8. Політичний лад та економічний розвиток Київської Русі.

За формою правління Київська Русь була монархією. На чолі держави стояв великий князь Київський. Він зосереджував у своїх руках всю повноту законодавчої, виконавчої, адміністратиної, судової та військової влади. Влада була спадковою. Окремими частинами держави управляли князі і великі бояри. Опорою влади князів і бояр виступали дружини. До старшої дружини входили бояри та інші феодали, що мали своє власне військо, з яким і несли службу великому князю. Основну частину князівських військ становила молодша дружина. У разі загальної небезпеки збиралося народне ополочення, куди входили смерди (селяни) і городяни.

Весь політичний лад Київської Русі забезпечував інтереси класу феодалів, відповідним було і право, що знайшло своє відображення в “Руській Правді”.

Провідною галузю господарства було орне землеробство.

В лісових районах застосовувалася підсічна система; в степах, де було мало населення — перелогова система; у густонаселених місцях — парова система з двопільною або з трипільною сівозміною. Землю орали сохою та плугом. Сіяли пшеницю, овес, жито, ячмінь, просо, гречку, льон та інші культури. Вирощували цибулю, часник, капусту, горох, яблука, вишню, виноград.

Розводили коней, велику та малу рогату худобу, свиней, качак, гусей, голубей.

Займалися мисливством, рибальством, бортництвом.

Ремесло.

В Київській Русі налічувалося близько 60 різних ремісничих фахів: ковальство, ювелірне ремесло, гончарство, теслярство, ткацтво, виробництво скла, цегли.

В цілому господарство Київської Русі мало натуральний характер. Внут рішня торгівля здійснювалася через місцеві ринки.

Київська Русь торгувала зі Сходом по Волзі і Кайспійському морі, а також з Візантією, Скандінавією, Чехією, Польшею, Південою Німеччиною.

Ввозили предмети розкоші, зброю, мідь, ювелірні вироби. Вивозили хутро, віск, мед.

За часів Володимира Великого почали карбуватися руські монети з срібла і золота. Вже з XI ст. існувала гривня(зливок срібла). Міста стають торгово-ремісничими, адміністративними і культурними центрами. В XI ст. на Русі існувало більше півсотні

міст (52).

9. Утворення та розквіт Галицько-Волинської держави

Утворення єдиної держави ГВК

Об'єдння галичини і Волині було здійсненно князем Романом Мстиславичем, синами Мстислава Ізяславича. Скориставшись безладдям у галичі, він вперше зайняв його у 1188 році, але навіть не зміг його під натиском угорців, які також вторглися до галицької землі на заклик місцевих бояр. Вдруге Роман приєднав Галичну до Волині у 1189 році після смерті останнього галицького князя з роду Ростиславичів.

Політичне становище ГВК

Роман проводив політику на припинення міжусобець та дроблення земель Київської Русі. У зовн. політ. підтримували зв'язки із Візантією та Тевтонським орденом.

Екон. розвиток ГВК

Економіка ГВК переважно була натуральною. В її основі лежало с/г, що базувалося на самодостатніх угіддях-дворищах. Головні с/г культури овес, жито, пшениця, ячмінь. тваринництво - конярство, вівчарство і свинарство. Промисли - бортництво, мисливство і рибальство. Ремесла - ковальство, гончарство, обробка шкіри, зброярство, ювелірна справа, ливарництво, солеварництво.

Державна скарбниця попвнювалася за рахунок збору данини, податків, мит з населення, війни і

конфіскацій володінь неузгоджених бояр.