- •Реферат
- •Розділ 1. Історія відкриття вітамінів
- •1.1. Нобелівські лауреати за відкриття вітамінів
- •Розділ 2.Класифікація вітамінів
- •2.1.Загальна характеристика вітамінів, їх класифікація
- •Розділ 3.Біосинтез вітамінів
- •4.1.Вітаміни та їх значення
- •Вітамін д (кальциферол)
- •Вітамін к (філлохіном)
- •Вітамін в2 (рибофлавін)
- •Вітамін с (аскорбінова кислота)
- •Розділ 5.Історія створення та структура національної бібліотеки україни імені в. Вернандського
- •5.1.Організаційна структура бібліотеки
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.1. Нобелівські лауреати за відкриття вітамінів
Рис.1.1.1. Христіан Ейкман
Христіан Ейкман- (1858-1930 - нідерландський лікар-патолог. Продемонстрував, що хвороба бері-бері викликається неправильним раціоном, що призвело до відкриття вітамінів. У 1929 році був нагороджений) Нобелівською премією з фізіології та медицини(спільно з Фредеріком Гопкінсом)
Рис.2.1.1. Фредерик Гоуленд Гопкінс
Фредерик Гоуленд Гопкінс (1841-1947)- Англійський біохімік. Відкрив вітаміни A і D, а також амінокислоту триптофан. Лауреат Нобелівської премії (1929).
Рис.3.1.1 Дойзі, Эдуард Адальберт
Дойзі, Эдуард Адальберт (1893-1986), лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині 1943 року. За відкриття хімічної структури вітаміну К.
Розділ 2.Класифікація вітамінів
Традиційно вітаміни поділяють на дві групи за фізико-хімічними властивостями: водорозчинні і жиророзчинні. До водорозчинних належать: В1 (тіамін), B2 (рибофлавін), В3 (PP) (нікотинамід,нікотинова кислота), B5 (пантотенова кислота), B6 (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), H (B7) (біотин), B9 (Bс) (фолієва кислота), B12 (кобаламін), С (аскорбінова кислота); до жиророзчинних: А (ретинол), D (кальциферол, холекальциферол), Е (токоферол), К (філохінон)[12].
Розчинність впливає на всмоктування, транспорт, зберігання і екскрецію вітамінів. Так гідрофільні вітаміни містяться у соковитих частинах їжі, а гідрофобні — у твердих жирах і оліях. Водорозчинні вітаміни всмоктуються безпосередньо в кров, жиророзчинні, як і інші ліпіди, потрапляють спочатку в лімфу, а потім у кров, і переносяться зв'язаними із транспортними білками. У клітинах водорозчинні вітаміни вільно циркулюють у цитозолі та інших водянистих компартментах, в той час як жиророзчинні депонуються у жировій тканині іпечінці. Невеликий надлишок водорозчинних вітамінів може легко виводитись нирками. Через те, що жиророзчинні вітаміни накопичуються в тілі, їх можна вживати у відносно великих кількостях час від часу, для того щоб задовольнити потреби організму, але водорозчинні повинні надходити більш регулярно. Окрім того існує раціональна хімічна класифікація вітамінів, що базується на належності до певного класу сполук. Виділяють такі групи:
Вітаміни аліфатичного ряду (C, B3);
Вітаміни аліциклічного ряду (A, D);
Вітаміни ароматичного ряду (K);
Вітаміни геретроциклічного ряду (B1, B2, B5, B6, B9, B12, H, E)
2.1.Загальна характеристика вітамінів, їх класифікація
Вітаміни - це низькомолекулярні біологічні активні речовини, що забезпечують нормальний перебіг біохімічних і фізіологічних процесів в організмі. Вони є необхідними складовими їжі і впливають на обмін речовин у дуже малих кількостях. Добова потреба у вітамінах виміряється в міліграмах, мікрограмах. Деякі вітаміни можуть взагалі не синтезуватися в організмі, чи синтезуватися в недостатніх кількостях і повинні надходити ззовні (добова потреба холіну - 1 г/доб, добова потреба в поліненасичених вищих жирних кислотах 1 г/доб) Вітаміни містяться в продуктах рослинного й тваринного походження, тому важливо знати вміст вітамінів у продукті. З харчових продуктів вітаміни виділяють використовуючи полярні та неполярні розчинники. Для кількісного визначення використовують флюорометричні, спектрометричні, титрометричні, фотоколориметричні методи. Для поділу вітамінів використовують хроматографічні методи .Усі вітаміни різноманітні за хімічною будовою і властивостями. Їх розділяють на дві групи за розчинністю:водорозчинні вітаміни: С, група В, та ін. жиророзчинні: А, Д, Е, К.
Вітаміни або називають латинськими буквами (А,В,С,D) або хімічною назвою за авітамінозом, який притаманний даному вітаміну. Провітаміни - речовини, що за певних умов переходять у вітаміни (каротин, наприклад, переходить у вітамін А). В цей час вітаміни можна охарактеризувати як низькомолекулярні органічні сполуки, які, будучи необхідною складовою частиною їжі, присутні в ній в надзвичайно малих кількостях в порівнянні з основними її компонентами.
Вітаміни необхідний елемент їжі для людини і ряду живих організмів тому, що вони не синтезуються або деякі з них синтезуються в недостатній кількості даним організмом. Вітаміни - це речовини, що забезпечують нормальний перебіг біохімічних і фізіологічних процесів в організмі. Вони можуть бути віднесені до групи біологічно активних сполук , що впливають на обмін речовин в нікчемних концентраціях .Вітаміни поділяють на дві великі групи:вітаміни, розчинні в жирах та розчинні у воді. Кожна з цих груп містить велику кількість різних вітамінів, які звичайно позначають буквами латинського алфавіту. Потрібно звернути увагу, що порядок цих букв не відповідає їх звичайному розташуванню в алфавіті і не цілком відповідає історичній послідовності відкриття вітамінів.У класифікації вітамінів вказані найбільш характерні біологічні властивості даного вітаміну його здатність запобігати розвитку того або іншого захворювання. Звичайно назві захворювання передує префікс "анти", вказує на те, що даний вітамін попереджає або усуває це захворювання.
1. ВІТАМІНИ, РОЗЧИННІ В ЖИРАХ.
Вітамін А (антиксерофталічний).
Вітамін D (антирахітичний).
Вітамін Е (вітамін розмноження).
Вітамін K (антигеморагічний)
ВІТАМІНИ, РОЗЧИННІ В ВОДІ.
Вітамін В1 (антиневритний).
Вітамін В2 (рибофлавін).
Вітамін PP (антипеллагричний).
Вітамін В6 (антидермітний).
Пантотен (антидерматитний чинник).
Фолієва кислота ( антианемічний вітамін, вітамін зростання для бактерій).
Вітамін В12 (антианемічний вітамін).
Вітамін В15 (пангамова кислота).
