Обмін речовин та перетворення енергії в клітині

Обмін речовин (метаболізм)

асиміляція, дисиміляція, пластичний обмін, енергетичний обмін, анаболізм катаболізм

речовина (джерело С), ферментні системи, енергія (АТФ).

2

Способи живлення організмів

автотрофний гетеротрофний міксотрофний симбіо- трофний

фотоавтотрофи хемоавтотрофи (тварини, (деякі най- (зелені рослини, (хемосинтезуючі гриби, простіші) ціанобактерії) бактерії) бактерії)

3

Перетворення енергії:

хімічна (реакції біосинтезу)

— світлова енергія механічна (скорочення м’язів)

_{— енергія окиснення} електрична (проходження неорганічних речовин АТФ нервових імпульсів)

_{— енергія окиснення} ^{світлова (енергія свічення)}

^{органічних речовин осморегуляція}

теплова

4

5

6

Основні типи бродіння

молочнокисле спиртове маслянокисле оцтовокисле

Біосинтез нуклеїнових кислот

ДНК—реплікація РНК — на +ДНК транскрипція реакції матричного синтезу,

^{принцип комплементарності}

Перетворення вуглеводів

Травний тракт Печінка вуглеводи глюкоза

^{амілаза кров}

_{мальтаза} ^{інсулін глюкагон}

_{глюкоза}

7

Перетворення ліпідів

глюкоза

^СО₂ ^{+ Н}₂^{О глікоген}

^(депо)

клітина

глікоген

^{травний тракт} мікроворсинки

^{ліпіди кишечника} _лімфа, ^ліпіди

_{ліпаза кров}

2

_{гліцерин +} ^ліпіди _СО

^{+ Н}₂^{О жирове депо}

^{жирні кислоти} _{клітина}

8

Терміни:

Метаболізм (обмін речовин) — сукупність процесів надходження речовин із зовнішнього середовища, їх біохімічне перетворення та виведен- ня з організму продуктів життєдіяльності.

Пластичний обмін — сукупність реакцій біосинтезу.

Дисиміляція — розщеплення і окиснення органічних речовин, що супроводжу- ється виділенням енергії.

Автотрофи — організми, здатні синтезувати органічні речовини з неорганіч- них. Фотоавтотрофи використовують енергію світла, хемоавто- трофи — енергію окиснення неорганічних речовин.

Гетеротрофи — організми, для життєдіяльності яких необхідні готові органічні речовини.

Гомеостаз — відносна сталість внутрішнього середовища.

Бродіння — анаеробні окисно-відновні процеси перетворення органічних ре- човин, що супроводжується вивільненням енергії; характерне для

певних видів бактерій, мікроскопічних грибів, паразитів.

Тема 4. Неклітинні форми життя. Дроб’янки

_{ВІРУСИ, ПРІОНИ. БУДОВА.} ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ВІРУСІВ.

1

2

Імперія Доклітинні, Царство Віра (Д.Івановський, 1892 р.):

— неклітинна форма життя;

— внутрішньоклітинні паразити на генетичному рівні;

— відсутня власна білоксинтезуюча система;

— виявляють ознаки життя лише в живих клітинах, поза клітинами перебу- вають у кристалічному стані;

— один вид НК — ДНК (одно-, дволанцюгова, лінійна, кільцева), або РНК (одно-, дволанцюгова, лінійна, кільцева);

— розміри 10-кілька сотень, рідко до 2000 нм;

— специфічні (вражають певні типи клітин хазяїна).

Віруси

прості складні

білковий капсид мембрана

(частина плазматичної

НК мембрани клітини-хазяїна)

Бактеріофаг (Д’Ерель, 1915 р.):

— розміри 5-10 нм.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

( для нотаток )

4

5

Життєвий цикл:

позаклітинна фаза внутрішньоклітинна фаза

— взаємодія вірусної частинки з мембра- ною клітини (взаємодія білків “розпіз- навання” вірусного капсида із рецеп- торними білками мембрани);

— потрапляння вірусної частинки в клі- тину-хазяїна;

— синтез вірусних НК, синтез вірусних білків;

— самозбирання вірусних частинок і ви- хід із клітини.

Пріони:

— низькомолекулярні фібрилярні білки;

^{— l = 100-200 нм, ∅ = 10-20 нм;}

— подібні до вірусів, але не мають НК;

— не розпіднаються імунною системою як чужорідні білки, тобто не мають антигенних властивостей (генетична інформація про структуру пріона є частиною геному клітин хазяїна);

— при потраплянні в організм, пріони знімають репресію гена, що кодує син- тез цих білкових частинок, і спричиняють пріонову хворобу.

6 Терміни:

Віруси — неклітинна форма життя.

Бактеріофаги — віруси, які уражають бактеріальні клітини.

Віроїди — вірусоподібні інфекційні агенти, фітопатогени вищих рослин. Вірусоїди — кільцева однониткова РНК (300-400 нуклеотидів),

молекулярний ^{паразит.}

Пріони — білкові частинки, що мають інфекційні властивості.

1