- •1.Посилення соціально-економічного гноблення на українських землях в середині хvіі ст.
- •2.Посилення національно-релігійного гніту на українських землях в середині хvіі ст.
- •3.Причини, характер, періодизація, рушійні сили національно-визвольної війни середині хvіі ст.
- •5.Зборівський мирний договір: передумови прийняття та наслідки для України.
- •6)Дипломатична діяльність б.Хмельницького 1648 – 1657 рр.
- •7)Білоцерківський мирний договір: передумови прийняття, зміст та наслідки для України.
- •8)Українсько-російські зв'язки під час визвольної війни. Переяславська Рада 1654 р.: зміст, значення, сучасні оцінки.
- •9)«Березневі статті» 1654 р.: зміст, умови прийняття, сучасні оцінки.
- •10.Зміни в соціально-економічному та політичному становищі України внаслідок національно-визвольної війни.
- •11.Формування української козацької держави в ході національно-визвольної війни: територія, органи влади, збройні сили / 12. Особливості української козацької держави б.Хмельницького – Гетьманщини.
- •13. Військове мистецтво б.Хмельницького та його сподвижників.
- •14. Адміністративно-територіальний устрій козацької держави. Генеральна старшина як орган влади.
- •15. Значення революції 1648-1676 рр. Та її місце в європейському революційному русі XVI – XVII ст.
- •16. Боротьба навколо питання про суть та прерогативи гетьманської влади наприкінці 50-х – в першій половині 60-х рр. Хvіі ст..
- •17.Гетьманування ю.Хмельницького: внутрішня та зовнішня політика.
- •18. Період Руїни в історії України: характерні риси політичного життя.
- •19.Розвиток ідеї українського монархізму в другій половині хvіі ст.
- •20.Гетьман і.Виговський та його внутрішня і зовнішня політика.
- •21.Правобережний гетьман п.Тетеря та його політика (1663-1665 рр.).
- •22. «Гадяцький трактат» і.Виговського та його значення для України.
- •23.Гетьманування і.Брюховецького: позитивні та негативні риси.
- •24. Адміністративний та військовий устрій Лівобережжя, Слобожанщині та Запоріжжя в 2 пол. Хvіі ст..
- •25. «Глухівські статті» д.Многогрішного та їх значення для України.
- •26. Гетьман і.Самойлович, його внутрішня та зовнішня політика. «Конотопські статті» та «Переяславські статті» та їх значення для України.
- •27. Гетьман п.Дорошенко та його роль в історії України.
- •28.Кримсько-турецький фактор у політиці гетьманів України в 60-ті рр. Хvіі ст.
- •29.Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в 2 пол. Хvіі ст..
- •30. «Коломацькі статті» і.Мазепи та їх значення для України.
- •31. Внутрішня та зовнішня політика і.Мазепи (1687 – 1700 рр.).
- •32. Перша політична еміграція українців. П.Орлик та його «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького».
- •33. Правобережні та західноукраїнські землі в 2 пол. Хvіі ст.: характерні риси та особливості соціально-економічного та політичного життя.
- •34. Договори з Польщею 2 пол. Хvіі ст.: зміст та значення для подальшої долі України.
- •35. Кримські й Азово-Дніпровські походи кінця хvіі ст..
- •36.Соціальні рухи на Лівобережжі, Слобожанщині та Запоріжжі в 2 пол. Хvіі ст..
- •37.Соціальні рухи на Правобережжі та західноукраїнських землях в 2 пол. Хvіі ст..
- •38.Розвиток української культури в 2 пол. Хvіі ст.: освіта, книгодрукування, література, наукові знання.
- •39. Розвиток української культури в 2 пол. Хvіі ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр.
- •40. Соціально-економічний розвиток Лівобережжя та Слобожанщини в 1 пол. Хvііі ст.
- •41. Адміністративний і військовий устрій Лівобережжя, Слобожанщини та Запоріжжя в 1 пол. Хvііі ст. Діяльність Малоросійської колегії.
- •42. Гетьманування і.Мазепи (1700 – 1708 рр.). Оцінка політики гетьмана в сучасній історичній науці.
- •43. Зруйнування Запорізької Січі 1709 р. Запорізькі козаки у 1709–1734 р.
- •44/ Внутрішня та зовнішня політика наказного гетьмана п.Полуботка.
- •45/ Внутрішня та зовнішня політика гетьмана д.Апостола.
- •46/«Правління гетьманського уряду» (1734 – 1750 рр.) та його значення для України.
- •47/ Правобережні та західноукраїнські землі в 1 пол. Хvііі ст
- •48. Гайдамацький рух на Правобережній Україні: мета, рушійні сили, основні повстання ( 1 пол. Хvііі ст.).
- •49. Селянський рух та опришківство на західноукраїнських землях в 1 пол. Хvііі ст
- •50. Економічний розвиток Лівобережної, Слобідської України та Запоріжжя в 2 пол. Хvііі ст.: промисли, початок мануфактурного виробництва
- •51. Розвиток міст Лівобережної, Слобідської України в 2 пол. Хvііі ст. Розвиток ремесел. Торгівля.
- •52. Зміни в адміністративному і військовому устрої Лівобережжя та Слобожанщини в 2 пол. Хvііі ст..
- •53.Гетьманування к.Розумовського (1750 – 1764 рр.); зміст та наслідки проведених реформ.
- •54.Ліквідація козацької державності в 2 пол. Хvііі ст..
- •55.Адміністративна і військова організація Запоріжжя за часів Нової Січі.
- •56.Остаточна ліквідація царизмом Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі в історії українського народу.
- •57. Соціально-економічний розвиток правобережних земель в 2 пол. Хvііі ст..
- •58. Політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель в 2 пол. Хvііі ст..
- •59. Приєднання Правобережжя до Російської держави. Адміністративний поділ територій.
- •60. Політичне та соціально-економічне становище Криму в 2 пол. Хvііі ст.
- •61.Російсько-турецькі війни 2 пол. Хvііі ст. Заселення Південної України і Криму.
- •62.Гайдамацькі повстання на Правобережжі в 2 пол. Хvііі ст.. Коліївщина.
- •63.Культура України у хvііі ст.: література, наука, основні історичні твори, козацькі літописи.
- •64.Культура України у хvііі ст.: музика, живопис, архітектура, образотворче мистецтво.
10.Зміни в соціально-економічному та політичному становищі України внаслідок національно-визвольної війни.
До складу Росії увійшла лише Лівобережна Україна - землі Київська, Чернігівська і Брацлавська. Правобережна Україна, залишалася у складі Речі Посполитої аж до поділів Польщі в кінці XVIII ст. У ході визвольної війни на території Лівобережної України виникло досить для того часу своєріднадержава - Гетьманство, що ввібрало в себе кращі традиції козацької демократії, восходившей у свою чергу до часів ще Київської Русі. Повінню народної війни польське шляхетське землеволодіння було змито і розвиток великого землеволодіння починається ніби заново, з нуля. Велике поширення одержує вільна займанщина землі, сприятлива ситуація складається для життєдіяльності сільської та міської громади. Адміністрація гетьманства, генетично простуючи до козацької, основним своїм ланкою мала народні збори - козацький круг, який обирав старшину і контролював її діяльність. Будучи включеним до складу Росії, де централізаторські, монархічнітенденції все більше посилювалися, Гетьманство виявилося у досить складному становищі. Відносини з Росією оформлялися у вигляді так званих "статей" (Березневі 1654 р., Переяславські 1659, Московські 1665 р., Глухівські 1669 р.) і з кожним новим договором політичні права Гетьманства ущемлялися, самоврядування в Україні обмежувалося. У наступному столітті українське селянство потрапило під закрепостітельний прес російського царизму і в 1783 р. государиня Катерина одним розчерком пера закріпачила залишалося до того часу ще вільним українське селянство. Але вже на початку XVIII ст. російські вельможі отримали на території Лівобережної України величезні латифундії (від них, втім, не відставали і швидко зростаючі місцеві землевласники). Без урахування усіх цих моментів важко було б зрозуміти так звану "Руїну", - діяльність гетьманської верхівки після смерті в 1657 р. Богдана Хмельницького. Зазвичай пропольську орієнтацію Івана Виговського (наступного після Богдана гетьмана, який уклав з поляками Гадяцький договір, який фактично скасовував постанову Переяславської ради) та польські симпатії Юрія Хмельницького (який став гетьманом після Виговського) пояснюють існуванням магнатсько-шляхетського свавілля, що відкривало широкий простір для гетьманського свавілля і збагачення. Але не враховувати і досить жорсткої політики Росії було б абсолютно неправомірно.
Отже, в результаті виходить така картина. Для Лівобережної України у цій ситуації не було іншого виходу, як приєднатися до Росії. Це мало позитивне значення для населення Лівобережної України: було знищено чужоземне поневолення, українці об'єдналися з близьким з культури, віри, воістину братнім народом. Але опинившись з цим братнім народом в одній государственнйй і політичній системі, населення Лівобережної України винесло на своїх плечах всі ті тяготи, що і російський народ - від ліквідації демократичних традицій в кінці XVII - початку XVIII ст до насильницької "колективізації" в XX столітті.