3. Основні риси та філософські школи Давньоіндійської філософії

Індійська філософія більш багатоманітна. Базується на ведах, в яких зібрані міфологічні та релігійні знання з найдавніших часів. Веди: гімни, заклинання, жертвоприношення.

Упанішади («сидіти біля ніг вчителя»). Початок буття, пов’язаний з існуванням «ніщо”.

2 основні поняття : брахман і атман.

Брахман – незмінна сутність буття, першопричина всього існуючого, яка перебуває в спокої як всепроникаюча сутність світу.

Атман – індивідуальна душа, що наділена окремішною сутністю. Відділена від всьго матеріального і поверхневого.

Єдине – взаємозв язок А і Б. З одного боку, Б – повна сутність світу, А – індивідуальна.

Душа повинна прагнути злитися з космічною сутністю.

Карма характеризується як закон універсального причинного зв’язку, згідно з яким все, що здійснює душа під час її існування в тілі, становить її життєвий контекст, оскільки ні добре, ні погане не зникає в процесі її подальших перевтілень.

Дхарма – закон. Карма – виявлення дхарми для кожної конкретної душі.

Сансара – «колесо життя», мандри душі, перевтілення душ. «Біг,що повертається до свого початку». В ідеалі позбавлення душі від матеріального здійснюється лише тоді, коли вона виконує цей закон. Душа може перевтілюватись в будь-які форми матеріальної організації.

Санкхья – досконале, вірне знання; вища каста – брахмани.

В Китаї, Індії філософія малоіменна. Виникнення ортодоксальних шкіл: веданта, санкхья ,вайшешіка, йога, міманса.

Буддизм, джайнізм, чарвака-лакьята – неортодоксальні школи.

Ортодоксальні школи спрямовані на дослідження проблеми існування світу, досягнення досконалого знання.

Йога – гармонізація взаємовідносин людини і світу. Людина – основа космосу. Мінералолюдина, ..., людинолюдина, яка має займатись самовдосконаленням.

Важливе місце – школа ньяя – проблеми логіки пізнання. Вища форма пізнання – усне свідчення. Шлях пізнання не від матеріального світу, він допомагає довіритися ведам. Важливий соціально-політичний момент. Кожна каста пов язана з законами, які існують. Перехід з касти в касту неможливий (відмінності,які призводять до виникнення неортодоксальних шкіл).

Неортодоксальні школи:

Чарвака – не існує ні Бога, на карми, ні винагороди за благочинне життя. Дослідження матеріального світу,який складається з землі, води, повітря і вогню (4 елементи).

Тіло і атман – 2 складові елемнти людини. Після смерті зникає і тіло, і душа.Потойбічного світу не існує. Насолода земним життям – коли людина вміє і прагне уникати страждань.

Основна полеміка – між ними і представниками джайнізму. В основі пізнання – відчуття і мислення,але людина має вміти звільнитись від плотцьких бажань,оскільки вони пригнічуюють душу. Ціль – звільнитись від сансари і перемога над законом карми. Саме це вчення може допомогти досягнути цієї цілі. Не вчення як виклад ідеї, а як проповідування (24 проповідники).

3 основні цінності («дорогоцінності»):

1) віра у вчення джайнізму (правильна віра);

2) правильні знання (сукупність знань 24 проповідників);

3) правильна поведінка – виконання 5 обітниць, в основі яких лежить здатність людини до аскетичного життя,його суворий регламент, а також людина не повинна заподіювати шкоду будь-якій живій істоті.

8 видів карм: лихі і добрі. Здатність її подолати через 3 основні дорогоцінності.

Школа буддизму – V ст. До н.е. В ІІІ ст. до н.е. – канонізована.Потім стала однією з трьох світових релігій.