злочинності.

Для опису виробничого процесу в легальній та тіньовій економіці застосовано відповідні виробничі функції, параметри яких задають різну капіталоозброєність.

Для опису споживання сконструйовано функцію споживання, яка охоплює товари всіх цінових груп.

Для опису дачі й отримання хабарів застосовано функцію розходу хабарів, яка охоплює хабарі всіх розмірів.

Запропоновано методику оцінки й уточнення параметрів моделі, яку детально описано у відповідному алгоритмі.

Програмне забезпечення моделі розроблено у форму головної моделюючої програми, доповненої декількома функціями, що описують економічну поведінку громадян суспільства та інтенсивність виробництва.

Рис. 16.1. Графік виробничої функції легального сектора економіки.

Рис. 16.2. Графік виробничої функції тіньового сектора економіки.

Обидві програми виробничих функцій приймають параметр – величину капіталоозброєності одного робочого місця і повертають кількість продукту, виготовленого за одиницю часу.

Виробничі функції відрізняються максимальною продуктивністю та мають близьку інтенсивність росту, що зумовлено спільною технологічною базою легально й тіньового секторів економіки.

Рис. 16.3. Функція споживання продукту легального й тіньового секторів.

В одній програмі розроблено функцію споживання продукту, який разом виробляє тіньовий та легальний сектори. В іншій – функцію поведінки, що описує взаємодії осіб, які дають хабар в залежності від своєї платоспроможності стосовно продукту економіки.

Рис. 16.4. Графік функції вимагательства. У функції вимагательства передбачено два різні масштаби хабарів – від громадян зі сталими доходам і від підприємців. Вгин цієї функції забезпечує відтворення явища «ринкової рівноважної» величини хабара.

З допомогою розробленого програмного забезпечення моделювання сильно тінізоаної економіки було проведено ряд експериментів, призначених для виявлення тенденцій взаємодії тіньового і легального секторів економіки за різних умов.

В першому експерименті ставилася задача змоделювати виникнення тіньової економіки в середині 1990-х років. При цьому в моделюючій програмі було задано параметри, які відображали тогочасну макроекономічну ситуацію.

В результаті експериментів з’ясувалося, що поведінка окремих модельованих величин суттєво відрізняється від результатів багатьох інших моделей, які не враховують наявність тіньового сектора.

Зокрема, виявилося, що динаміка заощаджень різних категорій громадян сильно змінюється від наявності виникаючої тіньової економіки. Відбувається значна диференціація не лише між підприємцями й людьми зі сталими доходами, а й між різними категоріями громадян, що отримують сталу платню. Також виявилося, що завдяки тіньовій економіці в момент найгіршого обвалу найменш забезпечені громадяни покращували своє мстановище.

Рис. 16.5. Динаміка заощаджень пенсіонерів в під час виникнення тіньової економіки.

З графіка на рисунку 16.5 видно, що під час виникнення тіньової економіки заощадження пенсіонерів спадають до деякого мінімуму, за яким починається піднесення, пов’язане з економічною стабілізацією. Реально це явище мало місце протягом 1997-98 років, коли пенсіонерами місяцями не виплачували пенсію але одночасно крупний приватний капітал зростав з найбільшою швидкістю.

Рис. 16.6. Динаміка доходів робітників.

Умови тонізації економіки пригальмовують динаміку доходів робітників, але дальше вона продовжує зростати. За умов сильно тонізованої економіки робітники основних затребуваних виробничих професій (передусім будівельники) мають високу платню, і їм немає потреби протестуати проти тонізації економіки. Хоч від зменшення інтенсивності тонізації, скорочується тривалість пригальмованого росту зарплати.

Рис. 16.7. Динаміка заощаджень працюючих пенсіонерів.

Рис. 16.8. Динаміка заощаджень інженерно-технічних працівників, медичних працівників, вчителів, творчої інтелігенції.

Як видно з рисунку 16.8, перехідна економіка, яка супроводжується становленням великого тіньового сектора суттєво погіршує матеріальне становище людей розумової праці, для яких немає попиту на тіньовому ринку праці. Це передусім стосується масових професій – вчителів, медиків, правників культури, інженерів.

На жаль, разом за зниженням заощаджень в цій групі громадян, відбулися суттєві соціальні зміни. На Україні практично зруйновано прошарок технічної інтелігенції, творчу інтелігенцію зведено до нужденного рівня.

Як показують численні інші експерименти, жодна з регулювань економіки за умов її сильної тонізації не призвело до покращення стану висококваліфікованих працівників. В експериментах отримано висновки, що лише подолання загальних негативних тенденцій, зменшення частки тіньового сектору, та загальна активізація економіки призводить до покращення матеріального стану високоосвічених громадян.

Цей висновок проливає світло на причини різкого спаду уваги до освіти. Адже тіньова на зайнятість робітничими професіями за умов сильного тіньового сектора приносить значніші прибутки, ніж кваліфікована праця вчителя чи інженера.

Рис. 16.9. Зростання доходів службовців.

Експерименти показують, що тонізація економіки супроводжується зростанням доходів службовців. Можливо, наявність цього зв’язку має причонно-наслідковий вплив. Службовці зацікавлені у тіньовій економіці, адже завдяки їй заощадження перших зростають так само експопенційно, як заощадження підприємців. Тут в експерименті проявилося відома закономірність рентабельності посадового місція.

Рис. 16.10. Динаміка заощаджень підприємців.

З рисунка 16.10 видно, що під час виникнення тіньового сектора економіки підприємці спершу зазнають швидкого зростання, проте в деякий момент, коли величина їх капіталу перевищує розміри «малих хабарів з громадян зі сталим доходом», а починає відноситися до «хабарів з бізнесменів», ріст їх заощаджень пригальмовується. Проте дальше він триває як експоненційне збільшення. Отже, становлення тіньової економіки зсовує в часу на пізніше явища економічного росту серед економічно-активних громадян. І це стосується обох секторів економіки. Тобто становлення тіньової економіки відділяє час економічного росту.

Рис. 16.11. Динаміка цін при виникненні тіньової економіки.

Рис. 16.11 ілюструє відоме явище здешевлення продукту, зумовлене його частковим виробництвом в тіньовому секторі. Характерно, що найсильніше здешевлення ціни припадає на момент найгіршого зубожіння пенсіонерів. Очевидно, в цьому проявляється своєрідний зворотний зв’язок економічних процесів, налаштований на те, щоб зберегти загальну економічну стійкість. Втім, останнє спостереження не слід вважати позитивним явищем, адже одвал заощаджень пенсіонерів викликаний тінізацєю економіки. Інша річ, що при цьому максиму зубожіння припав на тимчасовий мінімум ціни товару.

Рис. 16.12. Динаміка вартості хабара.

Як видно з рисунку 16.12 – вартість хабара в сильно тонізованій економіці прискорено зростає. Подібну закономірність виявляє вартість товару та заощадження службовців й підприємців. Натомість заощадження громадян зі сталими доходами зростають щонайбільше лінійно. Тобто, під час тонізації економіки відбувається розшарування суспільства на два класи – багатих і бідних, і немає закономірностей становлення середнього класу. Також переважна більшість товару стає доступною лише для багатих громадян.

Рис. 16.13. Частка тіньового сектору в перехідній економіці.

Модельне відтворення економіки 1990-х років показує логістичний ріст тіньової економіки, якій подальше переходить у лінійну зміну.

На рисунку 16.14 показано цей же розв’язок для тривалішого відрізку часу. Видно, що після перехідного становлення тіньового сектору економіки його частка продовжує протягом деякого часу лінійно зростати.

В другому експерименті досліджувалася залежність ціноутворення, заощаджень та частки тіньової економіки від різних параметрів моделі.

Результати цих досліджень викладено нижче.

Рис. 16.14. Лінійне зростання частки тіньового сектора економіки.

При зміні частки власного споживання підприємців на 2-3 порядки, не змінюється поведінка розв’язків. Тобто, від власного особистого споживання підприємців, економічна ситуація в сильно-тінізованій економіці не міняється.

При більшому зростанні частки особистого споживання підприємців віддаляється на пізніше покращення стану робітників. Тобто, психологія оскошування багатих власників погіршує загальне становище, особливо помітно – нелегальних робітників.

Рис. 16.15. Динаміка цін при значному розкраданні державного майна.

Сильне збільшення частки привласненого державного майна під час приватизації прискорює кінець тимчасового зниження ціни продукту, викликаного поширенням тіньової економіки (рис. 16.15). Тобто «розкрадання під видом приватизації» зменшує ефект полегшення економічного стану найубогіших громадян через зниження ціни продукту, зумовленої тіньовим виробництвом.

Рис. 16.16. Динаміка цін при великому державному замовленні.

Велике державне замовлення сприяє зменшенню ціни, але не впливає на частку тіньового сектора (рис.16.16).

Інертність процесів при взаємодії тіньової та легальної економік довше втримує зниження цін, викликане наявністю тіньової економіки.

Зміна затратності тіньової економіки мало позначається на ціні товару та частці тіньового сектора.

При сильному зростанні затрат в тіньовій економіці, величина хабара зростає повільніше.

Збільшення кримінальних поборів гальмує зростання частки тіньової економіки. Але цим шляхом не досягнути її спаду неможливо.

Збільшення легальної зарплати робітників не приводить до зменшення тіньового сектора.

Збільшення зарплати службовців без зміни ризику не змінює частки тіньової економіки. Лише приводить до збільшення їх заощаджень.

Зниження зарплат робітників тіньового сектора сприяє значному покращенню показників легалізації економіки, сприяє вирівнюванню доходів інших категорій громадян.

Наявність початкових заощаджень у економічно-пасивних громадян не призводить до зміщення структури тіньової та легальної економік.

Подорожчання агрегованого продукту сильно збільшує частку тіньового капіталу, сповільнює ріст ціни хабара, і сповільнює ріст тіньового сектора.

Інтенсивне вимагательство призводить до росту цін агрегованого продукту і при великих хабарах ріст тіньового сектора відбувається повільніше. Ріст вартості хабара супроводжується ростом вартості продукту.

Наявність тіньового сектора не сприяє суттєвому збагаченню зайнятих в ньому робітників (рис. 16.17), проте для підприємців – дає постійний ріст. Що поглиблює економічний розрив між суспільними прошарками, навіть в межах тіньового сектору роботодавців й найманих робітників.

Рис. 16.17. Динаміка заощаджень робітників у сильно тонізованій економіці.

Зупинку росту тіньового сектора викликає лише збільшення ризику кримінальної відповідальності підприємців з тіньового сектора і службовців, що беруть хабарі. В деяких межах коефіцієнту ризику відбувається стабілізація росту тіньового сектора (рис.2.18). При дальшому підвищенні ризику починається звуження тіньового сектора економіки (рис.2.19). При коефіцієнті ризику 2.9 відбувається лінійний спад тіньового сектора. При цьому вартість хабара зростає швидше за вартість товару. При великих ризиках модель стає неточною.

Рис. 16.18. Припинення росту тіньової економіки при коефіцієнті ризику 0.92.

Рис. 16.19. Зменшення тінізації економіки при коефіцієнті ризику 2.92.

Проведені експерименти дозволяють зробити наступні висновки, що стосуються боротьби проти тонізації економіки.

Одне тільки підвищення зарплати службовцями не призводить до зменшення частки тіньового сектора.

Найважливіший спосіб подолання тіназації економіки – полягає у підвищенні ризику кримінальної (та іншої) відповідальності за ведення тіньової економіки. Та підвищення ризику до отримання хабара.

Подоланню тонізації сприяє модифікація економічної поведінки громадян, для чого необхідні відповідні освіта, переконання, агітація.

Боротьба з тіньовою економікою дає сильніший ефект при негайному реагуванні держави на нові її прояви.

Експерименти показують ряд дуже негативних наслідків тіньової економіки.

Збереження тіньового сектора економіки посилює економічну диференціацію суспільства. Сприяє втраті інтересу до освіти, професійних знань, кваліфікації. Робить непрестижними професії розумової праці. Створює ілюзії позитивного впливу наявності тіньового сектора. Тобто загалом підриває економіку, суспільну мораль, соціальне забезпечення громадян, сприяє становленню ідеології брутального матеріального споживання.