7.3 Розрахунок параметрів сітьового графіка

Черговий етап - побудову сітьового графіка - виконують на основі положень раніше вивченої теорії з використанням діаграм.

Сітьовий графік у даному завданні можна будувати, базуючись на одному з двох підходів. У першому за основу побудови беруть не тільки перелік робіт але і приведені в таблиці шифри робіт, що є номерами попереднього і наступних подій.

У шифрах уже закладена логіка побудови всього комплексу робіт і послідовність їх виконання. Для побудови графіка достатньо відтворити лише графічне зображення сітьової моделі у вигляді сукупностей кіл і стрілок. Коло в цьому випадку означає подію і є вершиною сітьового графіка. Всі вершини сітьового графіка треба розбити на чотири рівних сектора, у верхні сектори внести порядкові номери подій відповідно до шифра робіт, ліві сектори слід зарезервувати під числові значення ранніх початків робіт, праві - для пізніх початків, нижні - для резервів часу по кожній події.

Ранній початок наступних робіт t _рн відповідає моменту, коли

закінчуються усі роботи, що включені в подію

t _рн = max (t _рн^предш - t _вх ) (7.2)

де t _рн^предш - ранній початок роботи, яка є попередньою щодо аналізованої

події у робочих днях,

t _вх - тривалість цієї ж роботи, у робочих днях,

mах - якщо подія містить у собі одночасне завершення декількох робіт, у тому числі і фіктивних, із множини значень t _вх слід вибирати

максимальне.

Пізній початок іпн відповідає граничному моменту часу, коли може початися та або інша робота, інакше загальний термін завершення всього комплексу робіт буде порушений

t _nн = min(t _пн^посл - t _ісх ) (7.3)

де t _пн^посл - пізній початок роботи, що іде слідом за аналізованою подією, у робочих днях,

t _ісх - тривалість цієї ж роботи в робочих днях,

тіп — якщо від аналізованої події починається декілька робіт, включаючи фіктивні, із множини значень t _nн слід вибирати мінімальне.

Резерв часу щодо події R показує, на який гранично припустимий період часу можна затримати здійснення цієї події, не викликаючи при цьому збільшення загального терміну виконання комплексу робіт у робочих днях

R=t _nн – t_рн ) (7.4)

Критичний шлях, тобто повний шлях, що має найбільшу довжину в масштабі часу, має особливе значення, тому що роботи, які належать до цього шляху, визначають загальний термін завершення всього комплексу робіт. Він пролягає через події, за яких дотримуються умови

t_рн = t _nн (7.5)

R=0

Відповідно до цих ознак на графіку визначаємо топологію критичного шляху і виділяємо його подвійною рисою. Довжина критичного шляху визначає час, необхідний в даному випадку на розробку і впровадження АСКБП. Він проходить через наступні події:

1 – 2 – 3 – 6 – 7 – 8 – 9 – 10 – 19 – 20 – 23 – 26 – 27 – 29 – 30

Таблиця 7.1 - Розрахункові дані до сітьового графіка розробки і впровадження АСКБП в ДБУ

Трудомісткість люд.-днів	Відділи виконавці	Шифри робіт	Кількість виконавців, чол	Тривалість робіт, днів
1	2	3	4	5
6	Нач	1-2	1	6
10	ООТ	2-3	1	10
32	ОС	3-4	3	11
61	ПРО	4-5	4	15
224	ЗАМ	5-29	7	32
186	ООТ	3-6	7	27
37	ООТ	6-7	3	12
15	ГИН	7-8	2	8
26	ПРО	9-10	2	13
25	ГИН	8-9	2	13
16	ООТ	10-13	2	8
45	ГИН	13-16	3	15
14	ООТ	10-14	2	7
42	ГИН	14-16	3	14
16	ПЛО	10-15	2	8
95	ПЛО	15-16	5	19

Продовження таблиці 7.1

19	ООТ	16-26	2	10
24	ООТ	10-19	2	12
145	ОГМ	19-20	6	24
121	ООТ	20-23	5	24
34	ООТ	19-21	3	11
25	ООТ	21-23	2	13
92	ГИН	19-22	5	18
170	ГИН	22-23	6	28
95	ГИН	23-26	5	19
25	ЗАМ	10-17	2	13
16	ГИН	17-26	2	8
15	ООТ	10-11	2	8
14	ООТ	11-12	2	7
25	ГИН	12-26	2	13
15	ООТ	10-24	2	8
48	ПЛО	24-25	3	16
23	ГИН	25-26	2	12
17	ООТ	26-27	2	9
18	ГИН	10-18	2	9
19	ГИН	18-26	2	10
44	ОС	3-28	3	15
132	ОС	27-29	6	22
49	ООТ	28-29	3	16
96	НАЧ	29-30	5	19

В практичній роботі рекомендується прийняти наступи позначення структурних підрозділів ДБУ та окремих керівних посад:

НАЧ - начальник ДБУ

ГИН - головний інженер

ЗАМ - заступник начальника ДБУ

ОГМ - відділ головного механіка

ПЛО - плановий відділ

ПРО - виробничий відділ

ОС - відділ забезпечення

ООТ - відділ охорони праці