69. Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.

Господарським вважається договір, який укладається між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами – юридичними особами.

Особливості (ознаки) госп дог за сферою поширення можна поділити на дві групи: загальні і спеціальні.

Загальними є такі особливості (ознаки), які характерні для всіх господарських договорів. До загальних особливостей (ознак) господарського договору належать дві:

1) специфічний суб’єктний склад (сторонами господарського договору є суб’єкти господарювання або негосподарюючі суб’єкти – юридичні особи);

2) спеціальна мета (господарський договір укладається для здійснення підприємницької, або іншої діяльності, не пов’язаної із задоволенням особистих, сімейних, домашніх або інших подібних потреб).

Спеціальними вважаються такі особливості (ознаки) господарського договору, які не мають загального характеру. До них, зокрема, можна віднести:

1) особливості щодо укладення господарських договорів;

2) особливості щодо форми господарських договорів;

3) особливості щодо змісту господарських договорів;

4) особливості щодо виконання господарських договорів;

5) особливості щодо забезпечення виконання господарських договорів;

Функції господарського договору

Регулятивна функція проявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється регулювання відносини між сторонами. Хоча договір укладається на підставі закону, але разом з тим забезпечує врахування специфіки конкретного господарського зв'язку.

Координаційна функція проявляється в тому, що сторони господарського договору розробляють умови цього договору шляхом узгодження своїх позицій щодо змісту договору (з урахуванням приписів закону).

Контрольно-інформаційна функція проявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання.

70. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.

Актами господарського законодавства України передбачено два порядки укладення госп договору:

1. загальний, або його ще називають неконкурентний (традиційний);

2. спеціальний, або конкурентний.

Загальний порядок укладення господарського договору регламентується у ст. 181 Господарського кодексу України і здійснюється з урахуванням загальних правил про укладення цивільно-правових договорів, тобто, за допомогою двох стадій – оферти та акцепту.

Спеціальний (конкурентний) порядок укладення господарського договору представлений кількома конкурентними способами його укладення: біржові торги; аукціон; конкурс; тендер.

Біржові торги – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право власності на товар, допущений до обігу на біржі, передається членові біржі, з яким у ході торгів буде досягнута згода щодо укладення біржової угоди, що реєструється на біржі.

Аукціон – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право власності на товар передається покупцю, який у ході торгів запропонує найвищу ціну.

Конкурс – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта, а за рівних умов – найвищу ціну.

Тендер – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на поставку товару (виконання роботи, надання послуги) передається продавцю (виконавцю), який у ході торгів запропонує найнижчу ціну та інші кращі умови виконання договору.

Підстави припинення господарського договору перелічені у ст. 202 Господарського кодексу України. До них, зокрема, належать:

1) належне виконання договору;

2) зарахування зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання;

3) поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі;

4) згода сторін;

5) неможливість виконання;

6) розірвання договору за рішенням суду;

7) інші випадки, передбачені законом.