5 Вимоги, що пред’являються до колісних пар в експлуатації

5.1 У відповідності до ПТЕ забороняється випускати в експлуатацію і допускати до слідування в поїздах вагони при наявності таких спрацювань та пошкоджень колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії та рухомого складу:

а) тріщини в будь-якій частині осі колісної пари чи тріщини в ободі диску і маточині колеса;

б) протертості середньої частини осі глибиною більше 2,5 мм (5 мм по діаметру);

в) сліду контакту з електродом або електрозварювальним проводом в будь-якій частині осі;

г) величини прокату, товщини гребенів, ободів, відстань між внутрішніми поверхнями обода не відповідають указаним в таблиці 1.

Таблиця 1 – Граничні розміри та спрацювання ободів коліс в експлуатації

Рід вагона	Прокат рівномірний, мм, не більше	Товщина гребеня, мм		Товщина обода колеса, мм	Відстань між внутріш-німи поверхня-ми обода, мм
		не більше	не менше
1 Вантажні вагони	9	33	25	22	1437-1443
2 Пасажирські вагони, які обертаються в поїздах із швидкостями до 120 км/год.	7	33	25	30	1437-1443
3 Те ж із швидкостями вище 120 км/год., але не більше 140 км/год.	5	33	28	35	1439-1443
4 Те ж із швидкостями вище 140 км/год., але не більше 160 км/год.	5	33	30	40	1439-1443
5 Пасажирські вагони місцевого і приміського сполучення	8	33	25	30	1437-1443

При виявленні у колісних пар вантажних і пасажирських вагонів нерівномірного прокату більше 2 мм, а у колісних пар з редукторно-карданним приводом від торця шийки осі – більше 1 мм, такі колісні пари треба викочувати для обточування та повного обстеження. При необхідності, для виявлення нерівномірного прокату, вагони необхідно прокочувати. Рівномірний прокат у колісних пар пасажирських вагонів з редукторно-карданним приводом від торця шийки осі повинен бути не більше 4мм;

д) вертикального підрізу гребеня висотою більше 18 мм, який вимірюється спеціальним шаблоном;

е) різниці товщини гребенів на одній колісній парі більше 4 мм;

ж) повзун (вибоїни) на поверхні кочення коліс глибиною більше 1 мм.

При виявленні на проміжній станції повзуна (вибоїни) глибиною більше 1мм, але не більше 2мм, дозволяється довести такий вагон без відчеплення від поїзда (пасажирський із швидкістю не більше 100км/год., вантажний – не більше 70км/год.) до найближчого пункту технічного обслуговування (ПТО), який має засоби для заміни колісних пар.

При глибині повзуна більше 2мм, але не більше 6мм, допускається прямування поїзда до найближчої станції зі швидкістю не більше 15км/год., а при повзуні більше ніж 6 мм і до 12мм – зі швидкістю не більше 10км/год. При глибині повзуна більше ніж 12мм дозволяється прямування поїзда із швидкістю не більше 10км/год., за умови виключення можливості обертання колісної пари;

и) вищербини на поверхні кочення суцільнокатаних коліс (рисунок 6) глибиною більше 10 мм або довжиною більше 50мм у вантажних вагонів та довжиною більше 25мм – у пасажирських. Тріщина у вищербині або розшаровування, яке іде вглиб металу, не допускається. Товщина обода колеса в місці вищербини не повинна бути менше допустимої. Колісні пари з вищербинами на поверхні кочення глибиною до 1мм не бракують, незалежно від їхньої довжини.

П римітка – При виявленні під час огляду пасажирських вагонів на проміжних станціях колісних пар з вищербинами на поверхні кочення коліс глибиною більше 1 мм, але не більше 2 мм, довжиною більше 25мм, але не більше ніж 40мм, дозволяється прямування вагонів з такими дефектами до пункту формування або обороту поїзда без обмеження швидкості.

Рисунок 6 – Вищербини на поверхні кочення колеса

к) кільцеві виробки на поверхні кочення біля основи гребеня глибиною “а” більше 1мм, на конусності 1:3,5 глибиною “б” більше 2мм або шириною “в” більше 15мм (рисунок 7).

Примітка – При наявності кільцевих виробок на інших ділянках поверхні кочення норми їхнього бракування такі ж, як для кільцевих виробок, розташованих біля гребеня;

Рисунок 7 – Кільцеві виробки на поверхні кочення коліс

л) місцеве збільшення ширини обода колеса (роздавлювання) більше 5мм;

м) поверхневий відкол зовнішньої грані обода колеса, включаючи місцевий відкол кругового напливу, глибиною (по радіусу колеса) більше 10мм, або якщо ширина частини обода, що залишилася, в місці відколу менше 120мм, або наявність в пошкодженому місці, незалежно від розмірів відколу, тріщини, що поширюється в глибину металу;

н) пошкодження поверхні кочення коліс, яке визване зміщенням металу – “навар” ( рисунок 8) висотою у колісних пар пасажирських вагонів більше 0,5мм, вантажних вагонів – більше 1мм.

При виявленні на проміжній станції вагонів з колісними парами, що мають “навар” більше указаних розмірів, але не вище 2мм, порядок слідування вагона такий же, як в пункті “ж”.

У вантажних поїздах, а також в пасажирських, які обертаються із швидкістю не вище 120км/год., допускається усувати “навар” абразивним кругом. При цьому зачищені ділянки повинні відповідати таким вимогам: на зачищеному місці не повинно бути тріщин; перехід від зачищеної поверхні до незачищеної повинен бути плавним; зачищена поверхня повинна розташовуватися врівень з суміжними бездефектними ділянками; в місці зачищення допускається заглиблення не більше 0,5мм;

п) за наявності гострокінцевого накату на ділянці сполучення підрізаної частини гребеня колісної пари з його вершиною;

р) ширина обода колеса менше 126мм.

Примітка – Вимірювання ширини обода колеса проводиться поза місцями розташування маркування;

с) зсув маточини колеса на осі;

т) ослаблення пресового з'єднання колеса на осі.

Ознакою ослаблення пресового з'єднання колеса на осі є розрив фарби по всьому периметру з виділенням із-під маточини з внутрішньої сторони колеса іржі або масла. Колісна пара не бракується, якщо при розриві лакофарбового покриття не спостерігається виділення із-під маточини колеса іржі або масла.

у) різниця відстані між внутрішніми поверхнями ободів коліс в різних точках більше 2 мм (виміри проводити у вивільненої від навантаження колісної пари).

5 .2 При включенні вантажних вагонів в пасажирські поїзди їхні колісні пари повинні задовольняти норми, установлені для пасажирських вагонів.

Рисунок 8 – Дефект на поверхні кочення колеса,

визваний зміщенням металу – “навар”