
- •Дистанцiйний курс
- •Інформація про тьютора.
- •1.4. Характеристика взаємодії «хвильових процесів» та окремих фаз циклів
- •2.1.Види кризових явищ на підприємстві.
- •2.2. Характеристика криз в організації.
- •2.3. Кризовий стан підприємства як об'єкт управління
- •3.1. Характеристика механізмів формування локальної «кризи збуту».
- •3.2. Забезпечення функціонування відділів маркетингу та збуту в умовах кризи
- •3.3. Проведення продуктової реструктуризації та розробка відповідних стратегій
- •4.1. Сутність та місце фінансової кризи в ланцюгу кризових явищ підприємства
- •4.2. Симптоми, причини та механізм формування фінансової кризи підприємств України
- •4.3. Аналіз фінансового стану підприємства як інструмент запобігання та виводу підприємства з кризи
- •Тема 5. Криза постачання
- •5.1. Сутність та місце кризи постачання у ланцюгу кризових явищ на підприємстві
- •5.2. Основні симптоми та причини формування локальної «кризи постачання» та її вплив на формування системної кризи підприємства.
- •5.3. Розробка ресурсних стратегій та відповідних планових документів
- •6.1. Сутність та місце виробничо-технологічної кризи у ланцюгу кризових явищ на підприємстві
- •6.2. Основні симптоми та причини формування локальної «виробничо-технологічної кризи» та її вплив на формування системної кризи підприємства
- •6.3. Методи аналізу виробничого потенціалу та технології, що використовуються на підприємстві
- •7.1. Сутність та місце кризи управління персоналом в організації.
- •7.2. Симптоми, причини та механізм формування кризи управління персоналом
- •7.3. Підготовка спеціалістів з антикризового управління та формування «поведінки» персоналу певного типу в організації
- •8.1.Загальна характеристика антикризового управління підприємством.
- •8.2. «Оперативна» та «стратегічна» складова ауп.
- •9.1.Історичні аспекти формування Закону «Про банкрутство».
- •9.2.Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства
- •9.3.Загальна характеристика методичного забезпечення діагностики кризового стану та загрози банкрутства
- •9.4. Державне регулювання та економічна безпека підприємств
- •17. Криза постачання — це:
- •18. Причини «кризи постачання» такі:
- •19. Зазначте порядок укладання контрактів на постачання / збут:
- •21. Виникнення кризових ситуацій на виробництві:
- •22. Антикризовий стратегічний план із відновлення виробництва охоплює:
- •24. Зазначте порядок дій керівництва підприємства у процесі подолання кризи:
- •25. Реакція персоналу на кризу підприємства послідовно проходить такі фази:
- •28. Офіційно боржник визначається банкрутом:
- •30. Визначте послідовність задоволення претензій кредиторів згідно із Законом України «Про банкрутство»:
- •1. Законодавча база:
9.1.Історичні аспекти формування Закону «Про банкрутство».
Особливу увагу потрібно приділити Закону України «Про банкрутство» (1992 р.) та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набув чинності з 01.01.2000 року (із змінами та доповненнями 2000 — 2002 рр.).
Традиційно вивчення теми починається зі з’ясування сутності, ролі та місця процедури банкрутства в курсі, що вивчається. Банкрутство є одним із механізмів антикризового управління підприємством та встановленим державою методом подолання його системної (стратегічної) кризи.
Світова практика, в тому числі й історія економічного розвитку Росії, свідчить про наявність історичного досвіду та етапів становлення теорії банкрутства підприємств.
1 етап — приховане банкрутство. Характеризується зменшенням ціни підприємства, як цілісного майнового комплексу, зниженням ефективності діяльності підприємства. Збитки покриваються, як правило, за рахунок продажу активів або зростання кредиторської заборгованості.
2 етап — фінансова нестабільність. Характеризується дефіцитом грошових коштів для виконання своїх зобов'язань та фінансування виробничої діяльності підприємства; появою простроченої кредиторської заборгованості і непогашених кредитів; зростанням запасів. Банкрутство — загальновідомий та необхідний інструмент ринкової економіки, комплексний правовий інститут, який складається з норм матеріального і процесуального права. Застосування дієвої процедури банкрутства є обов'язковою умовою для селекційного процесу, який би виявив, які підприємства працюють успішно, а які — ні. У сільському господарстві збільшення прибутковості окремих підприємств значною мірою залежить від зменшення або розформування інших. Якщо ліквідація неспроможних підприємств не здійснюється через недосконалість процедури банкрутства, то одночасно гальмується розвиток високорентабельних підприємств і організаційних форм.
Звернути увагу на те, що у провадженні справи про банкрутство підприємства головним є якомога повніше задоволення претензій кредиторів шляхом проведення ліквідаційної процедури або втілення в життя плану санації (реорганізації) боржника. Отже, Господарський суд може застосовувати до боржника ліквідаційні, санаційні та реорганізаційні процедури. У багатьох розвинених країнах пріоритет належить саме санаційним (реорганізаційним) процедурам. У вітчизняному законодавстві про банкрутство (згідно із Законом України «Про банкрутство» від 1992 року) питання санації підприємства у процесі провадження справи про банкрутство були недостатньо врегульовані.
Відповідно до цього Закону України під банкрутством розуміють пов’язану з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк виставлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом.
У тексті до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» подається таке визначення: «Банкрутство — визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури».
Суб’єкт має кредиторів, тобто осіб, які у встановленому порядку висувають підтверджені документами вимоги до боржника щодо грошових зобов’язань, стосовно виплати заборгованості з заробітної плати боржника. Кредиторами є також органи державної податкової служби та інші державні органи.