- •1. Опишіть навчальні екскурсії з фізичної географії
- •2. Поясніть специфіку вивчення економічної і соціальної географії України на уроках географії в 9 класі.
- •3. Накресліть структурно-логічну схему до теми «Абсолютна та відносна висота, горизонталі».
- •1.Охарактеризуйте методи теоретичного рівня педагогічних досліджень у викладанні географії в школі.
- •2. Охарактеризуйте урок-лекцію та урок-практикум у викладанні географії в школі.
- •3. Наведіть приклади географічних конспектів для застосування їх в різних курсах шкільної географії.
- •Охарактеризуйте методи експериментально-емпіричного рівня педагогічних досліджень у викладанні географії в школі.
- •Поясніть основні завдання кожного розділу курсу «Загальна географія» (6клас).
- •3.Поясніть хід підготовки, проведення та підсумування навчальних екскурсій з географії.
- •Екскурсія в природу
- •Тестові завдання
- •Поясніть методи визначення рівня успішності учнів з географії.
- •2.Поясніть структуру курсу «Загальна географія» (6клас).
- •3.Наведіть приклади використання географічної гри «Що? Де? Коли?» на уроках географії (до теми за вибором). Поясніть хід гри Географічна гра « Що? Де? Коли?»
- •Тестові завдання
2. Охарактеризуйте урок-лекцію та урок-практикум у викладанні географії в школі.
Практикуми передбачають залучення учнів до системи самостійного виконання практичних завдань на основі оволодіння теоретичними знаннями і з метою формування необхідних умінь та навичок. Така форма навчальної роботи якнайкраще сприяє реалізації вимог принципу поєднання навчання з практикою, оволодіння учнями політехнічними знаннями, підготовки їх до свідомого вибору професії. Як приклад можна назвати такі практикуми: з електротехніки, на пришкільних земельних ділянках, з комп'ютерної техніки та кулінарної справи.
Результатом участі у практикумах можуть бути виставка учнівських робіт, творчі звіти тощо.
Лекція - одна із форм організації навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. Її основою є системне усне викладення вчителем навчального матеріалу протягом уроку, головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами - пояснення та розмірковування
Залежно від теми лекції в ній може превалювати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища. Структура традиційної лекції така: організація діяльності вчителя й учнів; формулювання теми, постановка мети та завдань; актуалізація опорних знань учнів; викладання змісту дидактичного матеріалу вчителем, забезпечення умов його сприйняття та засвоєння учнями; узагальнення та систематизація знань учнів, набутих у процесі читання лекції, підбиття підсумків лекції.
У процесі підготовки до лекції вчителю необхідно: визначити тему та оптимальний обсяг нової інформації; забезпечити відповідність інформації теоретичним положенням тієї науки, до якої належить навчальний предмет; забезпечити системність і доступність викладання навчального матеріалу, зосередження уваги учнів на основному, істотному, повноту та глибину реалізації змісту навчального матеріалу. Важливо також відібрати та раціонально використати методи й засоби викладання змісту лекції, визначити метод-домінанту викладання навчального матеріалу (репродуктивний, проблемний, творчий). Специфічним, як стверджує І. Чередов, у лекції на відміну від уроку є етап визначення домашнього завдання. Тут важливо запобігти перевантаженню учнів. Із цією метою доцільно задавати диференційовані завдання, план семінарського заняття з теми лекції, розраховуючи на те, що учні заздалегідь почнуть готуватись до обговорення конкретних питань за змістом лекції.
Залежно від дидактичної мети та місця в логічній структурі навчального матеріалу відрізняють такі типи лекцій: вступна, оглядова, узагальнююча, лекція-інструктаж. У дидактичний літературі існує й інша типологія лекцій: вступна, оглядова, настановча, поточна. За характером викладання матеріалу й навчально-пізнавальної діяльності учнів лекції поділяють на проблемні та інформаційно-пізнавальні.
3. Наведіть приклади географічних конспектів для застосування їх в різних курсах шкільної географії.
План уроку — це початок творчого пошуку, засіб ефективності уроку, реалізація задуму вчителя, ґрунт натхнення і талановитої імпровізації. В ньому відображається тема уроку, клас, в якому він проводиться, мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань, короткий зміст матеріалу, який вивчається на уроці, визначаються форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи, засоби навчання, система завдань, в процесі виконання яких здійснюватиметься актуалізація раніше засвоєних знань і способів діяльності, формування нових наукових понять і способів діяльності та їх використання в різних ситуаціях навчання, контроль і корекція навчальної діяльності учнів в їх поступальному русі від незнання до знання, від невміння до вміння здійснювати необхідні практичні пізнавальні дії в процесі реалізації завдань уроку.
Конспект уроку складається в довільній формі. Конспект – це творчість учителя, це його професійний почерк. Все частіше учителі висловлюють бажання користуватися «готовими» поурочними планами-конспектами. Постійне використання чужих методичних розробок уроків небезпечне тим, що воно паралізує творчість учителя навіть тоді, коли педагог володіє такою можливістю.
Позитивним явищем є прагнення вчителя самостійно розробляти проекти (поурочні плани) своїх уроків. Вимога самостійності є категоричною, тому що ніякі готові розробки не враховують можливості конкретного учителя й навчальні можливості конкретних дітей. Ця вимога не орієнтує учителя на відмову від читання методичних розробок: читати такі посібники корисно, запозичити певну інформацію з них можна, але лише за умови, коли вчитель пам’ятає, що автор сценарію, режисер-постановник і виконавець уроку – він, навчальні можливості дітей знає тільки він, і тому тільки він відповідає за успіх або провал будь-якого уроку, а не автор методичних розробок.
В плані уроку уточнюється його структура, визначається орієнтовна міра часу на різні види роботи, передбачаються заходи перевірки успішності навчання школярів.
Готуючись до планування уроку, вчитель також проводить аналіз матеріалу з точки зору труднощів, які він може викликати в учнів. При цьому вчитель прогнозує можливі помилки учнів у ході наступної роботи з цим матеріалом, намічає необхідну послідовність дій щодо їх подолання.
План-конспект уроку може бути коротким і розгорнутим. Старанно розроблений конспект уроку сприяє чіткому проведенню цього уроку. На початку конспекту вказується дата проведення уроку, його порядковий номер, група/клас учнів, тема, цілі, а потім послідовно викладається хід уроку у вигляді сценарію: спочатку вступна частина, потім основна та заключна частини.
ТЕСТИ 1- в 2- г 3- а
Білет № 11
