- •1. Правила поширеності хімічних елементів у земній корі. Кларк елементів. Геохімічна класифікація хімічних елементів. Міграція хімічних елементів.
- •2. Ступінчаста дисоціація електролітів. Уявний ступінь дисоціації. Активність та коефіцієнт активності.
- •3. Імовірнісне та енергетичне трактування ентропії. Зміна ентропії при різних процесах
- •4. Перитектичні та евтектичні перетворення
- •3. Діаграми стану систем з обмеженою розчинністю компонентів у твердому стані
- •5. Хімічні елементи у природі. Походження хімічних елементів. Поширеність хімічних елементів.
- •6. Дисоціація комплексних іонів. Константи нестійкості комплексних іонів
- •7. Будова багато електронних атомів. Послідовність заповнення атомних орбіталей електронами. Провал електрона
- •8. Вплив різних факторів на гідроліз. Буферні суміші
- •9. Енергія активації. Її зв’язок з константою швидкості.
- •12.Атомно-молекулярне вчення та основні хімічні закони.
- •13.Закон еквівалентів.Закони стехіометрії.Сполуки змінного складу.
- •14.Іонний зв’язок.Енергія іонного зв’язку.
- •15.Кінетична теорія газів.Росподіл Больцмана-Максвела.
- •16. Металічний зв’язок. Ширина забороненої зони
- •18. Водневий зв’язок та міжмолекулярна взаємодія
- •19. Перший закон термодинаміки. Ентальпія
- •21.Механізми утворення ковалентного зв’язку. Донорно-акцепторний зв’язок
- •24. Типи фазових діаграм двокомпонентних систем
- •25. Метод валентних зв’язків. Схеми перекривання орбіталей
- •26.Пеіодичність властивостей простих і складних речовин. Метали й неметали в періодичній системі.
- •27. Будова Періодичної системи. Зміна властивостей елементів по підгрупах і періодах.
- •30. Агрегатні стани речовини. Кристали. Рідкі кристали.
- •32. Способи урівнювання рівнянь овр.
- •38. Ізомерія координаційних сполук
- •39. Класифікація солей. Номенклатура солей
- •43. Характеристики ковалентного зв’язку. Симетрія молекул
- •44. Типи фазових діаграм двокомпонентних систем.
- •45. Метод валентних зв’язків. Схеми перекривання орбіталей
- •49. Основні кількісні характеристики хімічного зв’язку.
- •57. Хімічна рівновага. Константа рівноваги та її зв’язок з термодинамічними функціями
- •58. Способи вираження концентрації та переведення їх одна в одну. Правило «павука»
- •59. Принцип Ле-Шательє. Приклади його застосування.
- •60. Закони ідеальних розчинів та відхилення від них
- •64. Огляд теорій кислот та основ.
- •67.Рівняння Шредінгера та методи його розв’язку.
- •68.Ряд активності металів.Стандартний водневий електрод.
- •69.Структура періодичної системи.Аналогії між елементами.Вторинна і внутрішня періодичність.
- •70.Рівняння Нернста.Можливість протікання окисно-відновних процесів.
- •71.Багатоелектронні атоми. Наближені методи опису їх моделі.
- •72. Гальванічні елементи. Електрорушійна сила гальванічного елемента.
- •73.Порядок заповнення енергетичних рівнів багатоелектронних атомів. Правило Клечковського.
- •81.Другий постулат Бора. Схема виникнення водневого спектру.
- •82. Іоннні рівноваги: водневий показник, добуток розчинності, обмінні реакції в розчинах.
- •83. Квантові числа. Вироджений стан електрона в атомі
- •84. Гідроліз солей. Визначення константи і ступеня гідролізу. Розрахунок рН при гідролізі.
- •86. Реакції зі зміною ступеня окиснення. Типи овр. Можливість їх протікання
- •87. Атомне ядро. Ядерні реакції
- •88. Корозія металів. Електрохімічна корозія та способи захисту від неї.
38. Ізомерія координаційних сполук
Кожна координаційна сполука має сталий кількісний склад і характеризується певним розміщенням лігандів навколо центрального атома. Зміна розміщення лігандів у межах однієї координаційної сфери, обмін їх місцями із зовнішніми іонами або зміна характеру приєднання до центрального атома багатоатомного ліганда призводять до змін властивостей сполуки, тобто до ізомерії.
Для координаційних сполук відомі такі види ізомерії:геометрична(цис-, транс- ізомерія)оптична, сольватна(гідратна),іонізаційна, координаційна, ізомерія зв’язку та ін..
Геометрична ізомерія в координаційних сполуках спостерігається тоді, коли ліганди у внуктрішній сфері розміщуються по- різному відносно один одного. Число геометричних ізомерів залежить від будови координаційних сполуки і від кількості неоднорідних лігандів, які містяться у внутрішній координаційній сфері сполуки. Наприклад, у сполуці [Pt(NH3)2CI2] яка має площинну структуру квадратної форми і характеризується к.ч 4, два однакових ліганди можуть розміщуватися по ребру, тобто з одного боку (цис-ізомер), або по діагоналі (транс-ізомер)
H
Pt
3N
CI H3N CI
H3N CI CI NH3
Для сполуки [Co(NH3)4CI2]CI, яка має к.ч 6 геометричні ізомери будуть мати вигляд:
CI
CI
H3N CI NH3 NH3
H3N NH3 H3N NH3
NH3 NH3
Цис – ізомер транс – ізомер
Геометричні ізомери істотно відрізняються за фізичними і хімічними властивостями.
Оптичні ізомери відносяться один до одного як предмет і його дзеркальне відображення. Два оптичніі ізомери обертають площину поляризації світла на однаковий кут, але один – вправо, а другий – вліво. Наприклад, цис-ізомер катіон [СоЕn2NH3CI]CI2 , (En-етилендіамін) може бути двох оптичних ізомерів:
En
En
NH3 NH3
CI CI
En En
За фізичними та хімічними властивостями оптичні ізомери практично не відрізняються один від одного
Причиною соль ватної ізомерії є неоднаковий розподіл молекул розчинника між внутрішньою і зовнішньою сферами координаційної сполуки. Для кристалогідратів таку ізомерію називають гідратною. Наприклад, кристалогідрату хлориду хрому (ІІІ) складу CrCI3*6Н2О відповідають чотири ізомери: [Cr(Н2О)6]CI3, [Cr(H2O)5CI]CI2*H2O, [Cr(H2O)4CI2]CI*2H2O, [Cr(H2O)3CI3] *3H2O
Іонізаційна ізомерія зумовлена різним розподілом кислотних залишків між внутрішньою і зовнішньою сферами при певному емпіричному складі координаційної сполуки. Для сполуки емпіричного складу CoBrSO4*5NH3 відомі два іонізаційних ізомери: [Co(NH3)5Br]SO4 i
[Co(NH3)5SO4]Br
Якщо координаційна сполука складається з двох або більше комплексів, то різні центральні атоми можуть обмінюватись своїми лігандами без зміни загального складу. У цьому і полягає координаційна ізомерія. Наприклад, відомі нам дві солі із загальним складом CrCo(NH3)6(CN)6, які є координаційними ізомерами [Co(NH3)6]*[Cr(CN)6] i [Cr(NH3)6][Co(CN)6]
Ізомерія зв’язку може виявлятись тоді коли ліганди містять два різних атоми, здатних координуватись з центральним атомом. Наприклад, у солях [Co(NH3)5ONO]X2, [Co(NH3)5NO2]X2 група ONO зв*язана з Co(ІІІ) через кисень, а група NO2- через азот.
