- •Питання для ккі «педагогіка з окремими методиками» для студентів 51 групи
- •Опорний конспект для підготовки опорний конспект для підготовки
- •Специфіка педагогічної професії визначається призначенням вчителя у суспільстві
- •Кваліфікаційна характеристика вчителя
- •2.Основні етапи становлення педагогіки як науки. Роль я.А.Коменського у становленні педагогіки як науки. Структура. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •3.Світська педагогіка.
- •3.Основні педагогічні поняття (освіта, навчання, виховання, розвиток, перевиховання, самовиховання, самоосвіта), їх сутність.
- •4.Методи науково-педагогічних досліджень. Характеристика діагностичних, формуючих, експериментальних і неекспериментальних методів.
- •Неекспериментальні.
- •Експериментальні методи.
- •Формуючі методи
- •Діагностичні методи
- •5.Психолого-педагогічна характеристика дітей молодшого шкільного віку.
- •Природні та історичні чинники формування особистості
- •Суб’єкти і об’єкти виховного процесу.
- •7. Поняття про дидактику, її виникнення і розвиток. Зв’язок дидактики з окремими методиками. Основні категорії дидактики. Завдання дидактики на сучасному етапі розвитку української школи.
- •8. Сутність процесу навчання. Навчання як вид пізнавальності людини. Методологія процесу навчання процесу навчання. Функції навчання та їх взаємозв’язок. Рушійні сили процесу навчання.
- •Виховна функція.
- •10. Мотиви і стимули учіння школярів. Формування і розвиток позитивних мотивів учіння школярів.
- •Види освіти
- •12. Навчальний план школи як основне джерело змісту освіти. Навчальні програми, основні принципи їх побудови. Структура навчальних програм.
- •13. Підручники і начальні посібники, їх роль у навчанні. Державний (інваріантна) і шкільний (варіативна) компоненти змісту загальної освіти.
- •14. Поняття про методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Вимоги до методів навчання. Характеристика словесних методів навчання: розповідь, пояснення, бесіда.
- •Словесні методи навчання.
- •15. Характеристика наочних методів навчання: спостереження, ілюстрація, демонстрація. Характеристика практичних методів навчання: лабораторна робота, практична робота, вправи. Наочні методи навчання
- •Характеристика методів навчання за рівнем пізнавальної активності учнів
- •17. Поняття про форми організації навчання, їх класифікація. Урок як основна форма організації навчання. Вимоги до уроку в сучасній школі. Поняття про форми організації навчання, їх класифікація.
- •Урок як основна форма організації навчання
- •Вимоги до уроку в сучасній школі
- •18. Підготовка вчителя до уроку. Особливості організації і проведення уроків в малокомплектній школі. Підготовка вчителя до уроку
- •Особливості організації і проведення уроків в малокомплектній школі.
- •19.Типи уроків, що застосовуються у початкових класах, їх характеристика. Нестандартні форми проведення уроків. Типи уроків, що застосовуються у початкових класах, їх характеристика
- •Нестандартні форми проведення уроків
- •Уроки змістовної спрямованості.
- •Уроки міжпредметні.
- •20. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Форми та методи перевірки знань, умінь і навичок учнів. Педагогічні вимоги до перевірки.
- •Усна перевірка.
- •Письмова перевірка.
- •Практична перевірка.
- •Тестова перевірка.
- •21. Критерії оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Характеристика бальної системи оцінювання знань учнів. В.О.Сухомлинський про своєрідність оцінювання молодших школярів.
- •Оціночні судження вчителя
- •Характеристика бальної системи оцінювання учнів.
- •22. Сутність процесу виховання. Виховання у вузькому і широкому розумінні. Характеристика виховного процесу. Діалектика і рушійні сили процесу виховання.
- •У широкому смислі
- •23.Закономірності і принципи процесу виховання.
- •24.Поняття про методи, прийоми, засоби виховання. Класифікація методів виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості: бесіда, розповідь, роз’яснення, приклад, переконування.
- •Вимоги до застосування методу громадської думки
- •Вимоги до застосування методу вправляння
- •Значення методу привчання
- •Вимоги до застосування методу вимог
- •Прийоми створення виховуючи ситуацій
- •Методи стимулювання діяльності і поведінки
- •27. «Концепція національного виховання» про основні напрямки і завдання національного виховання. Принципи національного виховання за Концепцію національного виховання, їх характеристика.
- •28.Ідея народності в педагогіці і національне виховання. К.Д. Ушинський про народність у громадському вихованні. Мета національного виховання.
- •29.Поняття про колектив, його ознаки. Структура загальношкільного колективу. Характеристика стосунків у колективі. Проблеми взаємовідносин колективу і особистості у працях в.О.Сухомлинського.
- •30.Розвиток колективу та роль педагога на різних його етапах. Шляхи формування колективу, їх характеристика.
- •31. Родинне виховання. Основні завдання родинного виховання. Види і форми роботи вчителя з батьками. В.О.Сухомлинський про педагогічний всеобуч батьків. Пріоритетність цінностей родинного виховання
- •Сім'я як соціальний інститут суспільного розвитку:
- •А) Зародження сім'ї
- •Б) Функції сім'ї
- •В) Проблеми сучасної сім'ї:
- •Мати і батько - природні, головні вихователі дитини: а) Вимоги до батьків, які ставить суспільство:
- •Основні завдання родинного виховання:
- •Умови ефективності сімейного виховання:
- •32. Класний керівник, його обов’язки. Планування виховної роботи класним керівником.
- •34.Поняття про управлінську діяльність в системі освіти. Закон України «Про освіту» про організацію керівництва освітою в Україні. Поняття про управлінську діяльність в системі освіти
- •Принципи управління системою освіти
- •Органи управління системою освіти в Україні
- •Органи державного управління освітою:
- •Місцеві органи влади
- •Органи громадського самоврядування:
- •Державний контроль за діяльністю закладів освіти здійснюється через інспектування діяльності закладів освіти.
- •35. Внутрішкільне керівництво і контроль. Функції загальної конференції, ради школи, педагогічної ради, предметних (циклових) комісій, адміністрації школи. Внутрішкільний контроль та його види
- •Форми і методи внутрішкільного керівництва
- •Органи керівництва школою (директор, заступник директора, помічник директора)
- •Помічник директора з господарської частини:
- •Громадські органи керівництва школою
Опорний конспект для підготовки опорний конспект для підготовки
1. Учитель, його соціальна функція. В.О. Сухомлинський про покликання до педагогічної діяльності. Кваліфікаційна характеристика вчителя, особливості професійної діяльності вчителя. Державна програма «Вчитель».
Професію вчителя називають вічною. З моменту свого існування людина завжди відчувала потребу вчити – передавати досвід молодшому поколінню, і вчитися – оволодівати свідомо, цілеспрямовано досвідом життя. Наставниками молоді ставали найбільш знаючі і поважні люди. Важливість справи, яку вони виконували та авторитет кращих вчителів визначали відповідний статус професії вчителів.
Від того часу, як римський імператор і сенат у І ст. почали видавати платню першому „штатному” вчителеві ораторів – Марку Фабію Квінтіліану і цим зафіксували появу вчительської професії, минуло вже майже 2 тисячі років.
У Давньому Вавилоні, Єгипті, Ассирії, на Древньому Сході вчителями були жерці (соціальний статус учителя був високий, бо жерці входили до привілейованої касти). В Древній Греції вчителями були вільнонаймані громадяни (дидаскали, педотриби), а в Римі вчитель вперше став державним службовцем.
В епоху середньовіччя вчитель повинен бути обов’язково духовною особою, повинен володіти релігійними знаннями. У період феодалізму професія вчителя вперше набуває масовості, зростає кількість приватних вчителів. У період розвитку капіталізму вчителями стають жінки (гувернантки, наставниці, народні вчительки).
У Київській Русі учителів називали майстрами, підкреслюючи глибину поваги до тих, хто творить духовне багатство людства. Історія нашого народу, кожного члена нашої спільноти тісно пов’язана з батьками та вчителями. Їх працею творилась і твориться найбільша цінність на землі – Людина.
Учитель:
спеціаліст, що веде навчальну і виховну роботу в загальноосвітніх школах різних типів;
Педагог – особа, яка займається виховною і викладацькою діяльністю або розробляє проблеми педагогіки. Педагог походить від грецького paidahos ( paid – дитина, aho – веду, виховую).
Специфіка педагогічної професії визначається призначенням вчителя у суспільстві
Вчитель – посередник між суспільством і людиною, що росте. Він повинен передавати дітям усе найкраще від попередніх поколінь і застерегти від суспільних недоліків і хвороб.
Професія вчителя - одна із самих масових в країні. Масовість говорить про значущість та особливий престиж педагогічної професії.
Вчитель – це людина, спрямована в майбутнє. Його діяльність орієнтована на формування людини, чия активність розгорнеться завтра, в інших умовах.
Учитель управляє найбільш складним процесом – процесом формування особистості.
Суспільство покладає на вчителя особливу відповідальність. Учителю довіряється дитина в той час, коли вона найбільш піддатлива до впливу.
Виділяють такі головні функції вчителя.
Виховна: передбачає необхідність здійснювати цілеспрямований вплив на особистість з метою створення оптимальних умов для всебічного гармонійного розвитку. Ця функція пов’язана в першу чергу з вихованням людини в широкому значенні.
Навчальна: виявляється в організації учнів на оволодіння знаннями, вміннями і навичками з основ наук, забезпечення умов для інтелектуального розвитку учнів, озброєння їх методами самостійної пізнавальної діяльності.
Організаторська: полягає в необхідності організації дитячих колективів, цілеспрямованого керівництва різними видами дитячої діяльності безпосередньо в навчально-виховних закладах і поза їх межами.
Оберігаюча: учитель має виступати хранителем загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей, оберігати їх від руйнівних впливів деструктивних сил.
Інформуюча: передбачає розповсюдження педагогічних знань серед батьків, працівників соціальної і виробничої сфер.
Усі функції учителя-вихователя тісно взаємопов’язані і взаємообумовлені між собою.
