58. Поняття, склад та вартісна оцінка майна суб’єктів господарювання

Майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно в процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до:

* основних фондів (будинки, споруди, споруди та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесена законодавством до основних фондів);

* оборотних засобів (сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів);

* коштів (гроші в національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами та фінансових відносин відповідно до законодавства);

* товарів. Товарами у складі майна суб’єктів підприємництва визначаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

59.Джерела формування майна суб’єктів господарювання

Джерелами формування майна суб’єктів господарювання є:

1. Грошові та матеріальні внески засновників.

За рахунок майнових внесків (вступних, членських, цільових тощо) учасників формується майно об'єднання підприємств (ст. 123 ГК України) . При утворенні державного унітарного підприємства компетентним органом державної влади останній наділяє таке підприємство майном - відокремленою частиною державної власності (ч. 1 ст. 73 ГК України). Так само комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування на базі відокремленої частини комунальної власності (ч. 1 ст. 78 ГК України).

2. Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг).

Доходи від реалізації продукції, (робіт, послуг) є основним джерелом формування майна суб'єктів господарювання-підприємців після їх утворення. згідно з яким це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, ,

3. Доходи від цінних паперів.

4. Капітальні вкладення і дотації з бюджетів.

5. Надходження від продажу (здачі в оренду майнових об’єктів (комплексів), що належать ним придбання майна іншим суб’єктам).

6. Кредити банків та інших кредиторів.

7. Безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій та громадян.

Безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій та громадян складають незначне за розміром джерело формування майна суб'єктів господарювання.

8. Інші джерела, незезаборонені законом

60. Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.

Роздержавлення - передача майна державного підприємства у володіння, розпорядження та використання трудовому колективу роздержавленого підприємства.

Приватизація - перехід на безоплатній або платній основі об'єктів державної власності у володіння, розпорядження та використання трудовим колективом, групою осіб та окремими особами.

Основні принципи приватизації і роздержавлення:

- законність надання пільг на придбання державного майна членам трудових колективів;

- пріоритетне право громадян України на придбання держмайна;

- безкоштовна передача частини держмайна кожному громадянинові України тощо.

Класичною формою роздержавлення на сучасному етапі є акціонування (корпоратизація) державних підприємств. Переваги корпоративної форми власності визначаються тим, що вона, з одного боку, зберігає через володіння окремими особами акціями все те позитивне , що несе в собі приватна власність. З другого боку, корпорація зберігає суспільну власність на майно роздержавлюваних підприємств, формує достатні умови для створення конструктивної конкуренції між суб'єктами господарювання.

Другою формою роздержавлення є оренда майна роздержавнюваних підприємств їх трудовими колективами, господарськими об'єднаннями.

Законодавчими актами пропонується декілька способів приватизації об'єктів:

- викуп об'єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об'єктів;- викуп державного майна підприємства за альтернативним планом роздержавлення;- викуп державного майна, зданого в оренду;- продаж на аукціоні;

- продаж за некомерційним конкурсом;- продаж за комерційним конкурсом;- продаж з відстрочкою платежу;- продаж акцій відкритих акціонерних товариств на аукціоні, на фондовій біржі, за конкурсом.

Засобами приватизації є власні та позичені кошти покупців, а також приватизаційні номери (майнові приватизаційні сертифікати, компенсаційні сертифікати, житлові чеки тощо).

Об'єктами державної власності, які підлягають приватизації є: земельний фонд; житловий фонд; майно підприємств, ділянок, інших підрозділів, які відокремлюються в самостійні підприємства; незавершене будівництво; частка (паї, акції) в майні господарських товариств і об'єднань, що належать державі.

Суб'єктами приватизації є покупці, продавці, представники, посередники і державні органи приватизації.