54. Охорона праці при роботі з комп'ютерною технікою

Загальна комп'ютеризація суспільства призвела до того, що використання комп'ютерів стало повсюдним у всіх сферах економіки та народного господарства: промисловості, управлінні, торгівлі, освіті і т.д. Застосування персональних комп'ютерів і ЕОМ дозволило значно підвищити продуктивність праці, змінити характер і зміст праці. Комп'ютеризація, поряд з незаперечними перевагами, тягне за собою і багато проблем. Фахівці різних напрямків прийшли до висновку, що причиною відхилень у стані здоров'я користувачів є не стільки самі комп'ютери, а скільки не достатня дотримання принципів ергономіки. Для того, що б активне застосування комп'ютерних технологій не стало додатковим чинником погіршення здоров'я, вкрай необхідно, що б робоче місце відповідало гігієнічним вимогам безпеки. Комп'ютер робить вплив на організм людини двома складовими:

1. Фізіологічні особливості роботи людини за комп'ютером.

2. Технічні параметри комп'ютерів.

Вже в перші роки комп'ютеризації було відзначено специфічне зорове стомлення у користувачів дисплеїв, що отримало назву «комп'ютерний зоровий синдром». Першою причиною цього синдрому була еволюційно пристосована зорова система для сприйняття об'єктів у відбитому світлі, а не для роботи з дисплеєм, оскільки зображення на дисплеї принципово відрізняється від звичного людського ока - воно світитися і мерехтить, а так само кольорове комп'ютерне зображення не відповідає природним кольорам. При тривалій роботі за комп'ютером не буває необхідних фаз розслаблення, і працездатність очей знижується з причини їх тривалого напруги. Зорове стомлення виражається в затуманення зору, труднощі при перенесенні погляду з ближніх об'єктів на дальні, роздвоєння об'єктів, спотворення їх забарвлення, а так само неприємні відчуття в області очей - печіння, почервоніння повік і болю при русі очних яблук.

55. Поняття пожежної безпеки, її види та завдання

Пожежа–неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Пожежна безпека об'єкта–стан об’єкта, за яким з регламентова­ною імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпе­чується захист матеріальних цінностей

Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні нас­лідки, які, передусім, пов'язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також пошкодженням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавлен­ням робочих місць тощо.

Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у першу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середови­ща продуктами горіння, засобами пожежогасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кисню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту, тощо.

Цілком природно, що існує безпосередня зацікавленість у знижен­ні вірогідності виникнення пожеж і зменшенні шкоди від них. Досяг­нення цієї мети є досить актуальним і складним соціально-економіч­ним завданням, вирішенню якого повинні сприяти системи пожежної безпеки.

Дані свідчать, що стан і рівень пожежної безпеки в Украї­ні взагалі, і у промисловості, зокрема, які в значній мірі обумовлені складним соціально-економічним становищем держави, слабкою про­філактичною роботою щодо запобігання пожеж, недостатньою участю в справі пожежної безпеки місцевих органів самоврядування та гро­мадських об'єднань, потребують негайного і суттєвого покращання. Тому, поряд зі збільшенням фінансування та підвищенням організа­ційного рівня пожежної безпеки, необхідний постійний пошук нових, більш ефективних шляхів вирішення цієї проблеми.

56. Поняття горіння, його види, характерники

Горіння–складний фізико-хімічний процес з'єднання горючої речовини з окислювачем, яке супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. У звичайних умовах горіння є процес окислення або з'єднанням горючої речовини з киснем повітря. Проте відомо, що деякі речовини, наприклад стислий ацетилен, хлористий азот, озон, вибухові речовини можуть горіти, вибухати без кисню з утворенням тепла і полум'я. Отже, горіння може бути результатом не лише реакції з'єднання, але і розкладання. Необхідними елементами процесу горіння є:

а) горюча речовина, її певний стан і кількість;

б) окислювачі – кисень (коли концентрація кисню в повітрі стає менше 8-10%, горіння припиняється), хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо;

в) джерело займання.

Розрізняють такі різновиди горіння: спалах, займання, самозаймання, самоспалахування, тління.

Спалах– швидкоплинний процес згоряння парів горючої речовини, що має місце при її контакті з відкритим джерелом вогню і супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння.

Залежно від температури спалаху розрізняють речовини легкозаймисті (при температурі до 61°С) і горючі (при температурі понад 61°С).

Займання– початкова форма горіння, який виникає від джерела вогню. Займання відбувається при температурах, вищих за температуру спалаху для легкозаймистих речовин на 2-5 °С і для горючих – на 5-30°С.

Самозаймання– процес горіння речовини, що виникає при високій температурі без контакту з відкритим джерелом вогню. Наприклад, займання від стиснення, коли температура сумішей досягає критичних значень у дизельних двигунах, процес горіння, який виникає від теплоти, що нагромаджується в речовині внаслідок біологічних або фізико-хімічних процесів (гній, зерно, солома, промаслені ганчірки і т.д.).

Самоспалахування– це самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

Тління– безполуменеве горіння горючої речовини у твердій фазі з видимим випромінюванням світла із зони горіння, але при відсутності полум'я та ударної хвилі.