- •Дистанцiйний курс
- •Інформація про тьютора.
- •1.4. Характеристика взаємодії «хвильових процесів» та окремих фаз циклів
- •2.1.Види кризових явищ на підприємстві.
- •2.2. Характеристика криз в організації.
- •2.3. Кризовий стан підприємства як об'єкт управління
- •3.1. Характеристика механізмів формування локальної «кризи збуту».
- •3.2. Забезпечення функціонування відділів маркетингу та збуту в умовах кризи
- •3.3. Проведення продуктової реструктуризації та розробка відповідних стратегій
- •4.1. Сутність та місце фінансової кризи в ланцюгу кризових явищ підприємства
- •4.2. Симптоми, причини та механізм формування фінансової кризи підприємств України
- •4.3. Аналіз фінансового стану підприємства як інструмент запобігання та виводу підприємства з кризи
- •Тема 5. Криза постачання
- •5.1. Сутність та місце кризи постачання у ланцюгу кризових явищ на підприємстві
- •5.2. Основні симптоми та причини формування локальної «кризи постачання» та її вплив на формування системної кризи підприємства.
- •5.3. Розробка ресурсних стратегій та відповідних планових документів
- •6.1. Сутність та місце виробничо-технологічної кризи у ланцюгу кризових явищ на підприємстві
- •6.2. Основні симптоми та причини формування локальної «виробничо-технологічної кризи» та її вплив на формування системної кризи підприємства
- •6.3. Методи аналізу виробничого потенціалу та технології, що використовуються на підприємстві
- •7.1. Сутність та місце кризи управління персоналом в організації.
- •7.2. Симптоми, причини та механізм формування кризи управління персоналом
- •7.3. Підготовка спеціалістів з антикризового управління та формування «поведінки» персоналу певного типу в організації
- •8.1.Загальна характеристика антикризового управління підприємством.
- •8.2. «Оперативна» та «стратегічна» складова ауп.
- •9.1.Історичні аспекти формування Закону «Про банкрутство».
- •9.2.Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства
- •9.3.Загальна характеристика методичного забезпечення діагностики кризового стану та загрози банкрутства
- •9.4. Державне регулювання та економічна безпека підприємств
- •17. Криза постачання — це:
- •18. Причини «кризи постачання» такі:
- •19. Зазначте порядок укладання контрактів на постачання / збут:
- •21. Виникнення кризових ситуацій на виробництві:
- •22. Антикризовий стратегічний план із відновлення виробництва охоплює:
- •24. Зазначте порядок дій керівництва підприємства у процесі подолання кризи:
- •25. Реакція персоналу на кризу підприємства послідовно проходить такі фази:
- •28. Офіційно боржник визначається банкрутом:
- •30. Визначте послідовність задоволення претензій кредиторів згідно із Законом України «Про банкрутство»:
- •1. Законодавча база:
3.1. Характеристика механізмів формування локальної «кризи збуту».
Потрібно усвідомити, що проблема своєчасного виявлення та ліквідації кризи збуту на підприємстві доволі важлива, оскільки кризові явищі в підсистемі збуту ринково-орієнтованого підприємства, де вона є однією з головних, можуть спричинити «ланцюжок» кризових явищ в інших підсистемах і призвести до системної кризи на підприємстві. Криза збуту охоплює підсистему реалізації продукції і тягне за собою розбалансування механізму збуту готової продукції. Криза збуту — це вид локальної кризи, яка формується внаслідок дії певних кризоутворювальних зовнішніх та внутрішніх факторів і впливає на підсистему збуту, що характеризується наявністю неліквідних запасів, втратою клієнтів, зменшенням загальних обсягів виробництва і прибутків, що може призвести до загальнокризового стану підприємства.
Першим кроком у визначенні будь-якої локальної кризи на підприємстві є встановлення симптомів кризи. Звернути увагу на те, що симптоми локальної кризи на підприємстві можуть бути загальними та специфічними.
Основні симптоми кризи збуту на підприємстві такі:
зменшення обсягів реалізації;
збільшення залишків готової продукції на складах;
зменшення обігових засобів;
зменшення обсягів замовлень;
скорочення асортименту продукції;
зниження прибутковості навіть за збільшення обсягів реалізації; збільшення кількості рекламацій та т. ін.
Криза збуту (як і будь-яке кризове явище на підприємстві) може настати внаслідок дії зовнішніх і внутрішніх факторів. До внутрішніх факторів відносять усе, пов’язане з розробкою нової продукції, виробництвом, ціновою та асортиментною політиками, стратегіями збуту продукції рівнем маркетингу на підприємстві загалом тощо. До головних зовнішніх кризоутво-рювальних факторів можна віднести зміни попиту та конкуренції в галузі. Часто криза збуту в діяльності підприємства виникає через втрату споживачів, що може зумовлюватися з різними причинами. Однією з таких причин є відсутність інформації про споживачів, їхнє ставлення до продукції підприємства.
Вивчення споживачів і їхніх потреб, дослідження попиту, його структури та стабільності є дуже важливими аспектами діяльності підприємства. Окремі автори вважають споживачів — основними активами підприємства. Основними методами вивчення попиту споживачів можуть бути опитування, анкетування, аналіз змін у реалізації товарів, збір та аналіз статистичної інформації. Зменшення рівня споживання сигналізує про небезпеку. Порівнявши данні, здобуті в результаті аналізу споживачів, можна своєчасно виявити та відстежити причини зародження кризи.
Аналіз попиту споживачів може бути представлений сукупністю таких факторів :
кількість і концентрація споживачів (сукупність соціально-демографічних показників і стиль поведінки);
характер попиту на продукцію, що випускається галуззю (постійний, сезонний, розвинений та ін.);
еластичність попиту за ціною;
рівень доходів цільових груп споживачів та його зміни (купівельна спроможність), наявність багатих споживачів і їхня роль у галузі;
готовність споживачів до використання продукції, «ціни споживання», тобто вигідність і зручність продукції для споживачів, що впливають на норму прибутковості; ступінь стандартизації (рівень диференціації) продукції, що споживається;
характер споживання та «витрати конверсії» у споживачів при переході на іншу продукцію;
рівень впливу продукції, що виробляється, на рівень якості споживання чи виробництва у споживачів;
рівень зворотної інтеграції споживачів із виробниками (особливо продукції виробничого призначення);
оцінка якості обслуговування з боку споживачів;
мотивація придбання;
прихильність споживачів; оцінка надійності й потужності каналів розподілу, доступність товарів для споживачів, реакція на рекламу та інші заходи.
