
- •Значення, ціль і користь від вивчення Літургіки
- •1. Передвічний смисл Євхаристії
- •2. Старозавітні прообрази Євхаристії
- •3. Встановлення Таїнства Євхаристії
- •4. Євхаристія в апостольські часи
- •5. Євхаристія післяапостольських часів
- •I Переданафоральна частина
- •II Анафора
- •6. Євхаристія і агапи
- •7. 1. Розвиток і обособлення першої частини літургії під впливом disciplina arcani (вчення про нерозголошення таємниць віри)
- •7. 2. Молитви за живих та спочилих на літургії
- •8. Розподіл літургій на групи.
- •8. 1. Літургії єгипетсько-олександрійські
- •А. Літургії східні
- •Б. Літургії західні
- •8. 2. Літургія св. Ап. Марка (грецька) (за Людольфовим та Калабрійським списками)
- •9. Літургії сирійсько - палестинської групи (єрусалимсько-антиохійські). Літургія за описом св. Кирила Єрусалимського
- •10. Літургія Апостольських Постaнов (св. Климента Римського)
- •11. Літургія св. Ап. Якова (грецька)
- •А. Літургія оголошених
- •Б. Літургія вірних
- •Anamnesis (спомин страждань)
- •Epiklesis (призивання)
- •Intercessio (ходатайство)
- •12. Візантійська літургія.
- •12. 1. Літургія святого Василія Великого
- •12. 2. Літургія св. Василія Великого (за Барбериновим списком) (Дослідження Брайтмана і Стриттматтера (18, с. 84-86).
- •13. Літургія святого Іоана Золотоустого (за Барбериновим списком)
- •(За дослідженнями Брайтмана і Стриттматтера (18, с. 86-87)
- •14. Літургії святителів Василія Великого та Іоана Золотоустого (за Росанським та Севастіянівським списками) (Дослідження проф. Красносєльцева (12, с. 224-226)
- •15. Літургія св. Іоана Золотоустого за його творами
- •Літургія оголошених
- •Літургія вірних
- •Поцілунок миру
- •Анафора
- •Призивання
- •Благання (ходатайство)
- •Причастя
- •16. Історичний розвиток Константинопільської літургії (короткий огляд).
- •16. 2. Константинопільська літургія у VII столітті
- •17. Західні літургії грецького типу. Літургія Гальська та Іспано-Готська
- •18. Західно - римські літургії
- •18. 1. Сакраментарій папи Геласія I
- •18. 2. Діяльність святителя Григорія Двоєслова
- •19. Літургії месопотамського типу. Несторіанська літургія
- •20. Елементи літургії
- •20. 1. Поглиблення богословського розуміння обрядів
- •20. 2. Встановлення літії і утворення антифонів. Вхідні молитви
- •20. 3. Формування другої частини літургії
- •20. 4. Велика єктенія
- •20. 5. Гімн “Єдинородний Сину”. Малий вхід
- •20. 6. Молитви “трьох антифонів”
- •20. 7. Походження Трисвятої пісні
- •20. 8. Прокимен, алилуарій
- •20. 9. Великий вхід
- •21. Літургія з 8 по 14 століття (короткий огляд).
- •21. 1. Поглиблення значення обрядових дій літургії
- •21. 2. Літургійна діяльність патр. Філофея
- •22. Історія літургії на Русі (короткий огляд). Діяльність митр. Кипріана
- •23. Тлумачення літургії.
- •23. 1. Святий Кирил Єрусалимський
- •23. 2. Святий Іоан Золотоустий
- •23. 3. Святий Дионисій Ареопагіт
- •23. 4. Преподобний Максим Сповідник
- •23. 5. Святителі Софроній та Герман як тлумачники літургії
- •23. 6. Святий Яків Едеський
- •23. 7. Святий Симеон Солунський
- •23. 8. Миколай Кавасила
- •24. Есхатологічний характер Євхаристії
- •25. Святоотецьке вчення про Таїнство Євхаристії.
- •25. 1. Перетворення хліба і вина у Таїнстві Євхаристії
- •25. 2. Відношення Євхаристії до Голгофської Жертви
- •25. 3. Освячення Святих Дарів
- •26. Переклад тлумачних праць східних літургістів на слов”янську мову
- •26. 1. Тлумачні статті у слов"янських служебниках
- •27. Тлумачення та історичне вивчення літургії в XVII – XIX століттях. О. Дмитрієвський, м. Красносєльцев, м. Скабаланович та інші видатні літургісти XIX століття
- •Джерела та література:
18. 1. Сакраментарій папи Геласія I
Сакраментарій папи Геласія зберігся у списку VIII століття, але авторство цього папи підтверджується як загальним змістом пам"ятки (Символ віри щe не має Filiogue, меси викладені на грецькій та латинській мовах, у місяцеслові мала кількість святих), так і свідченнями сучасників папи Геласія- марсельського пресвітера Геннадія та диякона Іоана (IX ст.). Останній пише, що кодекс папи Геласія послужив основою для подальших літургійних праць папи Григорія.
Валафрид Страбон (IX ст.) свідчить, що папа Геласій упорядкував молитви, складені як ним самим, так і іншими авторами і Галліканські церкви користувались цими молитвами. Є й інші пам"ятки, які теж підтверджують, що папа Геласій склав нову редакцію римського сокраментарія, доповнивши його молитвами, піснеспівами та новими святкуваннями.
Особливістю римської літургії за цим сакраментарієм є те, що молитви та піснеспіви для богослужіння різних днів року є змінними. В Іспанській, Галліканській та Медіоланській церквах ця особливість теж збереглась, але при різноманітності молитов загальний чин і склад літургії був подібний до східного типу літургій.
Сакраментарій папи Геласія уперше був виданий в 1680 році кардиналом Томазієм. Він складається з трьох розділів. У першій вміщені змінні молитви та меси на святкові дні від Різдва Христового до першого недільного дня після П"ятдесятниці; у другій також змінні молитви на свята святих апостолів, Богородиці, - з лютого до січня включно (іноді по кілька мес на одне свято); у третій знаходяться 16 мес на недільні дні після П"ятдесятниці (вибирались за бажанням), 6 мес щоденних, меси заупокійні та інші (перед шлюбом, подорожами, при посиленні хвороб) (8, с. 57-58).
Сакраментарій папи Геласія має доповнення і зміни, що стались пізніше внаслідок впливу Галліканської церкви та Григоріанської літургії.
18. 2. Діяльність святителя Григорія Двоєслова
Крім сакраментаріїв римських пап Льва Великого та Геласія Ι, третьою пам"яткою римської літургії є сакраментарій папи Григорія Великого (Двоєслова) (+604).
Його сакраментарій являє собою подальший розвиток римської літургії і відзначається тим, що на багато століть став переважаючим у римській церкві.
Про діяльність папи Григорія по упорядкуванню богослужіння відомо зі свідчень багатьох древніх письменників, а в творах св. Григорія також є вказівки та розпорядження стосовно літургії.
Св. Григорій Великий до вибрання на папський престіл на протязі багатьох років знаходився у Константинополі (577-585) і намагався докладніше вивчити богослужіння Східної церкви. При порівнянні літургій східної і західно-римської він помічав відхилення римської форми літургії від древніх зразків євхаристійного богослужіння, що визнавалось апостольським. Те, що святитель дійсно не вважав стан римської літургії задовільним, він висловив у листі до Августина, якого послав у якості місіонера в Англію. На запитання останнього, чому у Галлії літургія відрізняється від римської, хоч віра й одна, св. Григорій відповів, що необхідно зважати на звичаї не тільки римської церкви, а й інших, і вибирати те, що є благочестивим і правильним.
У листі до єпископа Сиракузького Іоана св. Григорій відповідає на звинувачення його у нововведеннях і наслідуванні Східній церкві: "Якщо щось має добре ця (Константинопільська), чи інша церква, то я готовий наслідувати тому" (цит. за [8, с. 75]). Але римська літургія, що була упорядкована папами Львом та Геласієм 1 і використовувалась на протязі цілого століття уже настільки розповсюдилась і засвоїлась, що добрі наміри святителя Григорія не могли здійснитись. Він уніс тільки деякі доповнення та зміни, запозичені з літургій Єрусалимської, Константинопільської та Медіоланської церков: це співання "Алилуя" на кожній літургії, промовляння ектенії зі співом Kyrie eleison та співання "Отче наш" зразу після освячення Св. Дарів (раніше співалось після приготування Св. Дарів до причастя). Св. Григорій виправив та упорядкував порядок читання з Апостолу та Євангелія, або так званий лекціонарій, який до того часу не був твердо встановленим для кожного богослужбового дня. Також він склав антифонарій - збірник коротких висловів зі Св. Писання, з яких складені антифони на різні дні і випадки для співання на початку літургії (8, с. 79-80).
Складений св. Григорієм Великим сакраментарій став загальновживаним спочатку у римській, а потім і в усіх західних церквах. З плином часу він доповнювався та змінювався і в початковій редакції не зберігся; найдавніші з пам"яток відносяться до початку IX століття.