2. Поясніть специфіку вивчення економічної і соціальної географії України на уроках географії в 9 класі.

Економічні знання як основи відповідної науки представлені сьогодні в практиці школи в окремому навчальному предметі «Економіка» (в 10 класах 11 - річної школи та в 11-12 класах 12-річної школи). Проте, враховуючи суспільну значущість економічних знань, вони вводяться якомога раніше, як елемент загальноосвітньої підготовки учнів, саме в структурі шкільних курсів географії, які в часі передують вивченню економіки. Водночас подання економічних знань у складі географії необхідне учням для розуміння суті явищ, геопросторову організацію яких і намагається пояснити географія як наука. Методологічна роль економічних знань щодо соціально-економічної географії незаперечно визнається науковцями-географами (Е.Б. Алаєв, М.М. Баранський, М.В. Багров, С.Б. Лавров, В.П. Максаковський, М.Д. Пістун, Ю.Г. Саушкін, О.Г. Топчієв та ін.). Проте назва науки «економічна і соціальна географія» з нашого погляду є методологічно неправильною. Відносно недавно з’явилася нова назва «суспільна географія», яка визнається більшістю вітчизняних географів, як така, що найбільш повно і вдало передає зміст дисципліни, для позначення якої до цього часу в шкільній географії вживаються більш давні терміни «економічна і соціальна географія» або «соціально-економічна географія». Тому вважаємо за доцільне для означення навчальних курсів географії в 9-10-х класах уживати термін «суспільна географія».

У практиці вітчизняної школи основи економічної науки широко представлені в шкільному курсі географії переважно у формі фактів і понять. За чинними програмами вони займають майже половину понятійного апарату (49% курсу «Економічна і соціальна географія України» та 42% курсу «Економічна і соціальна географія світу»). Економічні знання на рівні наукових теорій майже відсутні в змісті програм і підручників (за винятком підручника для 10-го класу за редакцією Б.П. Яценка). Потребує доопрацювання зміст навчальних програм у зв’язку з виявленими прикладами невідповідності термінології в програмах із соціально-економічної географії України та світу, неузгодженого відображення понять у змісті навчального матеріалу і державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Більшість економічних понять, що розглядаються в суспільному крилі шкільної географії, – це міждисциплінарні поняття, які також традиційно називаються економіко-географічними поняттями, проте їх сутність більш вдало підкреслює термін «суспільно-географічні поняття», в якому відбивається поєднання людського соціуму (суспільства) і природи (географії) на певній території. Порівняльний аналіз шкільних підручників для 9-х та 10-х класів засвідчив, що актуальною проблемою залишається відбір та узагальнення переліку економічних понять, що пропонують різні автори, та узгодження їх змісту між собою, приведення у відповідність до чинної програми та термінології економічної науки.

Аналіз одержаних відповідей учнів 9-10-х класів на етапі констатувального експерименту виявив, що більшість учнів після вивчення курсів економічної і соціальної географії володіє понятійним апаратом економічної науки. Проте на низькому рівні знаходиться теоретичне узагальнення економічних знань. Учні недостатньо поінформовані про сучасні економічні процеси та особливості їх географічного прояву. Зокрема, у більшості учнів дев’ятих класів не сформовані переконання про взаємовигідність поділу праці, спеціалізації, кооперування, торгівлі, адекватні уявлення про динаміку ВВП, сучасний стан ділової активності і тенденції розвитку економічної ситуації в Україні. Десятикласники відчувають труднощі в перенесенні знань загальних економічних теорій на реальне життя, не знайомі з сучасними чинниками і формами розміщення, які ґрунтуються на об’єктивних законах економічного розвитку. За відсутності сучасних фундаментальних наукових і дидактичних праць з даної проблематики вчителі географії у своєму творчому пошуку інколи переобтяжують уроки власне економічною інформацією або навпаки, недостатньо уваги приділяють формуванню саме економічних знань. Для подолання вказаних недоліків ми вважаємо доцільним спрямувати вчителів географії на формування цілісних економіко-географічних знань учнів, в яких економічна складова виконує організуючу роль по відношенню до фактологічного географічного матеріалу.

З’ясовано, що курс «Економічна і соціальна географія України» містить найбільший обсяг навчального матеріалу з економічних питань, який вивчається переважно на двох рівнях економічної теорії – мікро- і макрорівнях, що зумовлено його пропедевтичною роллю в здійсненні загальної економічної освіти та предметною специфікою.

У педагогічній теорії категорію «знання» розглядають як основний компонент змісту навчання, а економічні знання як необхідну умову соціалізації особистості. У практиці вітчизняної школи економічні знання як основи відповідної науки представлені в окремому навчальному предметі «Економіка» та в структурі шкільних курсів географії, які в часі передують вивченню економіки і по відношенню до яких економічні знання відіграють методологічну роль. Проведене дослідження досвіду загальноосвітніх закладів засвідчило, що більшість учнів володіє понятійним апаратом економічної науки, проте недостатньо поінформовані про сучасні економічні процеси та особливості їх географічного прояву, відчувають труднощі в перенесенні знань загальних економічних теорій на реальну економічну ситуацію. В зв’язку з тим, що економічні знання не виокремленні в програмах з географії, втрачається їх предметна специфіка, у процесі навчання географії вчителі не розрізняють економічний і географічний підхід до пізнання суспільних процесів і явищ.

За результатами експертизи чинних програм і підручників з’ясовано, що зміст економічних знань учнів в шкільних курсах географії знаходиться переважно на рівні понятійно-термінологічного апарату і потребує удосконалення в напрямі його уточнення, розмежування і синтезу економічних понять та географічного (просторового) підходу, введення теоретичних узагальнень економічних фактів, а також узгодження змісту навчального матеріалу з державними вимогами до його засвоєння, наступності і перспективності у формуванні економіко-географічних компетенцій між шкільними курсами економічної і соціальної географії України та світу. Основним елементом теоретичних економічних знань виступають поняття і терміни, на які припадає більше половини від кількості загальних понять, що засвоюються в шкільних курсах географії. Вони мають міждисциплінарний характер, тому для їх означення ми пропонуємо термін «суспільно-географічні поняття».

Соціально-економічна географія включається в систему географічних наук, але одночасно, як і економіка, входить в систему суспільних наук.