16. Характер Переяславської угоди. "Берехневі статті" 1654 р.: умови і правове знання.

Офіційним в’їзд до Москви відбувся 12 березня. Голoва українського посольства, генеральний суддя Самійло Богданович-Зарудний. Внаслідок переговорів з’явилися документи, які визначали становище України і характер взаємовідносин з Росією в перший час після Переяславської Ради. Цими документами стали так звані „Статті Богдана Хмельницького”, або Березневі статті 1654р і грамоти війську Запорізькому і українській шляхті, а також пізніше надана грамота українському духовенству.

Оригінального письмового тексту Переяславської угоди немає, є тільки копія з втраченого оригіналу.

Умови договору

1. Розв’язувалося питання оборони України від посягань інших держав( Польщі, Туреччини, Кримського ханства) Цар зобов’язувався на весні 1654р. почати в-ну з Польщею.

2. Україна переходила під владу російського царя, як незалежна, самостійна держава.

а) зберігалась система суспільного ладу і адміністративного устрою

б) на чолі держави залишався гетьман

в) козацький реєстр -60 тис. чол.

г) всі козаки мали жити і судитися по своїм правам та законам

д) в містах Укр. урядники залишалися у місцевого населення

е) гетьман мав право вступати у відносини з іноземними державами, за винятком польського короля і турецького султана.

3. Станові інтереси козацьких старшин, козацтва, шляхти, духовним міщан були визначені і забезпечені.

Т.ч. за формую ці документи мали з боку Б.Хмельницького й старшини характер „ чолобитної”, а від царя - „милості”. Але за змістом вони є договором двох самостійних держав. Про те, що Україна переходила під високу руку царя як самостійна держава, свідчить наявність власної території, своєрідною державного устрою де є повна влада гетьмана, добровільність приєднання України до Москви.

Але укладаючи договір, обидві сторони переслідували різні цілі Б.Хмельницький мав на меті отримати військову допомогу від Москви в боротьбі з Польщею, добитись повної від неї незалежності, забезпечити самостійність Української держави, а за це цар одержуватиме щорічну грошову данину. Що це саме так, засвідчує подальша діяльність Б.Хмельницького: до смерті він вів свою і внутрішню і зовнішню політику незалежно від Москви.

Московський же уряд, укладаючи договір з Україною мав далекосяжну мету: ліквідувати Українську державу і перетворити Україну на звичайну провінцію Росії.

17. Конституція Пилипа Орлика. Її положення.

5 квітня 1710р в Бендерах Козацька Рада обрала гетьмана Пилипа Орлика. Одночасно була прийнята і „Конституція прав і свобод Запорізького війська”.

Головними ідеями документу були:

1,Ідея незалежності України від Польщі та Росії;

2,Ідея демократичності державного устрою:

• влада гетьмана обмежувалася Генеральною Радою.

• без її згоди гетьман не мав права приймати будь-які важливі рішення.

Деякі положення конституції:

-Україна на всі часи має бути вільною від чужого панування у своїх кордонах.

-Гетьман повинен дотримуватися усіх пунктів, що містилися в конституції.

-В Україні має бути утверджена навічно єдина віра православна східного сповідання.

-Гетьман мав надавати всіляку допомогу Запорізькій Січі, щоб Дніпро було очищене від фортець московських.

-Щороку в гетьманській резиденції мали відбуватися 3 ради: на Різдво, Воскресіння Христове, на Покров.

-Гетьман не мав право привласнювати маєтності, військове майно, мусив стежити, щоб старшина не гнали посполитих і козаків на панщину і т.п.

Отже, конституція Пилипа Орлика певною мірою була демократичною, вона стала видатною пам’яткою суспільно-політичної думки України ХVІІІ ст.

Пилип Орлик спробував звільнити Україну з під влади Москви за допомогою турецько-татарського війська, але це йому не вдалося. Тим більше Росія зміцнила своє становище, підписавши мирний договір зі Швецією 10 вересня 1721р. Росія здобула вихід до Балтійського моря і зміцнила свої міжнародні позиції. Вона стала російською імперією.

До самої смерті у 1742р П. Орлик намагався створити коаліцію держав (Швеція, Туреччина, Польща, Франція та ін.) для боротьби з Росією за визволення України. В цьому йому допомагав його син Григорій Орлик