Опорний конспект для підготовки опорний конспект для підготовки

1. Учитель, його соціальна функція. В.О. Сухомлинський про покликання до педагогічної діяльності. Кваліфікаційна характеристика вчителя, особливості професійної діяльності вчителя. Державна програма «Вчитель».

Професію вчителя називають вічною. З моменту свого існування людина завжди відчувала потребу вчити – передавати досвід молодшому поколінню, і вчитися – оволодівати свідомо, цілеспрямовано досвідом життя. Наставниками молоді ставали найбільш знаючі і поважні люди. Важливість справи, яку вони виконували та авторитет кращих вчителів визначали відповідний статус професії вчителів.

Від того часу, як римський імператор і сенат у І ст. почали видавати платню першому „штатному” вчителеві ораторів – Марку Фабію Квінтіліану і цим зафіксували появу вчительської професії, минуло вже майже 2 тисячі років.

У Давньому Вавилоні, Єгипті, Ассирії, на Древньому Сході вчителями були жерці (соціальний статус учителя був високий, бо жерці входили до привілейованої касти). В Древній Греції вчителями були вільнонаймані громадяни (дидаскали, педотриби), а в Римі вчитель вперше став державним службовцем.

В епоху середньовіччя вчитель повинен бути обов’язково духовною особою, повинен володіти релігійними знаннями. У період феодалізму професія вчителя вперше набуває масовості, зростає кількість приватних вчителів. У період розвитку капіталізму вчителями стають жінки (гувернантки, наставниці, народні вчительки).

У Київській Русі учителів називали майстрами, підкреслюючи глибину поваги до тих, хто творить духовне багатство людства. Історія нашого народу, кожного члена нашої спільноти тісно пов’язана з батьками та вчителями. Їх працею творилась і твориться найбільша цінність на землі – Людина.

Учитель:

• спеціаліст, що веде навчальну і виховну роботу в загальноосвітніх школах різних типів;

Педагог – особа, яка займається виховною і викладацькою діяльністю або розробляє проблеми педагогіки. Педагог походить від грецького paidahos ( paid – дитина, aho – веду, виховую).

Специфіка педагогічної професії визначається призначенням вчителя у суспільстві

• Вчитель – посередник між суспільством і людиною, що росте. Він повинен передавати дітям усе найкраще від попередніх поколінь і застерегти від суспільних недоліків і хвороб.

• Професія вчителя - одна із самих масових в країні. Масовість говорить про значущість та особливий престиж педагогічної професії.

• Вчитель – це людина, спрямована в майбутнє. Його діяльність орієнтована на формування людини, чия активність розгорнеться завтра, в інших умовах.

• Учитель управляє найбільш складним процесом – процесом формування особистості.

• Суспільство покладає на вчителя особливу відповідальність. Учителю довіряється дитина в той час, коли вона найбільш піддатлива до впливу.

Виділяють такі головні функції вчителя.

1. Виховна: передбачає необхідність здійснювати цілеспрямований вплив на особистість з метою створення оптимальних умов для всебічного гармонійного розвитку. Ця функція пов’язана в першу чергу з вихованням людини в широкому значенні.

2. Навчальна: виявляється в організації учнів на оволодіння знаннями, вміннями і навичками з основ наук, забезпечення умов для інтелектуального розвитку учнів, озброєння їх методами самостійної пізнавальної діяльності.

3. Організаторська: полягає в необхідності організації дитячих колективів, цілеспрямованого керівництва різними видами дитячої діяльності безпосередньо в навчально-виховних закладах і поза їх межами.

4. Оберігаюча: учитель має виступати хранителем загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей, оберігати їх від руйнівних впливів деструктивних сил.

5. Інформуюча: передбачає розповсюдження педагогічних знань серед батьків, працівників соціальної і виробничої сфер.

Усі функції учителя-вихователя тісно взаємопов’язані і взаємообумовлені між собою.