Хід уроку
І. Організаційна частина.
Сонце встало — запалало І дітей всіх привітало...
Доброго ранку, сонечко!
Доброго ранку, діточки!
Доброго ранку, квіточки!
Хай цвіте лужочок І шумить гайочок...
Хай блищить ставочок...
Хай щебечуть пташечки,
Повзають комашечки...
Хай сміються діточки!
Доброго ранку ВСІМ.
На уроці цім
Треба дружно працювати,
Щоб змогли на всі питання Повні відповіді дати.
1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).
2. Музичне привітання.
111. Ритмічні вправи.
IV. Повідомлення теми уроку.
1. Робота з підручником, с. 63.
2. Пізнавальна бесіда.
Тембр - це забарвлення звуку, його індивідуальна окраска. Кожна людина має свій тембр голосу. За голосом, не бачачи людину, можна впізнати, хто говорить (мама, тато, сестра...).
Кожен інструмент також має своє індивідуальне звучання, тобто тембр. По-різному звучать скрипка, бандура, сопілка...
Тембри співочих голосів такі:
• Сопрано — високий жіночий (дитячий) голос.
• Альт — низький жіночий (дитячий) голос.
• Тенор — високий чоловічий (дитячий у хлопчиків) голос.
• Дискант — високий голос хлопчиків і підлітків. У наш час дискантом співає естрадний виконавець Вітас.
• Баритон — середній між тенором і басом чоловічий голос.
• Бас — низький чоловічий голос.
• Бас має в певній мірі гудіння. В пісні говориться: «...бас гуде, скрипка плаче».
3. Музична гра Василя Верховинця.
Пташка маленька
Дійові особи
Маленька пташка (Донька) (Д)
Пташка-мати (М).
Реквізит: маски для пташок.
Опис гри
У центрі замкненого кола стоїть Маленька пташка. Поза колом бігає її Мати. Долоні Пташки-матері стулені «дзьобиком» на рівні підборіддя пальцями вперед. Тим «дзьобиком» вона виконує ритмічні рухи, ніби збирає макові зернятка.
Хор співає:
Пташко маленька,
Де твоя ненька?
На другий склад слова «ненька» коло зупиняється. Діти, роз’єднавши руки, стають обличчям до середини.
— Десь літає,— відповідає Маленька пташка. — О! Вертається! — промовляє вона далі, показуючи рукою на ГІташку-матір, коли та «залетіла» в коло.
Бігаючи кругом Доньки, Пташка-матір продовжує виконувати свої попередні рухи («дзьобання») і співає:
На маківці сиділа,
Дрібний мачок дзьобала.
На слово «дзьобала» вона підбігає до Маленької пташки і бере її за руки.
Дзьоб-дзьоб, дзьобанець,
Ходім, пташко, у танець!
Від слів «дзьоб-дзьоб» дійові особи під спів Пташки-матері починають кружляти доріжкою по колу.
На слова «у танець» всі діти з’єднуються попарно, як Пташки, і готуються до загального танцю (рис. 1).
Коли Пташка-мати закінчить спів, пісню підхоплює дитячий хор:
Дзьоб, дзьоб, дзьобанець,
Ходім, пташко, у танець!
Цок-цок, цоки-цок,
Цоки-цоки, цок-цок-цок.
Разом із вступом хору починається загальний танець: діти парами виконують колисання на місці або кружляють доріжкою по колу і так танцюють до самого кінця пісні.
Коли починається загальний танець, пташки змінюють напрямок обертання. Змінюючи напрямок доріжки, дійові особи повинні починати її з тієї ноги, котра виступала досі на рахунок «і».
Якщо діти добре засвоять колисання і доріжку по колу, то від слів «цок-цок» можна за бажанням виконувати такі рухи: взявшись у боки, всі учасники гри на 13-й такт двічі цокають по долівці лівою ногою: на «раз-і» — носком, на «два-і» — п’яткою.
У 14-му такті на «раз» — легко б’ють по долівці лівою ступнею, на «і» — правою, на «два» — знову лівою, а праву відривають від долівки, щоб на «і» затримати її у верхньому положенні.
У 15-му такті діти двічі цокають по долівці правою ногою: на «раз-і» — носком, на «два-і» — п’яткою.
В останньому такті на «раз» — усі легко б’ють по долівці правою ступнею, на «і» — лівою, на «два» — знову правою, але ліву тепер не піднімають.
На «і» — обидві ноги на місці.
Після закінчення танцю Пташки обирають замість себе інших, самі стають у коло, і гра починається знову.
Мета гри. Ознайомити дітей з танцювальними рухами.
Хор . Пташко маленька,
Де твоя ненька?
Пташка.
Десь літає.
О! Вертається!
Мати.
На маківці сиділа,
Дрібний мачок дзьобала.
Дзьоб-дзьоб, дзьобанець,
Ходім, пташко, у танець
Хор.
Дзьоб-дзьоб,
дзьобанець, 
Ходім, пташко, у танець!
Цок-цок, цоки-цок,
Цоки-цоки, цок-цок-цок.