- •1.Рентгенодіагностика дивертикулів стравоходу та їх ускладнення
- •2. Методи променевого дослідження щитоподібної залози, послідовність їх застосування, показання.
- •Ультразвукові дослідження
- •Радіонуклідні дослідження
- •Радіофармацевтичне забезпечення радіонуклідних досліджень щз
- •Визначення йоднакопичувальної здатності щз
- •Параметри накопичення Na131i щз в нормі, залежно від віку
- •Динамічна тиреосцинтиграфія (дтсг)
- •Статична тиреосцинтиграфія
- •Деякі можливості сцинтиграфії щз в оцінці анатомічних змін
- •Радіоімунний аналіз (ріа)
- •Кт дослідження
- •Мрт дослідження
- •Характеристика симптому при захворюванні кісток: деструкція, остеомаляція, остеоліз.
- •4. Рентгенологічні симптоми хронічного остеомієліту.
4. Рентгенологічні симптоми хронічного остеомієліту.
Гнійне ураження кісток, викликане у 96% стафілококами. Розрізняють гостру, підгостру і хронічну стадії. У перший тиждень захворювання виявляється тільки клінічна картина ( t – до 40 ®С, різкий біль в ураженій кінцівці, ШОЕ). На 7-10 день з’являються перші рентгенологічні симптоми – багатошаровий періостит. На 10-14 день – дрібні осередкові деструкції. При переході гострої стадії в підгостру – періостальні нашарування зливаються з кіковою речовиною і кістка стовщується. У хронічній стадії переважають проліферативні явища – ділянки остеосклерозу, оссифікуючого періостозу. Для остеомієліту характерні всі типи секвестрів( тотальні, центральні, кортикальні, проникаючі)
До первиннохронічних форм остеомієліту належать:
Первиннохронічний склерозуючий остеомієліт Гарре
Переважно уражає середню частину діафіза великогомілкової істки. На Rtg веретеноподібне стовщення кістки, склерозований діафіз. На поздовжніх томограмах осередок деструкції з секвестрами «замурованими» навколо склеротичними явищами. Зовнішні контури кістки чіткі.
Абсцес Броді (первиннохронічний обмежений гематогенняй остеомієліт)
На початкових стадіях виявляється остеопороз, нечіткий рисунок кістки. Осередки деструкції локалізуються в метафізі, потім можуть утворитися різного розміру кісткові порожнини і дафізі, зі сформованими навколо них ділянками ущільнення.
При вогнепальному пошкодженні кістки виникає остеомієліт, особливістю перебігу якого є те, що деструктивні осередки, розташовані в кінці кісткових відламків, з’являються тільки на 3-й тиждень після травми і мають нечіткі контури і дрібні кісткові секвестри в центрі. Водночас, у діафізі може виявлятися торочкуватий періостит. Кісткова мозоль між відламками розвивається повільно. За хронічного перебігу вогнепального остеомієліту кістка різко деформована за рахунок оссифікуючого періоститу, остеосклерозу. Кістковомозкова порожнина не визначається через різке ущільнення кістки. При загостренні процесу з’являються періостальна реакція, нові секвестри.