14. Умови прийняття та загальна характеристика Господарського кодексу України.

За замовленням Міністерства економіки України розробку Господарського кодексу було доручено робочій групі з провідних вчених та фахівців у сфері господарювання, яку очолили два співголови:

• від науковців – академік Мамутов В.К.;

• від депутатського корпусу – народний депутат України Ландик В.І.

8 червня 2000 року проект Господарського кодексу України був прийнятий у першому читанні.

21 червня 2001 року відбулося прийняття у другому читанні проекту Господарського кодексу України.

Прийнятий у третьому читанні 16 січня 2003 року, набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Чинний Господарський кодекс України побудований за пандектною системою кодифікації і складається з: 9 розділів, 41 глави та більше 400 статей.

Господарський кодекс України базується на таких основних засадах (принципах):

- забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

- обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

- захист національного товаровиробника;

- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

15. Судова практика: її роль у розвитку та удосконаленні господарського законодавства.

Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Усі рішення господарських судів України, які мають значення для розвитку та удосконалення господарського законодавства, за змістом та особливостями застосування можна поділити на три групи:

1) рекомендаційні роз’яснення та листи Вищого Господарського Суду України із загальних питань (наприклад, „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 року № 04-5/120);з окремих категорій справ (наприклад, „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням конкурентного законодавства”); - є обов’язковими для застосування нижчестоящими судами при вирішенні конкретних господарських справ.

2) рішення господарських судів різних інстанцій у конкретних судових справах. - не є обов’язковою для застосування господарськими судами, однак, може бути використана як приклад правильного застосування господарського законодавства.