- •1.Посилення соціально-економічного гноблення на українських землях в середині хvіі ст.
- •2.Посилення національно-релігійного гніту на українських землях в середині хvіі ст.
- •3.Причини, характер, періодизація, рушійні сили національно-визвольної війни середині хvіі ст.
- •5.Зборівський мирний договір: передумови прийняття та наслідки для України.
- •6)Дипломатична діяльність б.Хмельницького 1648 – 1657 рр.
- •7)Білоцерківський мирний договір: передумови прийняття, зміст та наслідки для України.
- •8)Українсько-російські зв'язки під час визвольної війни. Переяславська Рада 1654 р.: зміст, значення, сучасні оцінки.
- •9)«Березневі статті» 1654 р.: зміст, умови прийняття, сучасні оцінки.
- •10.Зміни в соціально-економічному та політичному становищі України внаслідок національно-визвольної війни.
- •11.Формування української козацької держави в ході національно-визвольної війни: територія, органи влади, збройні сили / 12. Особливості української козацької держави б.Хмельницького – Гетьманщини.
- •13. Військове мистецтво б.Хмельницького та його сподвижників.
- •14. Адміністративно-територіальний устрій козацької держави. Генеральна старшина як орган влади.
- •15. Значення революції 1648-1676 рр. Та її місце в європейському революційному русі XVI – XVII ст.
- •16. Боротьба навколо питання про суть та прерогативи гетьманської влади наприкінці 50-х – в першій половині 60-х рр. Хvіі ст..
- •17.Гетьманування ю.Хмельницького: внутрішня та зовнішня політика.
- •18. Період Руїни в історії України: характерні риси політичного життя.
- •19.Розвиток ідеї українського монархізму в другій половині хvіі ст.
- •20.Гетьман і.Виговський та його внутрішня і зовнішня політика.
- •21.Правобережний гетьман п.Тетеря та його політика (1663-1665 рр.).
- •22. «Гадяцький трактат» і.Виговського та його значення для України.
- •23.Гетьманування і.Брюховецького: позитивні та негативні риси.
- •24. Адміністративний та військовий устрій Лівобережжя, Слобожанщині та Запоріжжя в 2 пол. Хvіі ст..
- •25. «Глухівські статті» д.Многогрішного та їх значення для України.
- •26. Гетьман і.Самойлович, його внутрішня та зовнішня політика. «Конотопські статті» та «Переяславські статті» та їх значення для України.
- •27. Гетьман п.Дорошенко та його роль в історії України.
- •28.Кримсько-турецький фактор у політиці гетьманів України в 60-ті рр. Хvіі ст.
- •29.Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в 2 пол. Хvіі ст..
- •30. «Коломацькі статті» і.Мазепи та їх значення для України.
- •31. Внутрішня та зовнішня політика і.Мазепи (1687 – 1700 рр.).
- •32. Перша політична еміграція українців. П.Орлик та його «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького».
- •33. Правобережні та західноукраїнські землі в 2 пол. Хvіі ст.: характерні риси та особливості соціально-економічного та політичного життя.
- •34. Договори з Польщею 2 пол. Хvіі ст.: зміст та значення для подальшої долі України.
- •35. Кримські й Азово-Дніпровські походи кінця хvіі ст..
- •36.Соціальні рухи на Лівобережжі, Слобожанщині та Запоріжжі в 2 пол. Хvіі ст..
- •37.Соціальні рухи на Правобережжі та західноукраїнських землях в 2 пол. Хvіі ст..
- •38.Розвиток української культури в 2 пол. Хvіі ст.: освіта, книгодрукування, література, наукові знання.
- •39. Розвиток української культури в 2 пол. Хvіі ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр.
- •40. Соціально-економічний розвиток Лівобережжя та Слобожанщини в 1 пол. Хvііі ст.
- •41. Адміністративний і військовий устрій Лівобережжя, Слобожанщини та Запоріжжя в 1 пол. Хvііі ст. Діяльність Малоросійської колегії.
- •42. Гетьманування і.Мазепи (1700 – 1708 рр.). Оцінка політики гетьмана в сучасній історичній науці.
- •43. Зруйнування Запорізької Січі 1709 р. Запорізькі козаки у 1709–1734 р.
- •44/ Внутрішня та зовнішня політика наказного гетьмана п.Полуботка.
- •45/ Внутрішня та зовнішня політика гетьмана д.Апостола.
- •46/«Правління гетьманського уряду» (1734 – 1750 рр.) та його значення для України.
- •47/ Правобережні та західноукраїнські землі в 1 пол. Хvііі ст
- •48. Гайдамацький рух на Правобережній Україні: мета, рушійні сили, основні повстання ( 1 пол. Хvііі ст.).
- •49. Селянський рух та опришківство на західноукраїнських землях в 1 пол. Хvііі ст
- •50. Економічний розвиток Лівобережної, Слобідської України та Запоріжжя в 2 пол. Хvііі ст.: промисли, початок мануфактурного виробництва
- •51. Розвиток міст Лівобережної, Слобідської України в 2 пол. Хvііі ст. Розвиток ремесел. Торгівля.
- •52. Зміни в адміністративному і військовому устрої Лівобережжя та Слобожанщини в 2 пол. Хvііі ст..
- •53.Гетьманування к.Розумовського (1750 – 1764 рр.); зміст та наслідки проведених реформ.
- •54.Ліквідація козацької державності в 2 пол. Хvііі ст..
- •55.Адміністративна і військова організація Запоріжжя за часів Нової Січі.
- •56.Остаточна ліквідація царизмом Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі в історії українського народу.
- •57. Соціально-економічний розвиток правобережних земель в 2 пол. Хvііі ст..
- •58. Політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель в 2 пол. Хvііі ст..
- •59. Приєднання Правобережжя до Російської держави. Адміністративний поділ територій.
- •60. Політичне та соціально-економічне становище Криму в 2 пол. Хvііі ст.
- •61.Російсько-турецькі війни 2 пол. Хvііі ст. Заселення Південної України і Криму.
- •62.Гайдамацькі повстання на Правобережжі в 2 пол. Хvііі ст.. Коліївщина.
- •63.Культура України у хvііі ст.: література, наука, основні історичні твори, козацькі літописи.
- •64.Культура України у хvііі ст.: музика, живопис, архітектура, образотворче мистецтво.
13. Військове мистецтво б.Хмельницького та його сподвижників.
Богдан Хмельницький є батьком мобільної артилерії.Козаки вперше у світі поставили артилерію на колеса. Сталося так, що під Корсунем, на Черкащині, їхні вози з артилерією застрягли у балці. Зненацька згори посунули жовніри. Тоді один з пушкарів запалив гніт і вистрелив прямо з воза, ядро упало в середину нападників — від несподіванки вони зупинились, а потім почали тікати. Гармати доправили, куди було треба, а Хмельницькому доповіли про цю пригоду. Він одразу збагнув, які переваги матиме пересувна артилерія. У своєму війську Богдан Хмельницький ввів кінну артилерію на 100 років раніше Західної Європи.
14. Адміністративно-територіальний устрій козацької держави. Генеральна старшина як орган влади.
За умовами Зборівського договору, Українська гетьманська держава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На цих землях площею близько 200 км2 на той час проживало понад 3 млн осіб.
Державу було поділено на полки, що були одночасно адміністративнотериторіальними одиницями й підрозділами козацького війська. У 1649 р. на Лівобережжі було сім полків (Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивненський), а на Правобережжі — дев’ять полків (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість полків не була сталою, а змінювалася відповідно до військовополітичної ситуації в Гетьманщині. У 1649 р. налічувалося 16, у 1650 р. — 20, а в 1954 р. — 18 полків. У кожному полку, залежно від території і кількості населення, було 10—20 і більше сотень. У сотні могло бути від кількох десятків до 200—300 козаків.
Територія Запорозької Січі з її володіннями становила окрему адміністративну одиницю. Функції столиці держави виконував Чигирин, що був резиденцією гетьмана.
Новий адміністративнотериторіальний поділ, запроваджений в Українській гетьманській державі, відрізнявся від старого поділу на воєводства й повіти тим, що полки й сотні були відносно невеликими військовоадміністративними одиницями. Унаслідок цього влада ставала ближчою до потреб людей, здійснення керівництва на містах ставало простішим та ефективнішим.
Найбільш владним колегіальним органом у Козацькій державі формально визнавалась загальна козацька (військова) рада, яка зі зміною свого державно-правового статусу стала зватися Генеральною. Вона збиралась за традицією для вирішення найбільш важливих і невідкладних питань внутрішньої і зовнішньої політики держави. До компетенції загальнодержавних рад козацьке звичаєве право і гетьманські універсали відносили установчі, законодавчі й контрольні повноваження: обрання гетьмана, генеральної старшини і генерального уряду або їх усунення, санкціонування (прийняття) законів, прийняття рішень з питань війни і миру, укладання договорів з іншими державами, здійснення правосуддя. Так, у 1648 р. відбулось кілька зібрань загальної козацької ради - з обрання гетьманом Б. Хмельницького, вирішення питань про військові дії проти Речі Посполитої, умов перемир'я з нею, відносин із Кримським ханством, Росією тощо. В умовах війни Генеральні ради надавали виключного значення збереженню держави, миру, укладанню воєнних союзів. Такі питання розглядалися майже на всіх радах 1648-1654 рр. За козацьким звичаєм раді належало право приймати рішення з питань військової стратегії, санкціонувати чи анулювати постанови старшинської ради або рішень гетьмана, контролювати їх діяльність.