- •1. Характерні риси первіснообщинного ладу:
- •2. Населення трипыльськоъ культури
- •3. Рабовласницькы дедржави на території України
- •4. Давні слов'яни. Розселення східних слов'ян в VI-IX століттях.
- •5. Утворення середньовічної держави на Русі (IX - кінець X ст. Ст.).
- •6. Розквіт Київської держави (к. Х - пер. Пол. Хі ст. Ст.).
- •7. Причини та початок розроблення Київської Русі (др. Пол. Хі - пер. Пол. Хіі ст. Ст.).
- •8. Політичний лад та економічний розвиток Київської Русі.
- •9. Утворення та розквіт Галицько-Волинської держави
- •10. Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі. Унії та їх наслідки.
- •11. Виникнення та військовий устрій українського козацтва.
- •12. Запорізька Січ - вільна козацька республіка.
- •13. Причини, характер, рушійні сили та початок нацю-визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •14. Воєнні дії наіонально-визвольної війни у 1649-1653 рр.
- •15. Формування і розвиток української державності в ході національно-визвольної війни 1948-1654 рр.
- •16. Характер Переяславської угоди. "Берехневі статті" 1654 р.: умови і правове знання.
- •17. Конституція Пилипа Орлика. Її положення.
- •18. Політика Петра і щодо України в першій чверті хviii ст.
- •19. Розвиток сільського господарства України в др. Пол. Хviii ст.
- •20. Юридичне оформлення кріпосного права в Україні в др. Пол. Хviii ст.
- •21. Розвиток промисловості і торгівлі України в др. Пол хviii ст.
- •22. Ліквідація автономного устрою України Катериною іі.
- •23. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в пер. Пол. Хіх ст.
- •24. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в др. Пол. Хіх ст.
- •25. Кирило-Мефодіївське товариство. Його програмні положення.
- •26. Український національний рух 60-80 рр. Хіх ст.
- •27. Національний рух на західноукраїнських землях в пер. Пол. Хіх ст.
- •28. Національний рух на західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх ст.
- •29. Виникнення українських політичних партій на рубежі хіх-хх ст. Ст.
- •30. Національний рух в роки революції 1905-1907 рр. Та в період столипінської реакції.
- •31. Початок Першої світової війни. Українська проблема на міжнародній арені.
- •32. Лютнева революція в Росії. Створення цр. Проголошення автономної України.
- •33. Ііі Універсал цр. Прголошення унр.
- •34. IV Універсал цр: історичні умови прийняття та його значення.
- •35. Внутрішня та звонішня політика уряду п. Скоропадського.
- •36. Директорія унр: внутрішня та зовнішня політика.
- •37. Зунр: історичні умови створення, її внутрішня і зовнішня політика.
- •38. Причини поразки та історичне значення української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •39. Економічний розвиток України в добу непу (1921-1929 рр.).
- •40. Політичне становище Радянської України в період непу (1921-1928рр.).
- •41. Політика коренізації та культурне відродження в Україні в 20-і - 30-і роки хх ст.
- •42. Колективізація та голод 1932-1933 рр. В Україні.
- •43. Сталінські репресії в Україні в 30-х рр.Хх ст.
- •1928-1931Роки.
- •1932-1936Роки.
- •1937-1938Роки.
- •44. Українські землі в 1939-1941 рр.
- •45. Напад фашистської Німечинни на срср. Поразка радянських військ на території України.
- •46. Фашистський окупаційний режим на території України.
- •47. Рух Опору в роки Другої світової війни на території України.
- •48. Визволення Україїни від фашистських загарбників і відновлення радянської влади.
- •49. Відбудова народного господарства України в повоєнний період.
- •50. Операція "Вісла". Рух Опору на західноукраїнських землях др. Пол. 40-х - пер. Пол. 50-х рр. Хх ст.
- •51. Радянізація західних областей України у повоєнний період.
- •52. Зміни в політичній сфері в період хрущовської "відлиги"
- •53. Реформи в економіці України в період хрущовської "відлиги".
- •54. Дисиденстський рух в Україні в др. Пол. Хх ст.
- •55. Повсякденне життя українців в 1965-1985 рр.
- •56. "Косигінські" реформи ті їх наслідки для України.
- •57. Україна в період перебудови в срср (1985-1991 рр.).
- •58. Історичні умови проголошення незалежності України.
- •59. Державотрочні процеси в Україні в 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •60. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р.
- •61.Економічне становище України на поч. Ххі ст.
- •62. Пріорітети зовнішньої політики України на поч. Ххі ст.
15. Формування і розвиток української державності в ході національно-визвольної війни 1948-1654 рр.
На визволених землях – від р. Случі на заході до російського кордону на сході, від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні, на території, що обіймала близько 200 тис. кв. км., - почала складатися нова військово - адміністративна і політична системи, формувалась українська національна держава. Очолював новий державний апарат виборний гетьман, яким став на початку 1648р. Богдан Хмельницький. Йому належала вища військова, адміністративно-політична й судова влада. Панівною верствою стала козацька старшина, яка й взяла до своїх рук управління українськими землями.
Адміністративний устрій в Україні складався на зразок устрою Запорізької Січі. Всі найважливіші військові й політичні справи мала розв’язувати Військова ( Генеральна) рада, в якій могла брати участь уся „чернь”, тобто все військо. Поступово Хмельницький загальну раду скликав дедалі рідше, і головним органом влади ставала рада старшин, яка вирішувала всі військові, законодавчі, адміністративні, господарські й зовнішньо - політичні справи. На цю раду гетьман здебільшого викликав генеральну старшину та полковників, а часом і сотників.
Найближчим постійним помічником гетьмана була генеральна, вища військова старшина, яка разом становила центральний, гетьманський уряд. До генеральної старшини входили обозний, що керував артилерією, два осавули, які організували військову раду й були помічниками гетьмана у військових справах, два судді, що відали судом, писар, який очолював військову, гетьманську канцелярію - вищу центральну установу гетьманської адміністрації. З часом до генеральної старшини почали відносити і військового хорунжого, що офіційно вважався охоронцем бойового військового прапора (корогви), та військового бунчужного - носія гетьманського бунчука, а також підскарбія, який керував фінансовими справами. Центром, столицею, де перебувало гетьманське правління, в часи визвольної війни стало
м. Чигирин.
Територія України поділялась на полки, число яких було несталим. Так, в 1648р. їх налічувалося близько 40, в 1649 р.- 16, в 1650р. – 20 і т. д. На чолі полку стояв полковник, який або обирався, або призначався гетьманом. Він і здійснював усі військові й адміністративні функції на території полку. Помічниками полковника була полкова старшина, писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий.
Полки поділялися на сотні, очолювані сотниками, яких або обирала сотенна рада, або призначав гетьман, а інколи й полковник. При сотникові була сотенна старшина: писар, осавул, хорунжий.
У містах і селах адміністративні функції виконували отамани. Над селянами часто стояли війти. Поряд з цим у містах з магдебурзьким правом діяли виборні магістрати на чолі з війтами, а в інших – ратуші. Магістратам і ратушам підлягали міщани.
Судочинство в основному було в руках козацької старшини - гетьмана, полковників, сотників та відповідних суддів. Функції козацьких суддів здебільшого поширювалося не тільки на козаків, а й на міщан та селян, зокрема в справах убивств, розбою, крадіжок та інших тяжких злочинів.