При заміні рукава на новий необхідно виконати такі вимоги

- не можна перегинати його в місці затискання,

- при монтажі забороняється згинати і скручувати його вздовж осі,

- необхідно звертати увагу на останню цифру маркування, щоб на новому був тиск, не менший від зазначеного на знятому.

Слід пам'ятати, що під впливом робочого тиску в період експлуатації можлива усадка рукава на 4% первісної довжини

Ручний поршневий насос

Ручний поршневий насос -призначений для заповнення бака автодрабини робо­чою рідиною. Встановлюється він на передній лівій опорі тільки автодрабини АД-506. Насос марки Р 0,8-30 (ручний, з питомою подачею 0,8 л/с і напором 30 м вод ст) має масу 13,6 кг Висота всмоктування - 5,5 метра

Принцип роботи

Рукав опускається в тару з мастилом, і рукоятка насоса перемінне пе­реміщується. В циліндрі поршень починає рухатися зворотно-поступально, причому при первісному переміщенні поршня відбувається, з одного боку, засмоктування, а з другого - виштовхування деякого об'єму повітря, яке міститься в порожнині циліндра. Усмоктування повітря відбуватиметься доти, доки розрідження, яке ство­рилося, не забезпечить піднімання рідини. Якщо це не відбувається, то необхідно перевірити щільність приєднання рукава і герметичність клапанів.

Мал. №16 Ручний поршневий насос автодрабини АД-506:

1-корпус; 2-клапан; 3-сідло; 4-клапанна коробка; 5-ущільнення; 6-вал; 7-кривошип; 8-тяга;

9-втулка; 10-рукоятка; 11-штифт; 12-поршень; 13-кільце; 14-кришка; 15-пробка.

Гідромашини

В автодрабинах функції силових агрегатів гідроприводу виконують гідромаши­ни. Основними з них є гідронасоси, гідромотори і гідроциліндри.

Гідронасоси перетворюють механічну енергію в енергію потоку робочої рідини, яка йде на живлення гідромоторів та інших гідровузлів.

Гідромотори перетворюють енергію потоку робочої рідини в механічну енергію, яка приводить у рух приводи повороту і висування комплекту колін. Побудовані гідронасоси і гідромотори однаково, але працюють взаємозворотно.

В автодрабині АД-21 використовуються два гідромотори і один гідронасос, в в моделях автодрабин АД-506 і АД-506В - по два гідромотори і гідронасоси. Гідронасоси, які встановлюють на автодрабинах, характеризуються об'ємною подачею, тиском нагнітання, корисною потужністю і повним ККД.

Об'ємна подача - це об'єм рідини, яку подає насос за одиницю часу. Тиск нагнітання - це прирощення механічної енергії, одержаної кожною одиницею маси рідини, яка проходить через насос, тобто це різниця питомих енергій рідини при ви­ході з насоса і при вході в нього.

Корисна потужність - це потужність, яку дає насос рідині, що надходить. Виз­начається добутком тиску насоса і його подачі. Відношення корисної потужності до потужності, яку споживає насос, називається ККД насоса. Ця величина харак­теризує всі втрати в насосі, які складаються з об'ємних і гідромеханічних втрат. Добуток об'ємного, гідравлічного і механічного ККД буде дорівнювати повному ККД.

На автодрабинах застосовані гідропередачі з нерегульованими аксіально-порш­невими гідромашинами. Швидкість у таких передачах регулюють шляхом зміни ча­стоти обертання двигуна базового автомобіля та з допомогою вузлів керування. Аксіально-поршневі гідромашини компактні, мають високий ККД при високих тис­ках, малоінерційні, енергоємні на одиницю маси. Разом з тим гідромашини чутливі до брудного мастила, вони складні у виготовленні й недовговічні в деталях. Слід відзначити, що робоча рідина, яка застосовується в гідроприводі, служить не тільки для приведення в дію гідровузлів, але одночасно змащує і охолоджує деталі, які пра­цюють при високих обертах. Тому найменше забруднення мастила механічними домішками, вологою підвищує спрацювання пар, які труться, і може вивести гідро­машину з ладу.

Розглянемо принципову схему аксіально-поршневого насоса. Нехай на диску 6, встановленому на валу 7, шарніром 5 закріплено шток 4 циліндра, пор­шень якого з'єднано шарніром 3 зі штоком. Повернемо вал 7 і циліндр на 180° так, щоб гільза циліндра 1 з положення І перемістилася в положення II. Якщо поздовжні осі вала 7 і циліндра перетинаються під кутом а, то поршень, перемістившись пра­воруч, через канал Д засмокче в порожнину Б робочу рідину.

Якщо на диску 6 (Рис. 23-6) закріпити штоки не одного, а кількох циліндрів, а гільзи циліндрів виконати в одному блоці 9, то буде одержано конструктивну схему насоса. При обертанні диску кожен з циліндрів буде послідовно засмоктувати через порожнину В, а потім нагнітати робочу рідину в порожнину Г. Порожнини В і Г вико­нані у вигляді дугових вікон у розподільнику 8.

Мал. №17 Схема аксіально-поршневого насоса: а)схема дії поршня; б) конструктивна схема.

1-циліндр; 2-поршень; 3, 5-шарніри; 4-шток; 6-диск; 7-вал; 8-розподільник; 9-блок циліндрів.

Розглянемо роботу гідромашини в режимах гідронасоса і гідромотора. При обертанні вала гідронасоса поршні у блоці циліндрів обертаються відносно осі блока і одночасно здійснюють зворотно-поступальний рух. За один оберт вала кожний поршень здійснює один подвійний хід. При цьому за першу половину пово­роту вала кожен поршень усмоктує через розподільник робочу рідину, а за другу - витісняє її в гідросистему. Синхронізація обертання вала і блока циліндрів забез­печується шатунами.

При роботі гідромотора рідина, яка нагнітається з гідросистеми, по трубопрово­дах надходить у задню кришку корпусу. Далі через напівкільцевий паз роз­подільника мастило тисне в блоці циліндрів на поршні, які через шатуни і диск передають валу обертовий момент. За першу половину оберту вала відбу­вається заповнення підпоршневого простору робочою рідиною, а за другу -витіснення рідини в порожнину зливання. При зміні продуктивності гідронасоса змінюється число обертів на гідромоторі, при зміні почергового подання мастила в розподільник - напрямок обертання вала.

У гідромашинах змащування рухомих частин здійснюється робочою рідиною, яка просочується між розподільником і блоком циліндрів, утворюючи всередині корпусу масляну ванну. Надлишок мастила самопливом зливається в дренажну трубку через отвір у корпусі.

Для забезпечення нормальної експлуатації гідромашини необхідно ретельно перевірити кріплення корпусу до посадочних місць, герметичність трубопроводів і рухомість затягнення різьбових з'єднань.

Довговічність роботи гідромашин прямо пов'язана із своєчасною заміною робо­чої рідини і перевіркою наявності в ній домішків у період експлуатації, періодичною заміною фільтрувальних елементів у фільтрах.

У процесі роботи гідромашин слід звертати увагу на наявність шуму, стукоту, а також стежити, щоб не було підтікання робочої рідини. Поява шуму може бути вик­ликана засмоктуванням у гідросистему повітря при негерметичності трубопроводу всмоктувальної лінії або низькому рівні мастила в баку. Стукіт свідчить про кавітацію насоса через ненадходження робочої рідини до гідронасоса з причини по­гнутого всмоктувального трубопроводу, закритого крана, сильного загущення при експлуатації у зимовий час чи надмірної в'язкості робочої рідини Кавітація гідрона­сосів може відбуватися і при наявності повітря в гідросистемі.

Гідромашини - складний високоточний механізм, тому несправності, пов'язані із заміною чи ремонтом його вузлів, можуть бути усунені тільки спеціалізованими ремонтними підпріємствами.

Мал №18 Гідронасос та гідромотор:

1-вал; 2-манжета; 3-передня кришки; 4-корпус; 5-підшипник; 6-диск; 7-шатун; 8-дренажний отвір; 9-поршень; 10-блок циліндрів; 11-розподільник; 12-задня кришка; 13-центральна вісь.

Фільтр

Лінійні фільтри в гідросистемах автодрабин призначені для очищення робочої рідини від механічних домішків Вони встановлюються на зливальній магістралі пе­ред баком (Мал. 19) відстійником донизу. Фільтри характеризуються тонкістю фільтрації робочої рідини, яка оцінюється за найменшим розміром часточок, які ни­ми затримуються. Фільтри виготовляють з тонкістю фільтрації 10,25,40,63,80 і 125 мкм. Вони можуть мати сітчасті або паперові фільтрувальні елементи У гідросистемах автодрабин застосовані фільтри з тонкістю очищення для моделей АД-21 - 40, а для АД-5061 АД-506В - 25 мкм.

Робоча рідина, надходячи до підвідного пристрою А кришки 1 фільтра, прохо­дить фільтрувальну штору фільтрувального елемента 4. При цьому більші часточки осідають на дні відстійника 3, а дрібні затримуються фільтрувальним елементом. Тиск мастила у зливальній лінії при чистому фільтрувальному елементі не перевищує 0,3 МПа (3,0 кгс/см²). Очищена рідина з внутрішньої порожнини фільтрувального елемента надходить на зливання до відвідного отвору Б. При засміченні фільтрувального елемента тиск у зливальній лінії почне зростати. Коли цей тиск до­сягне 0,6 - 0,8 МПа (6-8 кг/см²), відкриється перепускний клапан 2 і неочищена робоча рідина буде надходити в бак для мастила. Перепускний клапан настроюється на заводі, тому розбирати його і регулювати не рекомендується.

В автодрабині АД-506 і АД-506В міра забруднення фільтра контролюється ма­нометром, встановленим на пульті керування і приєднаним до зливальної лінії пе­ред фільтром. Марка лінійного фільтра може бути 1.2.32-40 або 1.1.32-25.

Розшиф­рування марки фільтра таке:

• 1 - конструктивний тип фільтра (1 - одинарний, 2 -здвоєний);

• 1 - виконання циліндричного фільтрувального елемента (1 - паперовий, 2 - сітчастий);

• 32 - умовний прохід, мм;

• 40 або 25 - номінальна тонкість фільтрації.

При експлуатації фільтра слід контролювати стан фільтрувальних елементів, за­безпечувати їх своєчасну заміну при забрудненні з одночасним промиванням відстійника. Зливання відстою проводиться один раз на шість місяців.

Кожний паперовий фільтр розраховано на 150 годин роботи. У нової драбини перша заміна паперового фільтра має бути проведена через 100 годин роботи. Сітчастий фільтрувальний елемент слід промивати один раз на три місяці.

Обслуговування фільтра необхідно провадити в такій послідовності:

а) вигвинтити пробку у відстійнику і злити робочу рідину з фільтра, попередньо перекривши запірні крани;

б) зняти відстійник. Якщо використовується відстійник фланцевого типу, то від'єднують від трубопроводів і знімають весь фільтр;

в) зняти фільтрувальний елемент;

г) ретельно промити кожну секцію фільтроелемента м'якою щіткою в чистому бензині або дизельному пальному з подальшим продуванням повітрям. Те саме зробити з відстійником;

д) встановити новий або промитий сітчастий фільтрувальний елемент;

е) скласти фільтр у зворотному порядку. При складанні фільтрувального еле­мента стиснення сітчастих секцій болтом необхідно робити із зусиллям не більшим 180 Н (18 кгс). Це робиться з допомогою динамометричного ключа.

Слід пам'ятати, що такі операції необхідно робити після кожної заміни мастила в гідросистемі.

Мал №19 Фільтр:

1-кришка; 2-перепускний клапан; 3-відстійник; 4-фільтрувальний елемент; 5-пробка; 6, 9, 10-кільця; 7-прокладка; 8-притискач; 11-штуцер.

Осьовий колектор

Осьовий колектор призначено- для підведення робочої рідини від гідронасоса, встановленого на шасі, до гідроагрегатів, встановлених на поворотній частині драбини.

Колектор має п'ять свердлень: для напірної, зливальної, дренажної ліній та лінії ручного насоса, а також наскрізний отвір для електропроводки.

В автодрабині АД-506 і АД-506В лінія ручного насоса використана як магістраль керування запобіжно-розвантажувальним клапаном.

При роботі мастило подасться до штуцера напору 5, вкрученого в обойму 10, і попадає до внутрішньої проточки, заповнюючи її. Знайшовши відвід вертикального свердлення колектора 1, мастило надходить угору до вузлів керування. Зливання мастила йде по іншому трубопроводу, вже більшого діаметра, ніж напірний. Масти­ло, проходячи в колекторі по свердленню і відводу, попадає до кругової проточки обойми. Звідти робоча рідина через штуцери 4 і 9 надходить до бака. По дренажній лінії мастило тільки зливається від гідроагрегатів, розташованих на поворотній час­тині автодрабини. Лінія ручного насоса автодрабини в осьовому колекторі викори­стовується для подавання мастила пульсацією на рухи колінами в аварійному ре­жимі, а в автодрабині АД.-506 і АД-506В - для циркуляції мастила від запобіжно-розвантажувального клапана до крана розвантаження-насоса. При експлуатації гідросистеми мастило, проходячи через усі порожнини осьового колектора, нагрівається. Це пов'язано з тим, що, долаючи різкі переходи по площі порожнин, потоки мастила мають більші лінійні втрати Крім того, частина домішків, що є в ма­стилі, осідає у щілинних місцях стику колектора і обойми Все це впливає на стан ущільнювальних гумових кілець, які швидко спрацьовуються і пропускають масти­ло Тому своєчасне обслуговування гідросистеми сприятиме зменшенню кількості несправностей гідроприводу.

У процесі експлуатації для заміни ущільнювальних кілець необхідне розбирання осьового коллектора.

Розбирання осьового колектора здійснюєтася шляхом зняття обойми і полягає в наступному:

- автодрабину установити на оглядову яму і заглушити двигун;

- перекрити запірні крани надходження мастила з бака;

- від'єднати проводи і зняти струмоперехід;

- від'єднати магістралі трубопроводів і реактивну тягу;

- зняти обойму й ущільнювальні кільця, починаючи з нижнього;

- установити на колекторі нові кільця, починаючи з верхнього, попередньо ви­тримавши їх у робочій

рідині;

- установити обойму на місце і здійснити подальше складання частин осьового колектора в зворотному порядку.

Мал. №20 Осьовий колектор:

1-колектор; 2, 3, 4, 5, 9, 11, 12-штуцери; 6-фланець струмепереходу; 7, 8-кільця; 10-обойма; 13-плита поворотної опори.

Запобіжно-розвантажувальний клапан

Запобіжно-розвантажувальний клапан призначений - для розвантаження гідронасоса на холостому ходу, підтримання тиску в потрібних межах і захисту гідросис­теми від перевантажень. В автодрабині АД-21 він розташований у поворотній рамі, в автодрабині АД-506 - під платформою позаду місця оператора, в автодрабині АД-506В - також під платформою, але перед пультом. На автодрабинах застосову­ються запобіжно-розвантажувальні клапани типу МКП-32.

Робота запобіжно-розвантажувального клапана полягає в наступному:

Робоча рідина підводиться у порожнину 3 і відводиться на зливання через по­рожнину Л. Із порожнини 3 по каналах К та И (в золотнику 12) робоча рідина надходить до порожнини А і одночасно через дросельний отвір Ж до порожнини Е, а че­рез отвори Д і Г під запірний елемент допоміжного клапана 7, настроєного на робо­чий тиск.

Поки тиск у системі не перевищує зусиль настроювання пружини 6, гідравлічно врівноважений золотник 12 пружиною 10 притискається до сідла 13. перекриваючи вихід робочої рідини на зливання. При підвищенні тиску в гідросистемі запірний клапан 7, долаючи опір пружини 6, відкривається, і робоча рідина з порожнини Е че­рез канали Д, Г, В і Б надходить на зливання.

Одночасно, завдяки перепаду, який виник на дросельному отворі Ж, тиск у по­рожнині Е понижується, що призводить до порушення рівноваги сил, які діють на золотник 12, і останній під дією гідростатичної сили, яка створюється тиском рідини в порожнині А, опускається, з'єднуючи порожнину 3 тиску з порожниною Л (зли­вальною), що призводить до падіння тиску в гідросистемі.

При пониженні тиску в гідросистемі нижче тиску настроювання пружини 6 кла­пан 7 закривається, перекриваючи потік рідини на зливання. При цьому проходжен­ня рідини через дросельний отвір Ж припиняється, тиск у порожнинах А і Е вирівнюється, а золотник 12 під дією пружини 10 притискається до сідла 13, перекри­ваючи зливання рідини до бака.

Розвантаження гідросистеми від тиску здійснюється відведенням рідини з по­рожнини Е через штуцер 11 краном розвантаження насоса.

При падінні тиску в порожнині Е золотник 12 під дією тиску в порожнині А опускається, з'єднуючи лінії тиску із зливанням, що призведе до падіння тиску в гідроси­стемі. Тиск буде обумовлюватися зусиллям пружини 10 та опором трубопроводів і становитиме 0,3-0,5 МПа (3-5 кгс/см²).

Нормальна робота запобіжно-розвантажувального клапана має здійснюватися тільки при своєчасному технічному обслуговуванні гідросистеми. Наявність повітря і брудного мастила призводить до порушення працездатності основного клапана і клапана настроювального, що в цілому веде до зниження або повної відсутності ро­бочого тиску в гідросистемі.

Після використання запобіжно-розвантажувального клапана в середовищі брудного мастила його слід розібрати і промити в гасі або дизельному пальному, звертаючи увагу на чистоту дросельного отвору і сідел клапанів.

Регулювання необхідного робочого тиску в гідросистемі здійснюється поворо­том маховика настроювального клапана за відсутності тиску в гідросистемі. При обертанні маховика за годинниковою стрілкою тиск настроювання збільшується, при обертанні проти годинникової - зменшується.

Забороняється здійснювати регу­лювання клапана за наявності тиску в гідросистемі.

Перевіряється робочий тиск в автодрабині АД-21 шляхом натискування педалі на пульті керування і фіксується за манометром.

В автодрабині АД-506 і АД-506В робочий тиск перевіряється при повороті колін на 90° відносно осі автомобіля, максимальному опусканні їх і утримуванні важеля вузла керування в положенні «ОПУСКАНИЕ». За показанням манометра на пульті ке­рування визначається тиск у гідросистемі, після чого важіль

переводиться в нейт­ральне положення. Після закінчення регулювання клапана

гвинт маховика слід за­тягнути контрагайкою.

Перевірка робочого тиску на автодрабині здійснюється щоденно при зміні чер­гових варт.

Мал. №21 Запобіжно-розвантажувальний клапан:

1-корпус; 2, 8-пробки; 3, 9-кільця; 4-маховик; 5-гвинт; 6, 10-пружини; 7-клапан; 11-штуцер; 12-золотник; 13, 14-сідло.

Кран розвантаження насоса

Кран розвантаження насоса призначено - для керування запобіжно-розвантажу­вальним клапаном. Він є виконавчим елементом усіх блокувальних систем. Розта­шовано кран з правого боку пульта керування в поворотній рамі.

До корпусу крана розвантаження насоса кріпиться електромагніт. Він складається з осердя 8 і обмотки 9. Для дії на золотник осердям всередині електромагніта встанов­лено штовхач 12. Осердя і корпус електромагніта виготовлено з електромагнітної сталі. До електромагніта пригвинчується з'єднувальна панель зі штепсельною розеткою для підведення електроживлення і контрольна кнопка з пружиною для примусової дії на осердя. Для натискання на кнопку на панелі кріпиться ручка 6. Обмотка електромагніта складається з 850 витків проводу типу ПЕВ-1 діаметром 1,2 мм або ПЕЛ діаметром 1,12 мм. Зусилля втягування електромагніта - 60 Н (6 кгс).

В автодрабині АД-506 і АД-506В як кран розвантаження насоса застосовуються гідророзподільники промислового зразка, уніфіковані для використання в техніці народного господарства з гідроприводом. Для автодрабини АД-506 узято гідророзподільник з електромагнітним керуванням марки У 4690.9031 В з дренажною магістраллю (Рис. 226) і з утягувальним зусиллям електромагніта 25 Н (2,5 кгс). В автодрабині АД-506В використано в такому ж виконанні гідророзподільник марки У 4690.06.901 вкороченого типу без дренажної магістралі (Рис. 22 в) з утягувальним зусиллям 35 Н (3,5 кгс). Для обмоток електромагнітів використані мідні проводи ма­рок ПЕТВ і ПЕТД-180. У цілому дані гідророзподільники повторюють собою будову і роботу крана розвантаження насоса автодрабини АД-21 і відрізняються тільки розмірами та використанням гільзи 13 для розміщення золотника в її середині.

При роботі основної гідросистеми мастило по напірній лінії циркулює через за­побіжно-розвантажувальний клапан і кран розвантаження насоса, не створюючи робочого тиску. Так відбувається тому, що золотник 10 під дією втулок 11 і пружин З знаходиться в урівноваженому стані, і робоча рідина вільно перетікає через штуце­ри 4 і 5. При подачі живлення на обмотку 9 електромагніта осердя 8 втягнеться в неї, натисне на штовхач 12 і перемістить золотник 10.

Переміщуючись вбік, золотник перекриє вільне переливання мастила через шту­цери, що призведе до підвищення тиску в гідросистемі до робочого. Якщо провести знеструмлення обмотки, наприклад, коли спрацює блокування, то під дією пружини З золотник 10, штовхач 12 і осердя 8 повернуться у попереднє положення. Перетікання мастила із штуцерів 4 і 5 на зливання відновиться, і тиск у гідросистемі впаде. Основною вимогою при експлуатації кранів розвантаження насоса є чистота мастила, яке використовується. Тиск у гідросистемі при справному та правильно відрегульованому запобіжне розвантажувальному клапані може зникнути при заїданні золотника в нейтральному положенні через попадання домішків між корпусом (гільзою) і тілом золотника. У цьому випадку золотник можна зсунути примусово, натиснувши на ручку або контрольну кнопку. Для відновлення роботи кран розван таження насоса необхідно від'єднати від магістралі, розібрати і промити в гасі В кра нах розвантаження насоса, встановлених на автодрабині АД 506 і АД 506В, не ре комендується при розбиранні витягати гільзи, оскільки для їх установлення потрібне спеціальне оснащення.

Тиск у гідросистемі може не створюватись і через спрацьованість штовхача, який не повністю переміщає золотник. Ця несправність усувається з допомогою регулювального гвинта, вгвинченого в осердя.

Мал № 22 Крани розвантаження насоса: а) АД-21, б) АД-506, в) АД-506В.

1-корпус; 2-кільце; 3-пружина; 4,5-штуцери(отвори); 6-ручка; 7-кільце; 8-осердя; 9-обмотка; 10-золотник; 11-втулка; 12-штовхач; 13-гільза; 14-кнопка.

Гідроциліндр керування двигуном

Гідроциліндр керування двигуном або давач газу служить для автоматичного одержання потрібних обертів двигуна при роботі автодрабини. Встановлено гідро­циліндр керування двигуном на стінці кабіни, яка відокремлює моторний відсік від кабіни водія (Мал. 12 і 13). В автодрабині АД-506В гідроциліндр керування двигуном укріплено на двигуні.

Гідроциліндр керування двигуном, установлений на автодрабині АД-506В, відрізняється розмірами (Мал. 236) за рахунок установлення збільшеної пружини 4, вміщеної в стакані 11 з дихальним отвором. Стакан прикріплено до циліндра. Замість регулювального болта на штоку гідроциліндра керування двигуном установлено ре­гулювальні гайки 12.

Гідронасос перекачує мастило в двох режимах: холостому і робочому. При хо­лостому режимі гідронасос розвантажений, тиск у напірній лінії становить 0,3-0,5 МПа (3-5 кгс/см²). Обертовий момент на валу гідронасоса мінімальний, частота обертання колінчастого вала двигуна - 600-800 об./хв.

При робочому режимі гідронасос навантажений, частота обертання колінчасто­го вала двигуна -1650-1680 об./хв., частота обертання вала гідронасоса -1470-1500 об./хв. Зміна частоти обертання колінчастого вала двигуна здійснюється гідроциліндром керування дви­гуном. При завантаженні гідронасоса тиск у напірній лінії і в порожнині А кришки 7 (циліндра) гідроциліндра керування двигуном підвищується. Шток 1, з'єднаний тя­гою з карбюратором двигуна, переміщується, стискаючи пружину 4; частота обер­тання колінчастого вала двигуна збільшується до робочої. При розвантаженні гідронасоса тиск у напірній лінії падає і пружина повертає шток у первісний стан, а частота обертання колінчастого вала двигуна зменшується до холостого ходу.

Слід пам'ятати, що при експлуатації гідроциліндра керування двигуном потрібний контроль за чистотою дихального отвору. При засміченні дихального от­вору станеться розрегулювання гідроциліндра керування двигуном. Порядок регулювання обертів двигуна автодрабини при роботі гідросистеми по­лягає в тому, що хід штока, а отже, і гранична частота обертання колінчастого вала двигуна досягається регулюванням болта (гайки).

Мал. № 23 Гідроциліндр керування двигуном: а) АД-21 і АД-506, б) АД-506В.

1-шток; 2-штуцер; 3-гільза; 4-пружина; 5-регулювальний болт; 6-циліндр; 7-кришка; 8,9-кільця; 10-поршень; 11-стакан; 12-регулювальна гайка.

Ручний аварійний насос

Ручний аварійний насос автодрабини АД-21 призначений для переведення авто-драбини з бойового положення в транспортне при відмові двигуна або гідронасоса. Насос плунжерного типу подвійної простої дії встановлюється на правій передній опорі.

Він складається з (Мал. 24) двох плунжерних насосів, з'єднаних качалкою 4, і вісі 12, що закінчується квадратом, на який насаджується рукоятка. При переміщенні рукоят­ки кожний плунжер почергово спочатку засмоктує мастило, а потім нагнітає його в си­стему. Продуктивність насоса за одне качання - приблизно 30 г мастила.

Плунжерний насос складається з корпусу 1, у днищі якого вміщено всмоктувальний 2 і нагнітальний 3 штуцери і два кулькові клапани 5. До штуцера всмоктувального кла­пана приєднано трубопровід, який іде від зливальної магістралі, а до штуцера нагнітального клапана - трубопровід, який іде до вузлів керування автодрабиною по лінії ручного насоса. Всередині корпусу вміщено плунжер 6, який ковзає по втулці 11, пригвинченої болтами до корпусу. Втулка має дві внутрішні і одну зовнішню кільцеві проточки, до яких вкладено гумові ущільнювальні кільця 9,10 круглого перерізу.

Для випускання повітря на корпусі насоса є два сапуни 14. Щоб запобігти пере­сиханню гумових кілець ущільнення плунжерів, рекомендується періодично провадити роботу ручним аварійним насосом.

Мал. №24 Ручний аварійний насос автодрабини АД-21:

1-корпус; 2-всмоктувальний штуцер; 3-нагнітальний штуцер; 4-качалка; 5-кульковий клапан; 6-плунжер; 7-серга; 8-плита; 9,10-кільця; 11-втулка; 12-вісь качалки; 13-кришка; 14-сапун; 15-грязезнімач.

Блок клапанів аварійного приводу

В автодрабиш АД 506 і АД-506В замість аварійного ручного насоса використо­вується аварійний привід Додатковий гідронасос цього приводу працює від електродви­гуна через редуктор До напірного штуцера гідронасоса вгвинчено блок клапанів, який служить для розвантаження основної гідросистеми при роботі аварійним приводом.

Складається він з (Мал. 25) корпусу-трійника 6, підвід А якого з'єднано з гідронасосом, та двох відводів Один з відводів (Б) - із зливанням, другий (В) - з напірною лінією Все­редині трійника на відводах установлені кулькові клапани 4 з пружинами 2,7, причому зливальний відвід Б для регулювання міри стиснення пружини має гвинт 1. Оскільки до­датковий гідронасос під'єднаний паралельно до основного, то мастило від нього надходитиме через блок клапанів до гідросистеми. При зростанні тиску більше ніж 12 МПа (120 кгс/см²) відкриється зливальна лінія трійника і таким чином буде підтримуватись тиск при роботі аварійного приводу. Для захисту лінії напору додаткового гідронасоса при роботі основної роль зворотного клапана виконує кульковий клапан 4 блока клапанів.

Мал. №25 Блок клапанів:

1-гвинт; 2,7-пружини; 3,5-кільця; 4-кулька; 6-корпус.

Зворотний клапан

Зворотний клапан призначено - для пропускання рідини в одному напрямку В автодрабинах АД –21 і АД-506 використовуються два зворотні клапани типу Г51, в автодрабині АД-506В - один. Основна їх мета - захист ліній напору основного гідронасоса при роботі аварійного. В автодрабині АД-506 другий зворотний клапан міститься за ручним поршневим насосом, запобігаючи витіканню мастила із зли­вальної лінії.

Складається зворотний клапан з (Мал 26) корпусу 1 з кришкою 5. Все­редині корпусу є сідло 2, до якого пружиною 4 притискається конічний клапан 3. Потік рідини при такій будові може бути пропущений тільки в одному напрямку При зміні потоку рідини сила тиску притисне клапан всередині корпусу до сідла.

Мал. №26 Зворотній клапан:

1-корпус; 2-сідло; 3-клапан; 4-пружина; 5-кришка.

Вимірювальні прилади

Для контролю за робочим тиском у гідросистемі і температурою мастила на пульті керування автодрабиною є термометр і манометр

Манометр МТ-3-400 має межу вимірювань від 0 до 40 МПа (0-400 кгс/см²)

В автодрабині АД 5061 АД-506В на пульті розташовано манометр контролю за­бруднення фільтра з межею вимірювання до 1 МПа (10 кгс/см²)

Як термометр використовується покажчик манометричний з виносною термопа­рою Термопара встановлюється в місці найбільшого нагрівання мастила. Покажчик має межі вимірювання від 0 до 120° Відповідно до правил один раз на рік термометр і манометр мають пройти перевірку.

Гідросистема приводу опор.

Гідросистема приводу опор автодрабини АД-21 складається з:

- чотирьох гідроциліндрів висування опор;

- двох гідроциліндрів блокування ресор;

- шести гідрозамків;

- чотирьох кранів керування приводом опор.

Гідросистема приводу опор автодрабини АД-506 і АД-506В має такі відмінності :

- замість кранів керування приводом опор установлено блок керування;

- на корпусі роздавальної коробки встановлено гідроциліндр блокування роздавальної коробки.

При роботі із встановлення автодрабини на опори мастило надходить від гідронасоса до кранів (блоків) керування приводами опор, а від них через гідрозамки до порожнин гідроциліндрів опор і механізму блокування ресор (в автодрабині АД-506 і АД-506В - ще й до поршневої порожнини гідроциліндра блокування роздавальної коробки). Одночасно частина робочої рідини при зворотній дії поршня гідроциліндрів стікає через гідрозамки і крани (блоки) керування до зливальної лінії, а звідти через фільтр до бака.

Кран керування опорами

Кран керування опорою призначений - для зміни напряму руху штока гідро­циліндра і для регулювання швидкості виконання цих рухів шляхом дроселювання.

Як кран керування в автодрабині АД-21 використовується гідророзподільник про­мислового зразка марки Р-102-АР1334. Кран керування укріплений на чавунній плиті 2 з допомогою чотирьох болтів 8 (Мал. 27) і розташований у задній частині платфор­ми. Складається він з корпусу 6 і двох кришок 10.

Всередині корпусу є порожнини: напірна Н, дві робочі Р₁ та Р₂ і одна зливально-обвідна Зл. Робочі порожнини Р₁ та Р₂ крана керування з'єднані з поршневою і штоковою частинами гідроциліндра опори. Між порожнинами встановлено золотник 7 з двома хвостовиками 11, причому нижній хвостовик через вилку 12 з'єднано з рукояткою керування 1. Для герметичності хвос­товик ущільнюється гумовими кільцями 13.3 допомогою рукоятки керування золот­ник може переміщатися вниз і вгору й автоматично центруватися за рахунок установ­лення на хвостовиках пружин 9 та обмежувальних втулок 14.

Для висування опори рукояткою керування 1 золотник опускають донизу корпу­су б і через зазори, які утворилися, безпосередньо з'єднують напірну порожнину Н з нижньою робочою порожниною Р₂, а зливальну порожнину Зл - з верхньою робо­чою порожниною Р₁. При такому з'єднанні порожнин мастило надходитиме до пор­шневої частини гідроциліндра опори, а із штокової буде зливатись Якщо підняти рукоятку керування вгору, то опора зсуватиметься, бо золотник змінить подавання мастила до робочих порожнин на протилежне, тобто напірна порожнина Н через за­зори з'єднується з робочою порожниною Р₁, а з другої робочої порожнини Р₂, масти­ло зливається до зливальної порожнини Зл

Мал. №27 Кран керування опорою автодрабини АД-21:

1-рукоятка; 2-плита; 3,4-штуцери; 5,13-кільця; 6-корпус; 7-золотник; 8-болт; 9-пружина; 10-кришка; 11-хвостовик; 12-вилка; 14-втулка.

Блок керування опорами.

В автодрабині АД-506 і АД-5068 замість крана керування використовується блок керування опорами. За блок керування прийнято гідророзподільник секційний з ручним керуванням марки РС 25, 20... Кріплення блоків керування здійснюється з допомогою косинців.

Блок зібрано з однієї напірної , чотирьох робочих і однієї зливальної секції і стягнуто з допомогою п'яти болтів. Герметичність секцій досягається установлен­ням сталевих проставок з гумовими кільцями.

Розташування блока - між опо­рами в задній частині платформи.

Напірна секція призначена для підведення робочої рідини до блока і запобігання протитечії за рахунок установлення в ній зворотного клапана. Кожна ро­боча секція являє собою корпус, всередині якого розташовані:

• напірна;

• дві зли­вальні;

• переливальна і дві робочі порожнини.

В порожнинах установлено золотник, відцентрований пружиною. Пру­жина, знаходячись між двома тарілками, прикріплена хвостовиком до золотни­ка і з допомогою стакана притиснута до корпусу. На виході золотник має вилку для переміщення в корпусі й ущільнений двома гумовими кільцями.

Зливальна секція служить для об'єднання всіх потоків рідини, які йдуть від робо­чих секцій до бака. На зливальній секції блока керування опорами додатково є шту­цер „ВІДВЕДЕННЯ" для подальшого під'єднання блока керування рухами драбини.

Робота блока полягає в тому, що робоча рідина надходить до напірної секції і, проходячи по переливній магістралі порожнини всіх робочих секцій, відводиться на зливання. Робочого тиску в гідросистемі немає. При переміщенні золотника до­низу шляхом натискання рукоятки керування перекривається переливна магістраль і робочий тиск, який створився, надійде через зворотний клапан напірної секції до напірної порожнини робочої секції. Зміна положення золотника сумістить напірну порожнину з верхньою робочою і нижню зливальну з нижньою ро­бочою. Мастило, проходячи по порожнинах, надійде до гідроциліндра і висуне опору. При зсуванні опори золотник переміщують вгору і з'єднують напірну порож­нину з нижньою робочою порожниною, а верхню зливальну порожнину, з верхньою робочою.

Після висування чи зсування опори рукоятку керування відпускають, і золотник під дією пружини займе вихідне положення, відновивши рух рідини по пере­ливній магістралі всіх порожнин робочих секцій. Тиск у гідросистемі впаде.

У процесі експлуатації органів керування опорами автодрабин передусім не­обхідно стежити за герметичністю трубопроводів, вузлів підведення і відведення ро­бочої рідини, місцем стиків секцій між собою.

Не рідше одного разу на місяць пе­ревіряють момент затягування гайок стяжних болтів блока керування. Починають перевіряти гайки з середнього болта кріплення до косинця, потім нижнього і верхнього болтів протилежного ряду і на­решті нижнього і верхнього болтів кріплення до косинця. При порушенні герметич­ності мастило даватиме витікання як внутрішні, так і зовнішні. Тому висування і зсування опор здійснюватиметься вкрай повільно або взагалі не відбуватиметься.

Мал. №28 Блок керування опорами автодрабини АД-506 і АД-506В:

1-косинець; 2-зливальна секція; 3-стелева проставка; 4-вилка; 5-робоча секція; 6-зворотній клапан; 7-напірна секція; 8,14-кільця; 9-тарілка; 10-золотник; 11-пружина; 12-хвостовик;

13-стакан; 15-болт.

Гідроциліндр опори

Гідроциліндр опори - призначено для висування внутрішньої балки опори.

Скла­дається він з гільзи з вушком, яке через вісь закріплене на кришці нерухомої балки . Всередині гільзи вміщено бронзовий поршень зі штоком, шток і поршень ущільнені гумовими кільцями. Шток закінчується вушком, на якому за рахунок установлення осі закріплено рухому балку опори і шарнір тарілки. Для підведення і відведення мастила в порожнини гільзи є отвір і перепу­скна трубка із штуцером.

Висування штока відбувається при подачі мастила в пор­шневий простір гільзи і зливання робочої рідини через трубку, з'єднану із што­ковою порожниною. При подачі мастила в трубку шток стане пересуватися всере­дину гільзи.

При експлуатації гідроциліндрів опор звертають увагу на наявність підтікань ро­бочої рідини при руйнуванні гумових кілець, які ущільнюють шток. Можливе довільне висування опор (50-60 мм) при русі автодрабини. Це відбувається при спрацюванні ущільнювального кільця поршня, внаслідок чого мастило перетікає з поршневої порожнини до штокової. У цьому випадку через низьке розташування тарілок можливі зачепи при переїзді через бордюри, різні виступи на поверхні.

Час­то існує необхідність розбирання гідроциліндрів опор для заміни ущільнювальних гумових кілець.

Порядок розбирання такий:

- трохи висунути опору, зняти тарілку, попередньо вигвинтивши стопорний гвинт, і висунути вісь;

- на платформі зняти планки і настил навпроти гідроциліндрів;

- від’єнати накидні гайки маслопроводів від гідрозамка і заглушити їх дерев'яними пробками;

- відкрутити чотири болти кріплення кришки на нерухомій балці гідроциліндра;

- підняти вгору і витягнути гідроциліндр з нерухомої балки. При витягуванні гідроциліндрів задніх

опор комплект колін слід розвернути впоперек платформи;

- знайти на гільзі і вигвинтити стопорний гвинт;

- відгвинтити гайку і витягти втулку з гумовими кільцями;

- замінити ущільнювальні гумові кільця новими, попередньо витримавши їх у робочій рідині.

Складання провадити в зворотній послідовності.

Мал. №29 Гідроциліндр опори:

1-гідрозамок; 2-рухома балка; 3-нерухома балка; 4-перепускна труба; 5-шток; 6,7,11,13-кільця; 8-вісь; 9-опорна тарілка; 10-гільза; 12-втулка; 14-поршень; 15-кришка; 16-отвір.

Гідрозамок гідроциліндра опори.

Гідрозамок гідроциліндра опори - служить для фіксування штока в заданому по­ложенні.

Будова подібного гідрозамка використана для гідроциліндра блокування ресор і електромагнітного крана бокового вирівнювання нахилу колін. Кріпиться гідрозамок до циліндра чотирма болтами.

Складається з корпусу з підвідними штуцерами, порожнинним штуцером і отвором. Всередині кор­пусу встановлено поршень з подвійним штоком, два сідла з гумовими кільця­ми. У сідла вставлені клапани, притерті по гострому ребру. Притискаються клапани під дією пружин, які впираються в кришки корпусу.

Працює гідрозамок в такий спосіб. При висуванні опори робоча рідина через штуцер, відкривши клапан, надходить через отвір до поршневої порожнини гідроциліндра. При цьому тиску поршень переміщується праворуч і відкриває клапан, штокова порожнина через штуцер з'єднується із зливальною лінією, і шток гідроциліндра підтиском у поршневій порожнині висувається.

При зсуванні опори робоча рідина подається на штуцер. Відкривши клапан , силою тиску вона надходить через порожнинний штуцер у штокову порожнину гідроциліндра. Тиском рідини у корпусі гідрозамка поршень переміщується ліво­руч і своїм штоком відводить клапан від ребра сідла, з'єднуючи поршневу порожнину через штуцер із зливальною лінією. При цьому шток у гідроциліндрі бу­де зсуватися.

При відсутності тиску перед штуцерами клапани закриті, робоча ріди­на заперта в порожнинах, рух штока неможливий. Під час роботи на драбині звертають увагу на те, щоб при повороті опущених колін опори не просідали під їх вагою (наявність такої ознаки свідчить про те, що гідрозамок пропускає мастило з поршневої порожнини гідроциліндра).

Неодмінною умовою нормальної роботи гідрозамка є його герметичність, для чого несправні гідрозамки розбирають, промивають у гасі й притирають клапани до сідел.

Мал. №30 Гідрозамок гідроциліндра опори:

1-корпус; 2-кришка; 3-пружина; 4-сідло; 5-клапан; 6-шток; 7,8,9-штуцери; 10-клапан; 11,12-кільця; 13-поршень; 14-отвір.

Гідроциліндр блокування ресор.

Гідроциліндр блокування ресор - призначений для натягування каната, який за­побігає переміщенню ресор автодрабини.

Він складається :

• з гідроциліндра з поршнем і штоком,

• втулки з ущільнювальними кільцями,

• гідрозамка.

При висуванні передніх опор робоча рідина подається до поршневої порожни­ни гідроциліндра блокування ресор. Шток висувається, натягує канат і блокує ре­сору, не дозволяючи їй розпрямитись. При зсуванні передніх опор робоча рідина подається до штокової порожнини, шток зсувається, канат послаблюється, ресора розблоковується. фіксація штока здійснюється запиранням порожнин гідро­циліндра гідрозамком.

Мал. №31 Гідроциліндр блокування ресор:

1-гідрозамок; 2,3,9-кільця; 4-шток; 5-кришка; 6,8-захисні шайби; 7-циліндр; 10-втулка.

Гідроциліндр блокування роздавальної коробки.

Гідроциліндр блокування роздавальної коробки встановлюється на автодрабині АД-506 і АД-506В. Кріпиться гідроциліндр жорстким кронштейном безпосе­редньо до роздавальної короби.

Він складається:

• корпусу із штуцером,

• фіксуючого пристрою (кулька, пружина, болт),

• поршня із штоком,

• гільзи з гайкою та штуцером.

При висуванні передньої лівої опори робоча рідина одночасно подається до штуцера, шток переміщується донизу і розташовується між тягами перемикання передач роздавальної коробки. Вилки тяг, упираючись у шток, перешкоджають пе­реміщенню тяг у напрямку ввімкнення передач; механізм перемикання передач бло­кується в нейтральному положенні; ввімкнення передач у роздавальній коробці стає неможливим.

При підніманні лівої передньої опори робоча рідина одночасно подається до штуцера, шток переміщується вгору, механізм перемикання розблоковується. В крайніх положеннях шток фіксується кулькою.

Мал. №32 Гідроциліндр длокування роздавальної коробки:

1-гільза; 2-кулька; 3-пружина; 4,11-гайка; 5-болт; 6-грязезнімач; 7-корпус; 8-шток; 9,10,12,13-кільця; 14-поршень.