- •1. Правила поширеності хімічних елементів у земній корі. Кларк елементів. Геохімічна класифікація хімічних елементів. Міграція хімічних елементів.
- •2. Ступінчаста дисоціація електролітів. Уявний ступінь дисоціації. Активність та коефіцієнт активності.
- •3. Імовірнісне та енергетичне трактування ентропії. Зміна ентропії при різних процесах
- •4. Перитектичні та евтектичні перетворення
- •3. Діаграми стану систем з обмеженою розчинністю компонентів у твердому стані
- •5. Хімічні елементи у природі. Походження хімічних елементів. Поширеність хімічних елементів.
- •6. Дисоціація комплексних іонів. Константи нестійкості комплексних іонів
- •7. Будова багато електронних атомів. Послідовність заповнення атомних орбіталей електронами. Провал електрона
- •8. Вплив різних факторів на гідроліз. Буферні суміші
- •9. Енергія активації. Її зв’язок з константою швидкості.
- •12.Атомно-молекулярне вчення та основні хімічні закони.
- •13.Закон еквівалентів.Закони стехіометрії.Сполуки змінного складу.
- •14.Іонний зв’язок.Енергія іонного зв’язку.
- •15.Кінетична теорія газів.Росподіл Больцмана-Максвела.
- •16. Металічний зв’язок. Ширина забороненої зони
- •18. Водневий зв’язок та міжмолекулярна взаємодія
- •19. Перший закон термодинаміки. Ентальпія
- •21.Механізми утворення ковалентного зв’язку. Донорно-акцепторний зв’язок
- •24. Типи фазових діаграм двокомпонентних систем
- •25. Метод валентних зв’язків. Схеми перекривання орбіталей
- •26.Пеіодичність властивостей простих і складних речовин. Метали й неметали в періодичній системі.
- •27. Будова Періодичної системи. Зміна властивостей елементів по підгрупах і періодах.
- •30. Агрегатні стани речовини. Кристали. Рідкі кристали.
- •32. Способи урівнювання рівнянь овр.
- •38. Ізомерія координаційних сполук
- •39. Класифікація солей. Номенклатура солей
- •43. Характеристики ковалентного зв’язку. Симетрія молекул
- •44. Типи фазових діаграм двокомпонентних систем.
- •45. Метод валентних зв’язків. Схеми перекривання орбіталей
- •49. Основні кількісні характеристики хімічного зв’язку.
- •57. Хімічна рівновага. Константа рівноваги та її зв’язок з термодинамічними функціями
- •58. Способи вираження концентрації та переведення їх одна в одну. Правило «павука»
- •59. Принцип Ле-Шательє. Приклади його застосування.
- •60. Закони ідеальних розчинів та відхилення від них
- •64. Огляд теорій кислот та основ.
- •67.Рівняння Шредінгера та методи його розв’язку.
- •68.Ряд активності металів.Стандартний водневий електрод.
- •69.Структура періодичної системи.Аналогії між елементами.Вторинна і внутрішня періодичність.
- •70.Рівняння Нернста.Можливість протікання окисно-відновних процесів.
- •71.Багатоелектронні атоми. Наближені методи опису їх моделі.
- •72. Гальванічні елементи. Електрорушійна сила гальванічного елемента.
- •73.Порядок заповнення енергетичних рівнів багатоелектронних атомів. Правило Клечковського.
- •81.Другий постулат Бора. Схема виникнення водневого спектру.
- •82. Іоннні рівноваги: водневий показник, добуток розчинності, обмінні реакції в розчинах.
- •83. Квантові числа. Вироджений стан електрона в атомі
- •84. Гідроліз солей. Визначення константи і ступеня гідролізу. Розрахунок рН при гідролізі.
- •86. Реакції зі зміною ступеня окиснення. Типи овр. Можливість їх протікання
- •87. Атомне ядро. Ядерні реакції
- •88. Корозія металів. Електрохімічна корозія та способи захисту від неї.
3. Імовірнісне та енергетичне трактування ентропії. Зміна ентропії при різних процесах
Кількісною мірою невпорядкованості є функція S, яку називають ентропією. Зв‘язок між ентропією системи та її упорядкованістю вперше сформулював Больцман; термодинамічна ймовірність системи пропорціональна ентропії цієї системи
S = k lnW
де k – константа Больцмана; W - термодинамічна ймовірність.
Функція від імовірності може бути лише логарифмічною, оскільки ймовірності, на відміну від енергії, не додається, а перемножуються. Загальна ентропія двох систем S дорівнює сумі їх ентропій: S=S₁ +S₂, а спільна ймовірність W дорівнює добутку їх імовірностей:W=W₁ *W₂.
Ентропія – це логарифмічний вираз ймовірності існування системи, або речовин чи різних їх форм.
Другий закон термодинаміки: в ізольованій системі спонтанні процеси відбуваються у напрямку збільшення ентропії.
Усі зміни, що відбуваються зі збільшенням безладності (нагрівання, плавлення, випаровування, розчинення), зумовлюють зростання ентропії.
4. Перитектичні та евтектичні перетворення
Суміш двох твердих фаз, які кристалізуються одночасно і разом з рідини певного складу, називається евтектикою (eutectic).
У кристалізації евтектики беруть участь три фази і згідно з правилом фаз система є нонваріантною, тобто кристалізація евтектики проходить при постійній температурі, що й видно на кривих охолодження.
а б
Рисунок 4.3 – Діаграма стану (а) і криві охолодження (б) системи з відсутністю взаємної розчинності компонентів у твердому стані
При кристалізації будь-якого сплаву цієї системи склад рідини буде змінюватися вздовж лінії ліквідусу до евтектичної точки Е, тобто кристалізація усіх сплавів закінчується утворенням евтектики. Оскільки це відбувається при постійній і однаковій для всіх сплавів температурі, то лінія солідусу даної системи є горизонтальною прямою FEG, яка називається лінією евтектичного перетворення.
Евтектична точка Е поділяє усі сплави на доевтектичні (ліворуч від точки Е) та заевтектичні (праворуч від точки Е). В окрему групу виділяється евтектичний сплав (на рис. 4.3, а) сплав II).
Розглянемо процеси кристалізації типових сплавів цієї системи. Доевтектичний сплав I кристалізується у два етапи. На першому в інтервалі температур 1-2 з рідини кристалізуються первинні кристали компонента (фази) А; потім в точці 2 рідина, що залишилася, закристалізується у вигляді евтектики. Отже, нижче точки 2 до точки 3, тобто до повного охолодження, сплав I буде мати структуру з двох складових: первинних кристалів компонента А та евтектики (суміші двох компонентів А і В) (рис. 4.4, а). Кількісний склад цих складових може бути визначений за правилом важеля. Так, кількість евтектики дорівнює відношенню довжини відрізка А-3 до довжини коноди А-Е1, а кількість фази А (компонента А) - відношенню довжини відрізка 3-Е1 до довжини А-Е1, тобто:
Евтектичний сплав II має всього один етап кристалізації – утворення евтектики, і, таким чином, одну структурну складову – евтектику (рис. 4.4, б).
Заевтектичний сплав III кристалізується подібно до доевтектичного, але на першому етапі кристалізації з рідини виділяються кристали компонента В. Таким чином, кінцева структура заевтектичного сплаву складається з цих первинних кристалів і ділянок евтектики (рис. 4.4, в)
а б в
Рисунок 4.4 – Схеми мікроструктур доевтектичного (а), евтектичного (б) та заевтектичного (в) сплавів
