I озерце співа тихенько,
І лагідно сміється ненька.
І чути голос із небес:
— Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Ведучий. А зараз ми з вами подивимося цікаве дійство, яке відбулось у Великодню ніч в одному із будинків.
Шинка (до ковбаси). Слухай, хтось співає.
Ковбаса. Що ти кажеш, сестрице. Спи. Це тобі щось наснилося.
Шинка. Та ні. Вставай, ось послухай.
Ковбаса. Ох, аж і справді співають. А я вже думала, що примарилось.
(Прокидаються інші).
Хрін. Чого це ви так розшумілися? Не даєте поспати.
Писанка 1. Ти що, забув? Розпочинається дуже велике свято.
Хрін. Яке ж?
Писанка 2. Святом свят, торжеством із торжеств називають Великдень — світлий празник Воскресіння Христового, символ попрання смерті силою духу, символ духовного воскресіння людства.
Паска. Необхідний складник пасхальних ритуалів — приготування великодніх страв. Випікання паски чи писання писанок було священнодійством, під час якого людина духовно й морально оновлювалась, очищалася від грішних думок і намірів — наче по сходинках піднімалася до світлих врат Великоднього храму.
Писанка 1. Писанки — давній символ життя, весни, сонця, а в християнському своєму доповненні — воскресіння Христа. Дарування писанки слугувало знаком симпатії, любові, єдності, приязні й порятунку.
Сіль. А я ще знаю, що писанка була святинею й оберегом, життям і надією,
і, розписуючи її, не можна було говорити про смерть і сумувати. Шкаралупу від писанки берегли як магічний засіб.
Писанка 2.
Як уродилося, то була біла,
Тепер подивіться, рябенька я ціла.
Мені змалювала Оксаночка бочки У жовті, червоні і білі квіточки.
Лежу на столі коло круглої паски,
Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,
До хрону, до масла, до баби сміюся,
Ану відгадайте, як же я звуся?
Писанка 1. Я знаю ще одну легенду, дуже давнє повір’я.
Звідки взялись писанки (легенда)
Як Христа вели на муки,
Хрест дали йому у руки.
І,зітхаючи о Бозі,
Хрест той ніс він по дорозі У скорботі і напрузі...
Десь його поділись друзі,
А сторожа навкруги —
Все кати і вороги.
Але ось пройшов гостинцем
З своїм хлопчиком-мізинцем
Чоловік марний, убогий,
Та й вступається з дроги.
Він узяв яєць в торбинку,
Наскладав у кошелинку,
Ніс до міста їх продати,
Щоб на сіль і хлібець мати.
А хлопчина каже: «Тату,
В Бога матимеш заплату
І доступиш в раю чести,
Як поможеш хрест той нести».
І послухав він дитини,
Та й поніс той хрест на спині,
Облегшив Христові біль,
А синок поніс кошіль.
На Голгофі Хрест лишає
І до міста повертає:
Хоче яйця ті продати.
В кошик глянув: «Рідна мати!
Замість яєчок біленьких
Сотня писанок пишненьких».
Всі радіють — чудо! Диво!
І купують радо й живо.
За хвилину розкупили
Й дуже гарно заплатили.
А син каже: «Це дав Біг,
Бо Христові допоміг».
На весь світ, в селі, і в місті,
Люди писанки писали,
Боготворця величали.
Масло. А я знаю гарну пісню про писанки і зараз вам її заспіваю.
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п’ять яєць —
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращих напишу.
Сир. А ви знаєте, чим писанки відрізняються від крашанок?
Крашанки. Авжеж. Глянь на нас. Хіба ж не помітно, що ми такі різні?
Сир. Вибачте, любі сестрички. Це я ще сплю. А вже пора вставати, зараз буде ранок.
Крашанка 1. Добре. Ми тобі вибачаєм. І розкажемо легенду.
Крашанка 2. Третього дня Христос Воскрес. Воїни, що стерегли гріб Хрис- та, перелякались і побігли до свого сотника. Вони казали, що невинні. Але сотник їм не повірив. Він саме снідав, і мав їсти варені яйця.
— Як це може бузи!? — кричав він. — Де ж чоловік може воскреснути з мертвих! Як з мертвого може стати живе, а з білого чорне?!
І тут на сотниковому столі замість білих яєць з’явилися червоні.
Сотник повірив у диво і подарував воїнам життя.
Крашанка 1. І відтоді всі християни кожного Великодня красять крашанки і пишуть писанки та обдаровують себе взаємно на ту пам’ятку, що так, як ті червоні крашанки врятували воїнів від смерті, так Ісус Христос своїми муками врятував увесь людський рід від пекельної заглади.
Квіти. Ану ж побавмось у гру.
Стали діти у кільце —
В кожного в руках яйце.
Марті випало, на славу,
Розпочати цю забаву —
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем.
Що не стукне — трісь та трісь
Яйця тріскають чиїсь...
Мартине — ціле, тверде, —
Марта рада далі йде...
Стук-стук-стук. І раптом — хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним...
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла.
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім.
їсти яйця, все, що є...
Просить той, що виграє.
Писанка 2.
Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках,
Красу митців несу я,
їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
Без мене наше свяго
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
їм радості дає.
В цій писанці вкраїнська
Душевна глибина,
Жива блакить барвінка