- •1. Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •2. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •10. Економічні погляди п.Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •12. Економічні погляди ф.Кене.
- •13. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •14. Економічні погляди а.Тюрго.
- •15. Економічна система та методологія а.Сміта.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д.Рікардо.
- •24. Економічні погляди т.Мальтуса.
- •25. Система економічних поглядів Дж.С.Мілля.
- •26. Економічні погляди ж.-б.Сея.
- •27. Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф.Бастіа.
- •28. Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29. Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст. Економічні погляди с.Сісмонді.
- •31. Економічна концепція та програма п.Ж.Прудона.
- •32. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •33. Політична економія к.Маркса: загальна характеристика.
- •34. Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37. Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга
- •38. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •39. Нова історична школа (г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер, в.Зомбарт) та соціальний напрям у політичній економії.
- •46.Кембриджська школа. Економічна теорія а.Маршалла.
- •47. Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •51.Дж.М.Кейнс про ефективний попит, мультиплікатор та основний психологічний закон.
- •52.Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса
- •53.Еволюція кейнсіанства.Неокейнсіанство:теорія росту та теорія циклу
- •54.Постекейнсіанство.Робінсон.Спаффа.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Чемберліна
- •57.Причини виникнення,загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58. Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59. Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60. Французький неолібералізм. М.Алле.
- •61. Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62. Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63. Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64. Сучасний інституціоналізм: суть, основні показники та теорії.
- •65. Економічні погляди Дж. К. Гелбрейта.
- •66. Теорія транзакцій них витрат та прав власності р. Коулза
- •67. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена
- •68. Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70. Розвиток радянської економічної думки в 30 – 90 роки хх ст.
8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
У цілому госп-во первісної доби мало натуральний хар-р. Головною господарською формою цього часу була громада – колектив із повною або частковою спільною власністю на засоби вир-ва та узвичаєними формами самоупраління.
Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, а також торгівля, розширення кола торгівельних звязків привели до розпаду первісної господарської системи. Відбувається перехід до класового сусп-ва. Успіхи в ек. розвитку стали основою для зростання майнової нерівності й соціальної диференціації. Внаслідок цього з загальної маси вільних землеробів і скотарів виділилася пануюча верхівка, до якої належали царська сім'я, військова аристократія, дружинники, родоплемінна знать, що зливалася з оточенням правителя, багаті торговці. Саме у неї зосереджувались основні багатства, джерела яких були різноманітними. Так, важливим засобом збагачення пануючої верхівки залишались, як і раніше, грабіжницькі воєнні походи. З часом усе більшого значення набувала експлуатація вільних общинників, данників і рабів. Таким чином, створюються умови для виникнення державних утворень – центрів світової цивілізації.
9.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
Для країн Стародавнього Сходу характерними були сталість сільської общини і державна власність на землю. Община прагнула не допускати розвитку приватної власності на землю. Основна сфера економічного життя - сільське господарство - залишалось поза рабовласницьким виробництвом. Тільки частково праця рабів використовувалась для обробітку ґрунту, особливо в системі царського і храмового господарства. Головним джерелом рабства були війни, піратство, боргове рабство. Праця рабів використовувалась однобоке і була непродуктивною, її застосовували для обслуговування рабовласників, на будівництві пірамід, каналів і т п. Східне рабство не було класичним. Тут перерепліталися общинні та рабовласницькі елементи.
У розвитку рабовласницької економічної системи можна виділити дві основні макромоделі: східну, базується на патріархальному рабстві, і західну, пов'язану з класичної формою рабства.
Основні риси |
Східне (патріархальне) рабство |
Античне (класичне) рабство |
1. Мета виробництва |
створення засобів су-існування рабів і рабовласників |
створення додаткового продукту в натуральній і грошовій формі |
2. Зв'язок з ринком |
слабка |
тісна (торгівля надлишками) |
3. Кількість рабів |
невелике |
величезна при погіршенні юридичного та громадського положення |
4. Власність на рабів |
переважно державна |
переважно приватна |
Всередині даних макромоделей можна виділити мікромоделі на рівні окремих країн, а також суміжні форми спартанського типу рабовласництва у Стародавній Греції, більш близького до східного типу. Воно характеризувалося військовим державним рабовладением, але при жорстокої експлуатації.