Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yevropeyski_suspilstva_y_derzhavi_u_svitoviy_is...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
386 Кб
Скачать

30. Форми державно-територіального устрою в країнах Західної Європи у XIX ст.

Територіально організація влади в США здійснювалася на основі принципу федералізму, який поширювався не тільки на політичний, але й на правовий устрій. Штати мали гарантовану федеральною владою, рівноправність. Зберігався інститут загального між громадянства, тобто громадянин одного штату вважався і громадянином будь-якого іншого, як і всієї держави. Суверенітет штатів був обмежений. Вони не мали права вийти з федерації чи можливості розірвати правові зв’язки з нею. Штати зберегли права на власний конституційний устрій, своєю організацією внутрішньої влади була побудова за єдиним федеративним зразком: законодавчі повноваження – двопалатні збори, виконавчі – губернаторові. У штатах зберігалася своя судова система. Законодавчі повноваження штатів були суттєво обмеженні як сферою загально федеральної компетенції, так і прямими заборонами конституції. Конгрес мав вищі законодавчі повноваження. До федерацій відносяться США, Російська Федерація, ФРН.

Франція. Конституція 1791р. закріпила зміни, що вже існували в адміністративно-територіальному поділі країни та місцевих інститутів управління. На місце старої прийшла трирівнева адміністративно-територіальна система з переважно виборними інститутами. Основною й типовою адміністративною одиницею Франції став департамент. Реально у країні сформувалися 83 департаменти. Кожний поділявся на 3-9 повітів залежно від чисельності населення. Найнижча одиниця – кантон – створювався умовно як виборчий і судовий округ. Адміністрації департаменту й повіту формувалися за принципом самоврядування. Було сформоване єдине муніципальне управління, тим самим було скасовано всі колишні інститути. Порядок формування місцевої влади всіх рівнів був досить демократичним – депарламентська рада та директорія ради, аналогічні органи повіту, муніципальні ради та мери обиралися. Королівська влада лише теоретично мала визначенні важелі впливу на директорії департаментів і повітів. Тобто сформувалася і утворилася унітарна форма державно-територіального устрою.

Дуже своєрідно розвивався адміністративно-територіальний устрій Англії, де буржуазія поступово пристосувала до своїх потреб систему адміністративно-територіальних одиниць, основи якої сягають часів феодалізму.

31. Тоталітаризм як режим державної влади.

Тоталітаризм, націлений на повну перебудову громадянського суспільства, став чи не найяскравішим і водночас загальним явищем в історії XX століття. Пристосовуючись до умов окремих країн (Італія, Німеччина, Іспанія, Румунія, Угорщина - до Другої світової війни; соціалістичні країни - переважно після), він набував дещо специфічних форм, але суть його від цього не мінялася.

Ознаки тоталітаризму:

• панування державної власності на засоби виробництва;

• відчуження виробника від засобів виробництва і результатів своєї праці;

• напівпримусовий, а в окремих галузях виробництва - примусовий характер праці;

• відсутність ринкових відносин;

• низький рівень науково-технічного прогресу;

• узурпація народного суверенітету партійно-державною бюрократією;

• регламентація всіх сфер життя суспільства;

• монополія однієї партії та її ідеології;

• формальне проголошення і фактична відсутність прав і свобод людини;

• наявність сильного репресивного апарату;

• придушення інакомислення всередині країни;

• експансивна зовнішня політика, що спирається на могутній військово-промисловий потенціал.

Звичайно, керівництво фашистського і комуністичного режимів враховувало специфіку своїх країн. Радянське керівництво, спираючись на марксистсько-ленінське вчення про усуспільнення засобів виробництва і про диктатуру пролетаріату як політичну систему соціалізму, створило централізовану ієрархічну систему владарювання, де по вертикалі з гори до низу здійснювалось управління державою (генсек - перший секретар республіки - обкому - райкому). Різниця між фашистським і комуністичним режимом полягала у тому, що фашисти хотіли ощасливити німецький народ за рахунок інших народів, тоді, як комуністи хотіли ощасливити народи усього світу за рахунок народів, що входили до складу СРСР.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]