49. Основні кількісні характеристики хімічного зв’язку.

До основних характеристик хімічного зв’язку належать:

– довжина зв’язку l, нм;

– енергія зв’язку Е, кДж/моль;

– полярність зв’язку , D (дебай);

– поляризованість зв’язку RD (молекулярна рефракція), см3.

Довжина зв’язку – це відстань між ядрами атомів, які його утвори-ли.

Енергія зв’язку – це енергія, яку потрібно затратити на те, щоб ро-зірвати даний хімічний зв’язок. Така ж енергія виділяється при утворенні цього зв’язку між атомами.

Полярність зв’язку обумовлена зміщенням загальної електронної па-ри хімічного зв’язку до більш електронегативного атома.

Поляризованість зв’язку обумовлена легкістю зміщення (деформу-вання) електронної густини зв’язку під дією зовнішніх чинників (розчинни-ків, каталізаторів, реагенів).

50. Агрегатні стани речовини. Кристали. Рідкі кристали.

Криста́л — тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала , що зумовлює виникнення т.зв. кристалічної ґратки.

Рідки́й криста́л — специфічна термодинамічна фаза деяких речовин, якій властиві риси як рідини (текучість), так і кристалу (анізотропія властивостей).Рідкий кристал - проміжна фаза (мезофаза) між ізотропною рідиною і кристалічним твердим тілом.(Фрідріх Рейнітцер)

51. Пояснення хімічного зв’язку у молекулі водню за теорією Гейтлера-Лондона.

У 1927 р. Гейтлер і Лондон на основі квантово-механічних розрахунків довели,що під час зближення атомів,електрони яких мають однаково напрямлені спіни,збільшується сила їх відштовхування,а під час зближення атомів,електрони яких мають спіни,напрямленні в протилежні боки, наростає сила притягання,але до певного моменту,доки наступить відштовхування ядер.

52. Способи зрівнювання рівнянь ОВР. (Див завдання 32)

53. Енергія активації. Рівняння Арреніуса. Стеричний фактор

.Енергія активізації - це та енергія, яку повині мати частинки для ефективного зіткнення.Вона становить різницю між енергією активного комплексу та середньою енергією частинок вихідних речовиню.Вплив температури та енергії активації на швидкість хімічних реакцій виражають за допомогою рівняння Арреніуса(1889):k=A* ,де А- передекспоненціальний множник-частота зіткнень частинок;е=2,7.Множник називають стеричним фактором.Він можк мати різні значення:від більших ніж одиниця до дуже малих.До стеричного фактора не входить температура,бо вона не впливає на орієнтацію частинок.

54. Термодинаміка процесу розчинення. Сольватація.

Кількісною мірою невпорядкованості є функція S,яку називають ентропією.В ізольованій системі спонтанні процеси відбуваються у напрямку збільшенння ентропії.При температурі,що прямує до нуля,ентропія всіх речовин у стані ідеальних кристалів стає нульовою.Якщо процес розчинення відбувається з поглинанням теплоти(ендотермічний, ),то згідно загального рівняння ентропія системи зростає,тобто .Якщо процес розчинення відбувається з виділенням теплоти(екзотермічний, ),то можливі два випадки: I .

У процесі розчинення частинки речовини,що розчиняється,утворюють з молекулами розчинника відносно нестійкі сполуки,які часто мають змінний склад і називаються сольватами

55. Залежність швидкості реакції від тиску та температури.

Правило Вант-Гоффа(1884)-з підвищенням температури на кожні 10* швидкість гомогенних реакцій зростає в 2-4 рази,тобто з підвищенням температури в арифметичній прогресії швидкість реакції зростає в геометричній прогресії: ,де Ut2 I Ut1-швидкості реакції відповідно при початковій і кінцевій температурах; -температурний коефіцієнт швидкості реакції-відношення константи швидкості при температурі t+10 до константи при температурі t:

56. Розчинність. Вплив на неї різних факторів.

Розчинність — це фізична величина, що показує, яку масу певної речовини можна розчинити в 1 л розчинника за певних температури й тиску.  Мірою розчинності або коефіцієнтом розчинності служить кількість грамів речовини, яка при даній температурі розчиняється в 100 г води з утворенням насиченого розчину Розчинність газів залежить від температури та тиску, розчинність рідких та твердих тіл від тиску практично не залежить. Розчинність обумовлюється фізичною і хімічною спорідненістю молекул розчинника і розчинюваної речовини.. Деякі рідини можуть необмежено розчинятися в інших, тобто змішуються у будь-яких пропорціях (наприклад, спирт і вода). Інші взаєморозчиняються тільки до певної межі (наприклад, при перемішуванні пари “вода–ефір” утворюється два шари: верхній насичений розчин води в ефірі, нижній — насичений розчин ефіру у воді).