Гідроциліндр бокового вирівнювання

Гідроциліндр бокового вирівнювання призначено для переміщення колін на вколо осі, яка з'єднує нижнє коліно з підйомною рамою.

Гідроциліндр розміщується на кінці підйомної рами, де з допомогою кришок жор стко закріплений штоками в гільзах. Складається з (Рис 52 а) корпусу 1 із заглибленням під хомут 13. На хомуті кріпиться шкворінь 14, який з'єднано шарнірне з кінцем четвер того коліна Всередині корпусу знаходиться поршень 2 з подвійним штоком З. З обох боків на корпус накручуються стакани 9, всередині яких на штоки надіті три механічні захвати 10, у які впираються рухомі втулки 5 з гумовими кільцями 8 для герметичності. Дія на втулки передається від спіральних пружин б, стиснення яких здійснюється з до помогою кришок 7, які накручуються на корпуси стаканів. Механічні захвати за будовою аналогічні з тими, що стоять на гідроциліндрі піднімання колін Штоки мають осьові і радіальні свердлення 11. Останні для підведення мастила мають штуцери 15 з каліброва ним отвором діаметром 1,5 - 2 мм, необхідні для плавної роботи.

В автодрабині АД 506В (Рис 52 б) через відсутність механічних захватів втулок, пружин і стаканів немає, тому корпус трохи довший і закінчується кришкою 7 з ущільню вальною втулкою 16. Крім цього, в даній автодрабині змінена довжина штоків - вони стали коротші. Це дало можливість у їх кінці вгвинтити пдрозамки 17, за будовою схожі на пдрозамки гідроциліндра піднімання колін аналогічної автодрабини.

Вкорочування штоків зроблено з метою не змінювати габарити підйомної рами по ширині.

Особливість роботи гідроциліндра полягає в тому, що в ньому штоки розташовані нерухомо, а корпус може рухатись. Мастило через штуцер 151 свердлення 11 одного із штоків 3 проходить всередину корпусу 11 силою тиску діє на рухому втулку 5, яка, пе ресуваючись, стискає спіральну пружину 6.

Механічні захвати 10 розтискають шток 3. За рахунок тиску масла, щоб збільшити об'єм у штоковій порожнині, корпус 1 починає пересуватись туди, звідки подавалось мастило. Оскільки розташування деталей угідроциліндрі симетричне, то переміщення корпусу призведе до витискування масти ла з протилежної штокової порожнини у зливальну магістраль. Але переміщення кор­пусу не дасть робочій рідині піти на зливання у великій кількості через наявність у шту цері каліброваного отвору. Тому в порожнині виникне тиск, достатній для натискання на рухому втулку, та в свою чергу стисне поужину, і механічні захвати розгальмують шток, даючи корпусу вільний рух. Повний хід корпусу на штоку становить 220 мм

При експлуатації гідроциліндра необхідно стежити за станом гумових ущільню вачів штока Підтікання мастила не допускається. Слід також своєчасно (один раз на шість місяців) змащувати осі шкворня, кріплення хомута і контрагвинтів.

Мал. №52 Гідроциліндр бокового вирівнювання: а)-АД-21 і АД-506; б)-АД-506В;

1-корпус; 2-поршень; 3-шток; 4,8,12-кільця; 5-рухома втулка; 6-пружина; 7-кришка; 9-стакан; 10-механічний захват; 11-радіальні та осьові свердлення; 13-хомут; 14-шкворінь; 15-штуцер; 16-ущільнювальна втулка; 17-гідрозамок.

Електромагнітний кран

Електромагнітний кран автодрабини АД 21 призначено для автоматичного ке­рування гідроциліндром бокового вирівнювання. Він кріпиться на підйомній рамі. Для запирання робочої рідини в штокових порожнинах гідроциліндра бокового вирівнювання використовується пдрозамок.

В автодрабині АД 506 і АД-506В прийнято промисловий зразок електромагнітного крана з дистанційним керуванням (Рис 54). За будовою і принципом ро­боти він подібний до електромагнітного крана автодрабини АД-21, але має трохи змінений зовнішній вигляд і додаткову дренажну магістраль з корпусу. В автодрабині АД-21 автоматичне керування електромагнітним краном боково­го вирівнювання здійснюється від шин або від ртутних перемикачів. Шини являють собою дві металеві пластини, укріплені на підйомній рамі паралельно до гідро­циліндра бокового вирівнювання Одна пластина суцільна, а друга - розрізна, між ними знаходиться ізолятор. Суцільна пластина з'єднана з плюсом електрообладнан­ня автомобіля, а розрізну підключено до електромагнітів крана бокового вирівню­вання і мінуса. Замикання суцільної пластини з розрізною в електричний ланцюг здійснюється кареткою з пружинними контактами, закріпленою на хомуті гідроциліндра бокового вирівнювання. Каретка ковзає по них при боковому вирівнюванні колін, через неї подасться струм на електромагніти крана бокового вирівнювання Коли каретка находить на ізолятор, передачі струму не відбувається. Це положення колін, коли їх можна вкладати на опорну стойку.

На автодрабині АД-5061 АД-506В замість шин використовуються два кінцеві ви­микачі. Тут на місці шин установлені два виступи із скосами в центрі. Спрацьовують кінцеві вимикачі при набіганні на ці виступи по скосу роликів, які передають зусилля натискання на контакти.

Ртутні перемикачі являють собою скляні колби з контактами, які перемикаються краплею ртуті при нахилянні. В горизонтальному положенні колби закріплені в коробці, яка шарнірно підвішена до підйомної рами.

Мал. №54 Електромагнітний кран з гідрозамком автодрабини АД-506:

1-корпус; 2-електромагніт; 3,5,6-кільця; 4,14-клапани; 7-поршень; 8,15,16,17-штуцери; 9-шток; 10-гідрозамок; 11-кришка; 12-пружина; 13-сідло.

Струмоперехід

Струмоперехід - призначений для передавання електроенергії від шасі до обер­тової частини автодрабин. Він кріпиться до осьового колектора і складається з (Мал. 55) фланця 2 з пустотілою віссю, рухомих з виступами З і нерухомих 4 контактних кілець з прокладками 10, які розділяють їх (в автодрабині АД-21 - чотири пари, в моделях АД-506 і АД-506В - шість пар контактних кілець), пружини 9 з гайкою 8 (притискає контактні кільця одне до одного) і кожуха 7 із шпонами (закриває кон­тактні кільця від забруднення). Шпони 5 і 6 не дають прокручуватись контактним кільцям під час повороту осьового колектора.

При обертанні колектора 1 кільця 3, які закріплені на осі фланця 2, будуть ковзати по нерухомих кільцях 4 і з допомогою виступів передавати електроенергію від шасі до пульта керування. Якість передавання електроенергії залежатиме від міри притиснення кілець одне до одного, а також від чистоти поверхонь, які контактують. Один раз на півроку струмоперехід необхідно розбирати і перевіряти на відсутність окисів. Забруд­нені контакти слід промивати і при потребі зачищати шліфувальною шкуркою.

Мал. №55 Струмоперехід:

1-осьовий колектор; 2-фланець; 3-рухоме контактне кільце; 4-нерехоме контактне кільце; 5,6-шпони; 7-кожух; 8-гайка; 9-пружина; 10-прокладка.

Пульт керування

Пульт керування є центральним постом, з якого оператор здійснює всі необхідні рухи драбиною, а також керування електрообладнанням і переговорним пристроєм. Пульт розташований на лівому боці по ходу автодрабини і складається з (Мал. 56) корпуса 2, на якому розміщені щит приладів 7 (Мал. 57) з покажчиком довжини ви­сування 9 і кута піднімання 10, термометра 5, манометра 6, рукоятки піднімання-опускання 4, повороту 3, висування-зсування 11, приладу блокування 14 і кранів ке­рування 15. В нижній частині пульта розташовано перемикач 16 електромагніта кра­на розвантаження насоса, який керується педаллю 17. Для тимчасової фіксації педалі в опущеному стані передбачено фіксатор 1.

На відміну від автодрабини АД-21 на пульті керування автодрабини АД-506 і АД-506В (Мал. 58 ) є манометр на зливальній лінії 5 і немає педалі, оскільки в цих автодра-бинах різні принципи створення тиску в гідросистемі. Для регулювання ходу золотни­ка блока керування передбачені гвинти 14 і 15, які обмежують кут відхилення кожної рукоятки. При вгвинчуванні гвинта хід рукоятки, а отже, і швидкість виконуваного ру­ху зменшуються. При вигвинчуванні - збільшуються. Гвинти контряться гайкою.

Розміщення приладів на щиті пульта керування і в кабіні водія автодрабини АД-506 і АД-506В показано на Мал. 59.

Мал. №56 Пульп керування автодрабини АД-21:

1-фіксатор; 2-корпус; 3-рукоятка повороту; 4-рукоятка піднімання-опускання; термометр; 6-манометр; 7-щит керування. 8-ліхтар; 9-шкала довжини висування; 10-шкала кута піднімання; 11-рукояткка висування-зсування; 12-важіль; 13-зірочка; 14-прилад блокування; 15-кран керування; 16-перемикач; 17-педаль.

Мал.№57 Щит приладів автодрабини АД-21:

1-кнопка; 2-лампа; 3-тумблер.

Мал. №58 Пульп керування автодрабини АД-506 і АД-506В:

1-рукояткка висування-зсування; 2-рукоятка піднімання-опускання; 3-рукоятка повороту; 4-термометр; 6-манометр зливальної лінії; 6-манометр напірної лінії; 7-щит приладів; 8-показчик довжини висування і кута піднімання; 9-зірочка; 10-важіль; 11-прилад блокування; 12-блок керування; 13-корпус; 14,15-гвинти регулювання швидкості рухів.

Мал. №59 Електроприлади пульта керування автодрабини АД-506 і АД-506В:

1-лампа з синім світлофільтром; 2-лампа з червоним світлофільтром; 3-лампа з зеленим світлофільтром; 4-тумблер-вимикач з поверненням; 5,6-тумблери; 7-панель пульта керування.