56. "Косигінські" реформи ті їх наслідки для України.

З приходом до влади Л.Брежнєва (жовтень1964р.) почалась спроба економічного реформування радянського суспільства. Батьком економічних реформ став О.Косигін.

Промисловість.

Позитивні заходи	Негативні заходи
1.Розширення господарської самостійності (госпрозрахунок). 2. Посилення економічних стимулів праці залежно від її результатів. 3.Створення фондів матеріального стимулювання на підприємствах. 4.Оцінка діяльності підприємств не за валовою, а за реалізованою продукцією.	1. Ліквідація раднаргоспів, поновлення галузевих міністерств. 2. Посилення централізації (прерогативою центру був розподіл виробленої продукції, формування і розміщення виробництва тощо). 3. Відсутність конкуренції, збільшення обсягів реалізації продукції не завдяки якості та дешевизні товару, а шляхом приписок чи зниження плану.

Реформи дали певні результати. Восьма п'ятирічка (1966-1970рр.) виявилася найрезультативнішою за попередні 35років. Промисловість України освоїла 440 зразків нової техніки, було введено в дію 30 повністю автоматизованих виробництв, більше 3тис. цехів, дільниць, 8тис. автоматичних і напівавтоматичних ліній, знято з виробництва 1115 найменувань застарілої техніки. Ця п'ятирічка була названа фахівцями «золотою». Виробництво промислової продукції зросло в Україні на 50%, продуктивність праці у цій галузі на 28%, національний дохід - на 38%.

Високими темпами розвивалася електроенергетика. Було введено в дію велику кількість електростанцій – Придніпровську, Бурштинську, Зміївську, Запорізьку, Чорнобильську АЕС та ін. Бурхливо розвивалися вугільна, нафтова, газова, хімічна промисловості, металургія, машинобудування.

Проте в Україні переважало виробництво засобів виробництва над виробництвом предметів споживання. Якість продукції була низькою. Рентабельність підприємств зменшувалася внаслідок недостатньої механізації і автоматизації та спрацьованості основних засобів виробництва. Центральне керівництво в Москві не враховувало економічні можливості України та безвідповідально ставилося до її природного середовища (будівництво великої кількості хімічних та інших екологічно небезпечних підприємств у густонаселених районах; створення «штучних морів» на Дніпрі та ін.).

Сільське господарство.

Позитивні заходи

Негативні наслідки

1. Зростання капіталовкладень в аграрний сектор. 2.Зростання закупівельних цін на с/г продукцію (тверді ціна на 6 років) і надбавка 50% на понадпланову продукцію. 3.Введення гарантованої оплати праці колгоспників за тарифними ставками. 4. Зменшення податку з колгоспів. 5. Механізація с/г виробництва. 6. Зменшення цін на с/г техніку та запчастини. 7.Завершення електрифікації колгоспів та радгоспів. 8. Послаблення адміністративних заходів проти підсобних господарств.

1. Розростання апарату управління с/г. 2. Низька віддача від капіталовкладень (на поч. 80-х рр. 40% колгоспів були збитковими). 3. Недостатня кількість і низька якість с/г техніки. 4. Нестача міндобрив і хімічних засобів захисту рослин. 5.Нераціональне використання земельних ресурсів та скорочення посівних площ. 6. Недбала переробка та зберігання с/г продукції (щорічна втрата третини овочів і фруктів та 10% зерна). 7. Недостатній розвиток соціальної сфери села. 8. Падіння темпів виробництва.

Події в Чехословаччині 1968 р. («Празька весна») налякали радянське керівництво. Це підштовхнуло до припинення економічних реформ в СРСР і повер­нення до сталінських методів управління. Згортання реформ означало придушення господарської ініціативи, повернення всевладдя командно-адміністративної системи. Панівним залишався екстенсивний шлях розвитку н/г. Приріст промислової продукції становив в Україні у 1981-1985 рр. 19%. Національний дохід скоротився у 2,5 рази, реальні доходи населення - у 2,6 рази. Тра­диційний другорядний підхід до розвитку легкої і харчової промисловості викликав постійний дефіцит товарів народного споживання. При цьому активно зростала мережа закритих магазинів для партійної і радянської номенклатури.

Катастрофічними були наслідки панування адміністративно-командної системи в с/г. 3 1966 по 1985 рр. внаслідок небаченої безгосподарності посівні площі України скоротились більше ніж на 1 млн. га. Зібраний урожай зернових (1981-1985 рр.) складав 39,3 млн. т. (у 1976-1980 рр. - 43 млн. т). Не дивлячись на значні капіталовкладення в с/г (101 млрд. крб. у 1966-1985 рр.), його віддача залишалась низькою. Загалом продуктивність праці в с/господарстві СРСР була вдвічі нижчою США. Командно-адміністра­тивна система стримувала ініціативу трудящих. На 100 чоловік, які працювали в Україні, втілювалось у виробництво 4 раціоналізаторських пропозиції, а в США - 150. Екстенсивний підхід до сільського господарства довів свою неефективність. Виникла продовольча проблема.

Керівництво країни намагалося спинити загрозливі тенденції в економіці, але колгоспно-радгоспна система й адміністративно-командні методи управління економікою вичерпали себе. Необхідні були докорінні соціально-економічні зміни.