Вопрос 10:

Лесь Курбас — митець європейської освіченості, знав вісім мов, вивчав історію і теорію світового театрального мистецтва, розвивав кращі традиції українського театру корифеїв, прагнув зберегти при­таманну йому національну самобутність. Він також спирався на до­свід режисерів-новаторів К. Станіславського, Б. Брехта та ін. Творча програма Леся Курбаса відзначилася історичною далекоглядністю. Митець уперше в історії українського професійного театру розро­бив комплексну програму театральної реформи, що включала вихо­вання нового актора — громадянина, нового типу режисера — ідей­ного і творчого інтерпретатора п'єси, вистави, розвиток принципу стадійності, втілення на практиці естетичних засад діяльності теат­рального колективу. На початку творчої діяльності Лесь Курбас зазнає впливу театраль­ної стилістики відомого реформатора західноєвропейського театру Макса Рейнгардта. Керуючись положенням, що театр не відтворює, а фор­мує життя, він прагне естетично об'єднати слово, рух, текст, музику, світло й декоративне мистецтво в одну театральну естетику. Лесь Курбас був закоханий в Україну і створив свій театр на рів­ні кращих театрів Європи. У 1922 році діячі «Молодого театру» ство­рюють у Києві творче мистецьке об'єднання — модерний український театр «Березіль». Це було ціле об'єднання, яке мало шість майстерень-лабораторій, де проводилися дослідження з технології сце­ни. Робота цехів мала два напрямки: студійне навчання і практич­ну діяльність. Найцікавішою була режисерська лабораторія, в якій вибирався репертуар, обговорювалися п'єси, визначалися концеп­ції, жанрово-стильові особливості майбутньої вистави та мізансце­ни, проводилась робота з акторами, художниками, інспекторами сце­ни, глядачами. Лесь Курбас пристосовує модерні принципи до класичного захід­ноєвропейського (драми В. Шекспіра, В. Гюґо, Ф. Шиллера) й україн­ського репертуару (п'єси М. Старицького, І. Карпенка-Карого). З творчо­го об'єднання беруть початок театральні бібліотека, музей, журнал. Олександр Степанович турбувався не тільки про свій «Березіль», а й про розвиток всієї театральної справи в Україні. Він розумів, що художник у театрі — це найближчий помічник драматурга і режисе­ра. Раніше українська сцена не мала справжніх декораторів. Курбас же залучив до роботи талановитих художників Меллера, Петрицького, Єлева — майстрів костюму і театрального оформлення і створив упер­ше співдружність драматурга, режисера і декоратора. Втіленням творчих пошуків театру стали вистави, постановку яких Лесь Курбас здійснює в різних стилях: традиційно-реалістичному, на­родного гротеску, імресіоністичному. Етапною у творчості українсько­го театру стала вистава «Гайдамаки» Т. Шевченка. У 1926—1933 рр. театр «Березіль» працює в Харкові. До його скла­ду входять видатні митці — М. Крушельницький, А. Бучма, Н. Ужвій, І.Мар'яненко, Й. Гірняк, Н. Титаренко,  О. Добровольська та інші. Найближчим помічником Леся Курбаса в модернізації українського театру став драматург Микола Куліш. У його п'єсах знайшли відображення взаємозв'язки людини і нового історичного часу. Гострі дискусії викликали п'єси М. Куліша «Народний Малахій» та «Мина Мазайло», поставлені Лесем Курбасом на сцені «Березіль». Щаслива доля поєднала талановитого драматурга, оригінально­го мислячого режисера і цікавого художника. Виник чудовий симбіоз, що дав змогу українському театрові першої половини XX ст. підняти­ся відразу на кілька щаблів. У 1934 році театр «Березіль» перейменовано на театр імені Т. Шев­ченка. Доля Леся Курбаса, Миколи Куліша склалася трагічно. Вони були репресовані й розстріляні 1937 року в Соловецькому таборі особ­ливого призначення. Творчість Леся Курбаса належить до визначних здобутків світово­го театру XX століття. В Австралії у Мельбурні існує театр імені Леся Курбаса. Сучасна американська письменниця і режисер, українка за походженням, Вірляна Ткач поставила 1990 року в Нью-Йорку власну композицію «Світло зі сходу» про Леся Курбаса, де використала його щоденники. З цією виставою гастролювала 1991 року в Києві, Львові, Харкові. Вона — автор кількох театрознавчих праць про «Березіль», співзасновник Міжнародного товариства Леся Курбаса.