- •1. Правила поширеності хімічних елементів у земній корі. Кларк елементів. Геохімічна класифікація хімічних елементів. Міграція хімічних елементів.
- •2. Ступінчаста дисоціація електролітів. Уявний ступінь дисоціації. Активність та коефіцієнт активності.
- •3. Імовірнісне та енергетичне трактування ентропії. Зміна ентропії при різних процесах
- •4. Перитектичні та евтектичні перетворення
- •3. Діаграми стану систем з обмеженою розчинністю компонентів у твердому стані
- •5. Хімічні елементи у природі. Походження хімічних елементів. Поширеність хімічних елементів.
- •6. Дисоціація комплексних іонів. Константи нестійкості комплексних іонів
- •7. Будова багато електронних атомів. Послідовність заповнення атомних орбіталей електронами. Провал електрона
- •8. Вплив різних факторів на гідроліз. Буферні суміші
- •9. Енергія активації. Її зв’язок з константою швидкості.
- •12.Атомно-молекулярне вчення та основні хімічні закони.
- •13.Закон еквівалентів.Закони стехіометрії.Сполуки змінного складу.
- •14.Іонний зв’язок.Енергія іонного зв’язку.
- •15.Кінетична теорія газів.Росподіл Больцмана-Максвела.
- •16. Металічний зв’язок. Ширина забороненої зони
- •18. Водневий зв’язок та міжмолекулярна взаємодія
- •19. Перший закон термодинаміки. Ентальпія
- •21.Механізми утворення ковалентного зв’язку. Донорно-акцепторний зв’язок
- •24. Типи фазових діаграм двокомпонентних систем
- •25. Метод валентних зв’язків. Схеми перекривання орбіталей
- •26.Пеіодичність властивостей простих і складних речовин. Метали й неметали в періодичній системі.
- •27. Будова Періодичної системи. Зміна властивостей елементів по підгрупах і періодах.
- •30. Агрегатні стани речовини. Кристали. Рідкі кристали.
- •32. Способи урівнювання рівнянь овр.
- •38. Ізомерія координаційних сполук
- •39. Класифікація солей. Номенклатура солей
- •43. Характеристики ковалентного зв’язку. Симетрія молекул
- •44. Типи фазових діаграм двокомпонентних систем.
- •45. Метод валентних зв’язків. Схеми перекривання орбіталей
- •49. Основні кількісні характеристики хімічного зв’язку.
- •57. Хімічна рівновага. Константа рівноваги та її зв’язок з термодинамічними функціями
- •58. Способи вираження концентрації та переведення їх одна в одну. Правило «павука»
- •59. Принцип Ле-Шательє. Приклади його застосування.
- •60. Закони ідеальних розчинів та відхилення від них
- •64. Огляд теорій кислот та основ.
- •67.Рівняння Шредінгера та методи його розв’язку.
- •68.Ряд активності металів.Стандартний водневий електрод.
- •69.Структура періодичної системи.Аналогії між елементами.Вторинна і внутрішня періодичність.
- •70.Рівняння Нернста.Можливість протікання окисно-відновних процесів.
- •71.Багатоелектронні атоми. Наближені методи опису їх моделі.
- •72. Гальванічні елементи. Електрорушійна сила гальванічного елемента.
- •73.Порядок заповнення енергетичних рівнів багатоелектронних атомів. Правило Клечковського.
- •81.Другий постулат Бора. Схема виникнення водневого спектру.
- •82. Іоннні рівноваги: водневий показник, добуток розчинності, обмінні реакції в розчинах.
- •83. Квантові числа. Вироджений стан електрона в атомі
- •84. Гідроліз солей. Визначення константи і ступеня гідролізу. Розрахунок рН при гідролізі.
- •86. Реакції зі зміною ступеня окиснення. Типи овр. Можливість їх протікання
- •87. Атомне ядро. Ядерні реакції
- •88. Корозія металів. Електрохімічна корозія та способи захисту від неї.
57. Хімічна рівновага. Константа рівноваги та її зв’язок з термодинамічними функціями
Хімічна рівновага - різновид термодинамічної рівноваги в системах, де відбуваються хімічні реакції, такий стан коли концентрації реагентів залишається незмінним. Хімічні реакції поділяються :необоротні та оборотні. Необоротні реакції відбуваються в одному напрямку доти, поки не витратиться один з реагентів до кінця . До необоротих належить усі екзотермічні реакції ,що відбуваються із збільшенням ентропії. Більшість хімічних реакцій є оборотніми.
Для
бімолекулярної реакції типу
можна
скласти вирази швидкості прямої та
зворотної реакції:
Коли швидкості обох реакцій стануть однаковими, встановлюється хімічна рівновага, при якій кількість продукту реакції і початкової речовини не змінюється.
58. Способи вираження концентрації та переведення їх одна в одну. Правило «павука»
Найчастіше застосовуються такі способи вираження концентрації розчинів, як масова, молярна, моляльна і нормальна. Масова концентрація або масова частка розчиненої речовини (%) виражається числом грамів розчиненої речовини, що знаходиться в 100 г розчину:
W=m(реч)\m(р-ну)X100%
де m(реч) –
маса розчиненої речовини; m(р-ну) –
маса розчину.
Масова
частка у відсотках (
)
показує кількість грамів розчиненої
речовини в 100г розчину. Розраховується
за рівнянням
,
де
mi –
маса розчиненої речовини, г; mр-ну –
маса розчину, г.
Молярна концентрація (молярність) виражається числом молів розчиненої речовини, що міститься в 1л розчину (моль/л).
Моляльна концентрація (моляльність) визначається числом молів розчиненої речовини, що міститься в 1 кг розчинника (моль/кг).
Молярна концентрація еквівалентів (нормальна концентрація, нормальність) визначається числом моліі еквівалентів розчиненої речовини, яка міститься в 1 л розчину..
Титр
розчину – відношення маси розчиненої
речовини до об’єму розчину. Розмірність:
г/мл.
Титр розчину (Т) розраховується
за рівняннями
,
,
Правило
павука
По вертикалі записують значення масових часток розчиненої речовини у вихідних розчинах (ω1, ω2), а праворуч, між ними – масову частку розчиненої речовини в розчині, який необхідно одержати (ω3). Далі проводять віднімання масових часток, розташованих на одній діагоналі, і записують різницю на цій же діагоналі. При цьому одержують числа, відношення яких дорівнює відношенню мас вихідних розчинів, при змішуванні яких утвориться розчин з масовою часткою розчиненої речовини ω3.
59. Принцип Ле-Шательє. Приклади його застосування.
Принцип
Лешательє-Брауна стверджує,
що реакція рівноважної
термодинамічної системи
на будь-яке збурення відбувається таким
чином, щоб зменшити наслідки цього
збурення.
.
де
-
величина того відклику, яка спостерігалася
б при зафіксованому стані системи,
-
справжня величина відклику, коли система
реагує на збурення зміною свого стану.
Цінність
принципу Ле Шательє полягає в тому, що
він не вимагає знань про структуру і
динаміку системи, а діє по відношенню
до будь-яких змінних характеристик
системи. Приклад
екологічний ; виснаження природних
ресурсів і умов життя людей; глобальне
хімічне забруднення і засмічення суші,
моря, континентальних і підземних вод,
найближчого космосу, в тому числі
складними органічними сполуками та
важкими металами; ослаблення озонового
екрану і озонові «дірки»; кислотні опади
як результат хімічного забруднення;
вторинне забруднення в результаті
спонтанних хімічних реакцій;
