44. Українські землі в 1939-1941 рр.

Наприкінці вересня 1938р. був підписаний Мюнхенський договір, що так чи інакше торкнувся української проблеми.

Після підписання Мюнхенської угоди починається процес розпаду Чехословаччини.

11 жовтня 1938р. Закарпаття отримує автономію. Главою Карпатської України стає священик Августин Волошин.

2 листопада 1938р. Віденський арбітраж прийняв рішення: передати Угорщині південну Словаччину та частину Закарпатської України, з містами -Ужгород, Берегове, Мукачеве. Уряд Волошина переїхав до нової столиці - міста Хуст.

2 лютого 1939р. відбулися вибори до сейму. У зовнішній політиці Закарпатський уряд намагається орієнтуватися на Німеччину. Проте всупереч його сподіванням Гітлер вирішив передати край Угорщині, щоб залучити її до своїх агресивних планів.

В ніч з 14 на 15 березня 1939р. німецькі війська почали окупацію Чехословаччини. Водночас Угорщина, за згодою Берліну, почала загарбання Закарпаття.

15 березня 1939р. на засіданні сейму у Хусті Карпатську Україну було проголошено незалежною державою. Її президентом став Волошин. Але вже

18 березня 1939р. угорські війська вдерлися до Хуста і новостворена держава українського народу припинила своє існування.

23 серпня 1939р. був підписаний радянсько - німецький пакт про ненапад і секретний протокол про розподіл сфер впливу у Європі. Таємна угода між Німеччиною і СРСР яскраво відтворила імперську агресивну суть обох держав.

1 вересня 1939р. Німеччина напала на Польщу. Союзники Польщі, Англія і Франція, оголосили війну Німеччині. Почалася ДСВ.

Радянський Союз, реалізуючи умови договору, також почав включати до складу СРСР західноукраїнські землі.

2.17 вересня 1939р. радянські війська без оголошення війни перейшли кордон Польщі і за 12 днів, майже без опору, зайняли Галичину і західну Волинь.

Червона Армія мала 600 000 червоноармійців, 4 тис. танків, 6,5 тис. гармат, 2 тис. літаків. А Польща мала лише прикордонну охорону з 25 батальйонів. Вона не чекала удару зі сходу, і всі сили кинула для відбиття нападу Німеччини.

Парадоксальність цієї розбійницької акції СРСР проти Польщі полягала в тому, що інтереси українського населення співпали із загарбницькими планами Сталіна. Саме тому західні українці дивилися на Червону Армію, як на визволительку і зустрічали її хлібом та сіллю.

Восени 1939р. радянсько - німецький альянс ставав все міцнішим і був закріплений договором ”Про дружбу і кордони”.

Умови:

1. Нову лінія кордону вважати остаточною.

2. Територія на захід від нового кордону відходила у володіння Німеччини, а на схід - СРСР.

3. У сферу впливу СРСР додатково входила Литва і північна Буковина , а у сферу

впливу Німеччини - частина східної Польщі.

У жовтні 1939р. на західноукраїнських землях відбулися вибори у Народні Збори. 26 жовтня 1939р. Народні Збори прийняли слідуючи рішення:

1.Декларацію про входження Західної України до СРСР.

2.Про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель.

3.Про націоналізацію банків та важкої промисловості.

1 листопада 1939р. П'ята сесія Верховної Ради прийняла закон про входження Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР.

В червні 1940р., після задоволення ультиматуму Румунією, територія Північної Буковини (Чернівецька обл.) увійшла до складу Радянської України.

Деякі політичні заходи радянського режиму принесли конкретні покращення. Відкривалися українські школи, вузи, бібліотеки. Земля перерозподілялася між селянами. Будувалися фабрики та заводи. Але паралельно з цим почався нечуваний за жорстокістю процес нищення українських національних кадрів, депортація жителів за межі України. Терор органів НКВС.

Висновок. Включення Західної України до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть українці з'єдналися в межах однієї державної структури.