15. Модель ціноутворення рекламного продуку

Співавтор: Фецович Тетяна Романівна

Побудовано модель двосекторної перехідної економіки, в якій продукт першого сектору – реклама, впливає на збут продукту другого сектора – сукупного товар.

Поставлено задачу змоделювати ціноутворення рекламами, яку виготовляють рекламні підприємства на замовлення виробників основного продукту.

Нижче викладено метод розв’язання поставленої задачі, побудований на основі концептуального підходу, запропонованого в [³⁷].

Виготовлення реклами і збут продукції з її допомогою, створюють двох секторну економіку. В першому секторі, називаємо його за аналогією з [³⁸] сектором А, відбувається виготовлення, збут, придбання реклами в ньому відбувається ціноутворення на рекламу під впливом її споживчої вартості. В другому секторі, який називається сектором Б відбувається збут товарів і послуг кінцевим споживачам.

Виробнику сектору Б є споживачами продукції сектора А. Від ефективності збуту товарів, які пропонуються виробниками сектору А залежить ціноутворення на рекламу в секторі А.

Схематично цей зв’язок показано на рисунку 15.1.

Рис. 15.1. Схема двох секторної економіки з урахуванням виготовлення реклами.

Наявність реклами призводить до збільшення обсягів збуту готової продукції в секторі Б. інтенсивність реклами впливає на розміри збуту як зовнішній u(t) та систему типу „чорної скриньки” змінює величину її реакції y(t). Схематично дію реклами u(t) на збут y(t) показано на рисунку 15.2.

Рис. 15.2. Схема впливу реклами на збут товару.

В доволі загальному випадку систему зображено на рисунку 15.2 описує лінійний інтеграл згортки:

(15.5)

де g(t) – невідома вагова функція .

В [³⁹] показано, що системи (15.5) еквівалентна до системи:

(15.6)

В загальному випадку функція y(t) в рівняннях (15.5), (15.6) залишається невідомою і для її виготовлення доводилось застосувати індефікаційні процедури [5]. Проте, у випадку з виготовленням зовнішньої реклами величину y(t) легко вичислити за результатом економічної діяльності підприємств – зовнішньої реклами.

Справді, виготовлення і встановлення зовнішньої реклами відбувається миттєво в порівняні з діяльністю підприємства - виробника в секторі Б, тому є підстави вважати виготовлення реклами як зовнішню дію u(t), - деяким наближенням дельта функції Дірака:

u(t)= (15.7)

отже,

(15.8)

Тобто, вагова функція g(t) – ядро її інтегрованого оператора (15.5) легко визначити за результатами порівняння динаміки збуту продукції сектора Б одним виробником до виготовлення зовнішньої реклами і після її виготовлення.

Отже, вагова функція g(t) дорівнює різниці збуту після виготовлення реклами при t>t₂ і середнього збуту де виготовлення реклами t t₂:

, (15.9)

де y(t) – збуту товару в секторі Б після виготовлення реклами, – середній збут до виготовлення реклами.

Відомо, що для лінійних систем та широкого опису слабо нелінійних систем вниз функції g(t), вирахованої за (15.9) добре описується рядом:

, (15.10)

де λ_i, β_i – невідомі коефіцієнти, які необхідно визначити з нелінійного рівняння ідентифікації:

(15.11)

де g(t) – відомі значення вагової функції g(t), обчисленої за (15.9) в момент часу t_k, k=1, …m.

Оскільки реакцію ринку на рекламу u(t) описує система невисокого порядку, так в рівнянні (15.7) доцільно описується 2-3 додатками, що суттєво полегшує розв’язати задачі.

Вважаємо надалі, що величина g(t) визначена за (15.9) та величини визначені за (15.11) відомі. Практично ця інформація міститься в відкритих звітних даних підприємства виробничого сектору Б.

Розглянемо споживання в секторі виготовлення зовнішньої реклами. Рекламу замовляють лише підприємства, тобто економічно активні громадяни суспільства, дохід яких залежить величини їх заoщаджень. Споживання реклами залежить від величини купівельної спроможності. При деякій малій купівельній спроможності споживання реклами не відбувається. При деякому пороговому значені купівельної спроможності починається споживання реклами, яке описується у вигляді опуклої функцію, отже споживання не може перевищувати наявно встановлену заощаджувати.

Функцію споживання QА(r) реклами доволі точно відображає залежність:

, (15.12)

де h(x) – функція Хевісойда h(x)=0 при x 0; h(x)=1 при x>0; r_min– мінімальна купівельна спроможність споживання реклами, при якій він замовляє рекламу; Q А.О_.– обсяг споживання реклами при мінімальній купівельній спроможності; r_min, – коефіцієнт заміщення, пов’язаний із замовленням дорожчої аналогічної реклами при збільшені купівельної спроможності r. Параметри в рівнянні (15.3) легко визначити за даними підприємства – виробника реклами.

Згідно з концептуальною моделю запропонованого в [11] споживання агрегованого економічного продукту в секторі Б описується функцією попиту , яка охоплює споживання товарів першої необхідності та товарів довготривалого вжитку .

Функція попиту доволі точно наближає наступна алгебраїчна залежність:

(15.13)

(15.14)

(15.15)

де – купівельна спроможність, при якій споживання предметів довготривалого вжитку й предметів розкоші на ринку агрегованого продукту ( в секторі Б ); – відповідно споживач і купівельна спроможність на рівні прожиткового мінімуму при споживані товарів першої необхідності; – відповідно споживання і купівельна спроможність на рівні середнього класу при споживані товарів довго термінованого вжитку; – коефіцієнт заміщення дешевих товарів дорожчими при збільшені купівельної спроможності відповідно при споживані товарів першої необхідності та товарів довготривалого вжитку.

Параметри функції (15.14), (15.15) легко встановити на основі аналізу ринку збуту основних видів товарів.

Розглянемо модель двох секторної економіки, спочатку сектор А.

Припустимо, що суспільство складається з N громадян. Споживання рекламної продукції використовують підприємці, їх кількість mN та великі підприємства їх кількість lN. Вважаємо, що заощадження в середині групи підприємців та великих підприємств рівно уже всіх груп.

Нехай заощадження підприємств Um, заощадження великі підприємств – Ue. Заощадження відповідають купівельній спроможності rm=Um/Pa, re=Ue/Pa де Pa – ціна товару в секторі А, тобто ціна реклами.

Крім споживання реклами власники вкладають частку своїх коштів в організацію виробництва в секторі Б та споживання в секторі Б. На власні потреби власники витрачають частку g (g<<1) своїх заощаджень, тобто споживають агрегований продукт згідно функцією Q(g rm).

Іншу частку своїх заощаджень власники вкладають у виробництво та споживання на ринку сектора А , де

– коефіцієнт, який показує середню частку витрат на рекламу у загальних витратах підприємства. З витрат на виробництво виплачується зарплата , де – ставка оподаткування, – зарплата робітників, і працюючих працівників.

Зарплата робітників кількістю M та працюючих працівників кількістю M пропорційна обсягу продукції виробленої в секторі Б:

, (15.16)

де – виробнича кусково-лінійна функція:

, (15.17)

де F_max – максимальна кількість продукту, який може виготовити один працюючий; r= V/n – оборотні засоби на одного працівника; r – тривалість виробничого циклу.

Крім затрат на рекламу, виробнича частка витрат підприємців також витрачається наступні виробничі витрати ( +х₁F((1-g)rm k), де – коефіцієнт виробничих витрат, х₁ податок на випущену продукцію. Повна затрата власників за одиницю часу на виробничі потреби рівні сумі споживання реклами та вкладених коштів у власне виробництво:

. (15.18)

Доходи власників дорівнюють сумі виручки від продажу продукції на ринку сектора А, за винятком виробничих витратів описаних формулою (15.18).

Швидкість зміни ціни реклами pа пропорційна різниці між коштами і продукцією на рекламу.

Продукція реклами описується виробничою функцією:

, (15.19)

де, всі параметри вважаються тими, що в (15.18), отже сектор А і Б працюють в одному і тому ж правовому середовищі.

Тепер розглянемо сектор Б. Вважатемемо, що суспільство складається з n₀N непрацюючих працівників, n₂N – робітників державних підприємств, n₃N – підприємств державних установ, n₅N – працівників, які споживають продукт на ринку сектора Б.

Члени кожної групи мають заощадження U_i, =0,1,…,5, m, l, та купівельну спроможність, U_i /Р_в, де Р_в – ціна продукту в секторі Б.

Робітники отримують сталу зарплату Рі, і=0,...5. Доходи робітників Р₁, Р₂, Р₅ зменшуються на величину податку x_0.

Швидкість зміни ціни на продукт сектору Б пропорційна різниці між попитом і пропозицією.

Вважатимемо, що повна величина коштів в економіці залишається сплаченою:

. (15.20)

Тепер на основі сформованих правил поведінки запишемо диференційне рівняння відносно динамічних змінних U_i, i=0,1, …..,5, m, l, та ціни продукту pa, pb двох секторах економіки.

Модель двох секторної економіки, яка розділяє виробництва і споживання реклами та сукупного агрегатного продукту становить дев’ять звичайних диференційних рівнянь, які наведені нижче:

; (15.21)

(15.22)

(15.23)

(15.24)

(15.25)

(15.26)

(15.27)

(15.28)

(15.29)

В рівняннях (15.21 – 15.29) величина QG вказує державне замовлення на сукупний продукт, параметри γa, γb – відповідно співпадають реакції ринку при встановлені ціни в секторах А (виготовлення реклами) і В (споживання сукупного продукту).

Як зазначалось вище, функція споживання продукту (15.13-15.15) залежить від обсягів виробництва реклами (15.19) та реакції сектору Б по виготовленню реклами в секторі А, заданого співвідношення (15.10) з ідентифікаційними рівняннями (15.11). Іншими словами – наявність реклами змінює споживання, стимулює його підвищення, підштовхує споживачів купувати дорожчі товари при низькій купівельній спроможності.

Щоб врахувати цей ефект у функції споживання QB(r), задану (15.13-15.15) необхідно внести уточнення, які відображають динаміку зміни попиту в залежності від ефекту реклами:

. (15.30)

Оскільки реклама товарів першої необхідності мало впливає на зміну структури попиту в коефіцієнти функції QB(r) необхідно внести в її другий додаток (15.15).

З цією поправкою функція Q_в(r) набуває виду:

(15.31)

де, x(t) - вираховуємо згідно (15.29). В цьому випадку криві споживання, піднімається “вверх” вздовж всієї осі r, що не зовсім точне відображає ситуація, oтже тоді впливає споживання при r=0.

Інший підхід відображає „стисканя ” масштабу вздовж z.

(15.32)

де

. (15.33)

Рівняння (15.21)-(15.29) з функцією споживання QB₂ (r,t) уточненного згідно (15.30-15.33) відображається динамічним процесом ціноутворення в галузі зовнішньої реклами. Також, вони відображають ціноутворення на інші види реклами, яке „діє постійно”, згідно кoнцептуальної моделі, визначеної на початку цього розділу.

Рівняння (15.14)-(15.29) мають розв’язок при пoчаткових умовах:

U₀(t₀), U₁(t₀), U₂(t₀), U₃(t₀), U₄(t₀), U₅(t₀), U_m(t₀), U_l(t₀), U_a(t₀), U_b(t₀). (15.34)

Розв’язуючи рівняння (15.20-15.29) при початкових умовах (15.34) знаходяться з допомогою часових методів.

Розв’язки дають коротко- і довготривалі значення ціни на зовнішню рекламу.

Для розробки програмного забезпечення необхідно розв’язати ряд задач з пошуку даних, ідентифікації параметрів моделі та розв’язку моделюючих рівнянь.

Послідовність дій, які необхідно виконати для побудови моделі викладемо в наступному алгоритмі.

Алгоритм 15.1 Розрахунок прогнозної ціни рекламної продукції.

1. Встановити середнє за часом та за підприємствами – замовниками реклами значення доходів без виготовлення реклами з виразу (15.13).

2. Отримати середнє значення ефективності реклами g(t_k), k=1,…..,m.

3. Розв’язавши ідентифікаційне рівняння (15.11) відносно параметрів λ_i, β_i, знайти апроксації відрізку ринку збуту товарів (15.10) на виготовлення реклами в момент часу tr.

4. Встановити середнє для досліджуваного району значення доходів Рі, і=0,...,5.

5. Встановити відносні чисельності груп населення n₀,...,n₅, m, l.

6. Встановити значення податку з фізичних осіб х₀, податку на фонд зарплати х₁, податку на додану вартість х₂.

7. Встановити значення державного замовлення на підприємствах регіону QG.

8. Встановити значення параметра λ – частини доходу власників, які вони вкладають у виробництво.

9. Встановити значення параметрів функції споживання реклами у виразі (15.33).

10. Встановити значення параметрів функції споживання агрегованого продукту у виразах (15.14-15.15).

11. Встановити тривалість виробничого циклу τ і максимальне виробництво у функції (15.19).

12. Встановити початкову ціну реклами pа(t₀) і ціну агрегованого продукту pb(t).

13. Задати початкові значення величини заощаджень U_i(t₀), _i=0,….,5, m, l.

14. Розв’язати систему рівнянь (15.21-15.29) при початкових умовах (15.34) та функції споживання агрегованого продукту (15.30-15.33) і знайти планове прогнозне значення ціни на рекламу pа(t).

15. Повторюючи п. 14 при початкових умовах, взяти для минулих відрізків часу, уточнювати параметри моделі.

16. Отримати прогнозний розв’язок (15.21-15.29).

Прогнозні значення ціни на виготовлення зовнішньої реклами доцільно взяти за основу розробки наступних бізнес-планів. Вибираючи прогнозну величину ціни за основу, підприємством з виготовленням реклами слідує цінові стратегії, яка максимально відповідає тенденціям ринку. Така стратегія дозволяє гнучко зберігати присутність на ринку, уникнути збитків, пов’язаних з заниженням цін на рекламу, сприяє стабілізації роботи підприємства.

На основі розробленої моделі двосекторної економіки, яка об’єднує випуск продукту першого роду – реклами і продукт другого роду – агрегований продукт всієї економіки, розроблено програмне забезпечення мовою MatLab. Структурно програма моделі побудована у формі набору функцій основної моделюючої програми, в якій описано систему диференційних рівнянь та розв’язано їх, а також з ряду функцій, які побудовані на основі базової моделюючої програми і призначені для проведення окремих обчислювальних експериментів.

Для відображення продуктивності виготовлення реклами, зокрема, було опробувано дві виробничі функції. В першому випадку вибрано поєднання лінійного зростання та сталої величини. Така ситуація відповідає незмінній величині виробничих потужностей в галузі виготовлення реклами. Це не вповні відповідає дійсності, адже рекламна галузь продовжує розширюватися, продуктивність її технологічного оснащення – зростати. Щоб відобразити це технологічне вдосконалення рекламної галузі та ріст її продуктивності за виробничу функцію в секторі А було вибрано всюди опуклу криву, яка зростає подібно до кривої з насиченням, але при великих значеннях наближається до лінійної асимптоти (рис. 15.3).

Рис. 15.3. Графік виробничої функції в секторі виготовлення реклами.

Виробничу функцію виготовлення агрегованого продукту вибрано у формі кусково-лінійної залежності (рис. 15.4).

Рис. 15.4. Графік виробничої функції випуску агрегованого продукту.

Вважається, що рекламу замовляють лише підприємці, які мають деяку мінімальну купівельну спроможність.

Рис. 15.5. Графік функції споживання реклами

Як зазначалося в концептуальній моделі, вплив реклами математично відображається як зміна кривої функції споживання в сторону стимулювання купівлі дорожчого товару при нижчій купівельній спроможності. Графічно результат модифікації функції споживання на основі такого концептуального припущення зображено на рисунку 15.6. Як видно з цього рисунку, внаслідок реклами купівельна спроможність сильніше зростає для дорожчих товарів.

Рис. 15.6. Графічне відображення зміни попиту на агрегований продукт під впливом реклами.

Вибрані функції економічної поведінки, виробничі та споживання, відповідають сучасному стану економіки, тобто відображають власне перехідну економіку. Виробництво продукту Б залежить від величини капіталу на одне робоче місце і мало залежить від граничної технологічної потужності, оскільки остання використовується далеко не повністю. Виробнича функція виготовлення реклами, навпаки, відзначається необмеженим ростом, що властиво для нової галузі економіки на початку її створення.

До функцій економічної поведінки звертаються інші елементи програм, зокрема – основні моделюючі програми.

Базова моделююча програма призначена для розв’язування системи звичайних диференційних рівнянь.

Головна програма моделі містить оператори оголошення параметрів моделі глобальними змінними, в ній задано початкові умови задачі Коші, викликається програма розв’язування систем звичайних диференційних рівнянь та відображуються результати цього розв’язку.

Для управління обчислювальними експериментами спроектовано програму з графічним діалоговим інтерфейсом з допомогою засобів MatLab. В цій діалоговій програмі передбачено ввід основних параметрів моделі та команди запуску моделюючих обчислень.

На основі розробленого програмного забезпечення моделі було проведено ряд обчислювальних експериментів, спланованих для того, щоб виявити закономірності утворення ціни на рекламу за існуючих економічних умов.

В першому експерименті ставилася задача виявити залежність ціни на рекламу від часу, зв’язок ціни реклами з ціною агрегованого продукту а також співвідношення між ціною реклами та заощадженнями громадян зі сталими доходами й заощадженнями підприємців. Результати цього експерименту описано нижче.

Як показують результати обчислювальних експериментів, під час активізації економіки очікується стрімке підвищення заощаджень основних категорій громадян зі сталими доходами та повільне зростання ціни основного продукту й реклами.

На рисунках 15.10-15.9, зображено розв’язок моделюючих рівнянь – типове збільшення величини заощаджень у різних категоріях громадян під час очікуваного (можливого) стрімкого зростання продуктивності економіки.

Рис. 15.7. Графік величини заощаджень пенсіонерів, отриманий з розв’язку динамічної моделі двосекторної економіки.

Як видно з рисунків 15.7-15.8, під час активізації економіки очікується стрімке зростання заощаджень у всіх категорій громадян, що відповідає переходу економіки у стан з вищою продуктивністю.

При цьому змінюється ціна реклами та змінюється співвідношення міх вартістю товару й величиною заощаджень, тобто купівельна спроможність щодо товарів обох модельованих груп економіки.

Рис. 15.9. Графік величини заощаджень підприємців, споживачів реклами, отриманий з розв’язку динамічної моделі двосекторної економіки

Графік зміни ціни реклами в перехідній економіці під час її активізації відображено на рисунку 15.10. Одночасне зростання ціни агрегованого продукту показано на рисунку 3.10. Порівняння цих двох графіків дозволяє зробити наступні висновки.

Рис. 15.10. Ріст ціни реклами в перехідній економіці.

Ціна реклами в перехідній економіці спочатку зростає прискорено, потім переходить у сповільнене зростання, яке продовжується майже лінійним зростанням. Тобто, якісно по вторується закономірність логістичного росту за умов, коли рівновага з насиченням відповідає лінійному збільшенню ціни реклами та обсягів її продаж.

Очевидно, що цей висновок цілком закономірний, адже на початку модельованого відрізку часу вважається, що реклама відсутня.

Рис. 15.11. Ріст ціни агрегованого продукту в перехідній економіці при недосяганні максимальної можливої продуктивності виробництва.

На ілюстраціях 15.10-15.11 відображено випадок, коли активізація економіки не досягнула повного залучення всіх наявних технологічних потужностей. Експерименти з такими параметрами показали, що в момент активізації економіки ціна реклами а також – агрегованого продукту одночасно стрімко збільшується, за чим знову настає лінійне зростання.

Для порівняння швидкості зміни ціни реклами та величини заощаджень у різних категоріях громадян, побудовано проекції фазової траєкторії модельованої динамічної системи 9 порядку на різні площини. Як видно з цих ілюстрацій, динаміка зміни заощаджень у різних категорій громадян очікується різною.

Рис. 15.12. Проекція фазової траєкторії на площину U₄-U_m. (заощадження робітників – заощадження підприємців).

На рисунку 15.12 показано фазову траєкторію, яка відображає типовий вид взаємної швидкості зростання заощаджень промислових робітників та підприємців.

Рис. 15.13. Проекція фазової траєкторії на площину U_m-U_a (заощадження підприємців – ціна реклами.)

На рисунку 15.13 показано фазовій портрет, що ілюструє співвідношення в збільшеннях величини заощаджень підприємців та вартість реклами. Як видно з цієї ілюстрації протягом наближення економіки до високопродуктивного стану заощадження підприємців зростають значно швидше, ніж ціна реклами, яка залишається майще незмінною. Проте, під час переходу у високопродуктивний стан при тих же заощадженнях підприємців (та інших категорій громадян), вартість реклами стрибкоподібно зросте.

Рис. 15.14 – Проекція фазової траєкторії на площину Pa-Pb (ціна реклами – ціна агрегованого продукту).

Як видно з рисунка 15.14, на початку ринкових змін швидкість зміни ціни реклами випереджує зміну ціни агрегованого продукту.

Рис. 15.15 – Купівельна спроможність підприємців відносно споживання реклами.

В другій групі експериментів проводилася дослідження залежності ціни реклами від різних параметрів моделі. Зокрема, – від частки коштів k, які підприємець вкладає у рекламу, від частки коштів дохадів підприємців, що вкладаються у виробництва, та від рентабельності виробництва, від параметрів функцій економічної поведінки. В результаті цих експериментів з’ясувалися наступні висновки.

Збут товарів групи Б сильно залежить не лише від заощаджень у різних групах громадян, а й від параметрів функції попиту, котрі своєю чергою залежать від реклами. За таких умов виникає невідповідна економічна поведінка, коли споживачі купують товар, перебуваючи під впливом реклами, котра навіює не їх власний інтерес, а інтерес виробників товару. Тобто реклама зміщує положення рівноваги між попитом і пропозицією в сторону інтересів виробника товару, погіршуючи економічне становище споживачів.

Реклама дорогих товарів значно рентабельніша, ніж реклами дешевих товар. Збут товарів першої необхідності практично не залежить від реклами. Це проливає додаткове світло на правило ринкової економіки «в рекламе не нуждается».

Разом з тим, обчислювальні експерименти показують, що реклама товарів що лежать на границі між споживанням товарів першої необхідності та товарів довготривалого вжитку, спричиняє загальний позитивний ефект, від якого зростають заощадження у всіх категоріях громадян. Якщо ж модельній експеримент починався з значень ціни реклами, що відповідає дорогим товарам, наставав негативний економічний результат. Віддалявся час переходу економіки в вищий продуктивний стан, сповільнювалися заощадження у громадян зі сталими доходам та підприємців.

Отже, з сказаного випливають висновки, що для переходу економіки у стан з вищою продуктивністю, потрібна реклама товарів вітчизняного виробництва, які відповідають купівельній спроможності більшості громадян. Реклама імпортованих товарів а також дорогих товарів призводить до підйому крутизни функції споживання, що погіршує умови для переходу економіки у високопродуктивний стан.

Експерименти з різними параметрами функцій пропозиції реклами показують, що цей сегмент ринку має істотні резерви розширення, які зараз далеко не вичерпані, особливо з точки зору технологічного переоснащення виробництва.

Для підприємців важливо знизити вартість реклами. З допомогою моделі було проведено ряд експериментів, спланованих для вивчення впливу на ціну зі сторони різних параметрів. Найважливіші результати цих експериментів показані на рисунка 15.16 -15.19.

З’ясувалося, ціна реклами та загальний позитивний ефект від наявності сектору ринку, зайнятого виготовленням реклами, найбільше залежить від частки виробничих витрат, яку підприємці вкладають у рекламу. На рисунках 15.16-15.17 показано зміну величини заощаджень підприємців від величини коефіцієнта k, що відображає часту виробничих витрат на рекламу. На рисунках 15.18-15.19 показано відповідну зміну ціни реклами величини коефіцієнта k, що відображає часту виробничих витрат на рекламу.

Аналіз отриманих результатів приводить до наступних висновків. Від частки виробничих витрат на рекламу динамічно залежать всі модельовані величини – заощадження, ціни, особливості переходу у високопродуктивний сатн.

Рис. 15.16. Залежність величини заощаджень підприємців від часу при вкладанні 0.2 частини виробничих витрат на рекламу.

Рис. 15.17. Залежність величини заощаджень підприємців від часу при вкладанні 0.6 частини виробничих витрат на рекламу.

Рис. 15.18. Залежність ціни реклами від часу при вкладанні 0.2 частини виробничих витрат на рекламу.

Рис. 15.19. Залежність ціни реклами від часу при вкладанні 0.6 частини виробничих витрат на рекламу.

При малих та великих виробничих витратах на рекламу спостерігаються негативні явища, які частково проілюстровані на рисунках 15.16-15.19. Зокрема при високих виробничих втратах на рекламу відбувається прискорений ріст вартості реклами, терміни цього прискореного росту стають довшими, повільніше наступає перегин з прискореного росту ціни реклами на сповільнений. Знижуються заощадження у всіх групах. Очевидно, це свого роду крайній випадок суспільства, в якому домінують імперативи рекламування.

При мізерно низьких виробничих витратах на рекламу відбувається майже лінійне зростання її вартості, і пізніше наступають бажане збільшення доходів громадян. Цей випадок відповідає товарному суспільству, що не приймає реклами.

З’ясувалося, що частка вкладень у рекламу має оптимальне значення, яке по-різному проявляється стосовно інтересів підприємців та інтересів громадян зі сталими доходами. Експериментально визначено, що це найкраще значення лежить в межах 2-4 відсотків. Причому, при менших значеннях k, з цієї області заощадження громадян зі сталими доходами зростають швидше, ніж при більших значеннях. І навпаки для підприємців – їм вигідніше значення k, з правої частини області «оптимальності». Це свого роду «класове протиріччя», виявлене з допомогою обчислювальних експериментів. Втім, воно проявляється в знаній неприязні громадян до реклами, котрої тим не менше від цього не убуває.

Значення решти параметрів, суттєвих для двох модельованих секторів економіки призводили до якісно однакової та пропорційної змін ціни обох видів продуктів.

Становлення і розвиток рекламного бізнесу на початку ринкової трансформації відбувається за закономірністю росту в умовах обмежених ресурсів. В даний час відбувається перехід з прискореного до сповільненого росту продуктивності рекламного бізнесу. Який має великі перспективи технічного переоснащення, що тягне за собою стале лінійне зростання галузі.

Основані параметри реклами як товару повторюють ті ж властивості що й інші види товарів як при наближення до переходу економіки у високопродуктивний стан, так і підчас нього та пізніше. Це дає підстави сподіватися, що рекламний сектор економіки не очікують обвальні явища під час майбутньої активізації економіки. В основі ресурсних резервів розвитку рекламного виробництва заховано потенціал його технологічного переоснащення.

В ході дальшої ринкової трансформації підприємцям ставатиме легше замовляти рекламу, оскільки їх купівельна спроможність стосовно рекламної продукції суттєво зростатиме.

Для гармонійного розвитку економіки важливе значення має частка виробничих витрат на рекламу. Надмірні витрати приносять відверто деструктивний загальносуспільний ефект. Мізерні вкладення у рекламу применшують потенціал економічного росту.

Хоч з допомогою спроектованої моделі знайдено найкращу частку виробничих витрат на рекламу, в загальному випадку ця задача залишається далекою від розв’язання.

Збут реклами дорогих товарів рентабельніший за збут реклами дешевих товарів, особливо – предметів першої необхідності.

Для збалансованого розвитку всіх верств суспільства важливо рекламувати не дорогі товари, а товари вітчизняного виробництва, вартість яких відповідає статкам громадян.

Тому в рекламному секторі економіки має бути особливе державне регулювання, спрямоване на модифікацію споживчої поведінки відносно недорогих товарів вітчизняного виробництва.

При існуючих тенденціях розвитку триватиме повільне зростання цін реклами, яке за багатьма ознаками співмірне з швидкістю подорожчання інших видів продукції.

Використання реклами при відповідних вкладеннях у неї загалом стимулює розвиток економічних реформ, хоч і приховує небезпеку названих вище деформацій.