1. Державно-політичний устрій Афін: афінська демократія.

Історія афінської демократії починається із Солона. У 594 р. до н.е. Солон був обраний архонтом і одразу ж приступив до проведення реформ.

Перш за все, він відмінив жорстокі закони свого попередника Драконта. Головна ж реформа Солона відома під назвою «сисахфія», що перекладається як «велике полегшення». Вона полягала в анулюванні будь-яких боргів. З полів і заставлених земельних ділянок бідняків були прибрані боргові камені, а ділянки повернено їх попереднім власникам. Також було зліквідовано боргове рабство.

Солон розбиває всіх громадян на чотири розряди відповідно до розміру їх майна:

1. П’ятисотники – ті, хто володіли 500 і більше медимнами зерна;

2. Вершники – від 300 до 500 медимнів;

3. Зевгити – від 200 до 300 медимнів;

4. Фети – менше 200 медимнів.

Вершники і п’ятисотники – вищі категорії громадян – отримували почесне право служити в кінноті і обиратися на цивільні посади. Зевгити, були власники упряжки волів і мали нести службу в важко озброєній піхоті, оскільки не могли утримувати коня. Фети ж отримували лише право голосувати у народних зборах. Ценз визначав залежність суспільного становища громадянина не від його родовитості, а від майнового стану, - в цьому і полягала важливість соціальних реформ.

За Солона активується і діяльність народних зборів. Він створює Раду 400, яка здійснює підготовку справ у проміжках до скликання зборів. А також засновує особливий судовий орган – геліею, у функції якого входила перевірка звітів посадових осіб і вирішення конфліктів між громадянами.

Реформи Солона мали надзвичайно велике значення. Він завдав рішучого удару залишкам первіснообщинного ладу у цілій Аттиці.

Найважливішими органами державної влади Афін у період існування демократії були: Народні збори – агора. Рада – буле та виборні посадові особи – стратеги, архонти та інші. У законодавстві і контролі за управлінням державою деяку участь брали судові органи: ареопаг і геліея.

Народні збори - це юридично і фактично найважливіший орган Афінської держави, який вирішував найважливіші справи країни. На Народні збори збиралися всі громадяни незалежно від їх майнового стану, що проживали в Афінах, Піреї, в Аттиці, на інших територіях, що входили до складу Афінської держави. В засіданнях мали право і обов'язок брати участь тільки повноправні громадяни Афін чоловічої статі, які досягли 20 років. Не мали права участі у зборах жінки.

Голосування в народних зборах проводилось спочатку криком, згодом – піднесенням рук. Остракізм – таємне голосування глиняними черепками, де писали ім'я людини, яку вважали за потрібне вигнати з Афін. Цей метод голосування був уведений Клісфеном у 508 р. до н.е. Обраного таким методом виганяли із Афін на 10 років без конфіскації майна.

Рада п’ятисот. Створена Рада (Буле) уже згадуваним Клісфеном. Членів Ради обирали за жеребом. Із кожної з 10 утворених областей вибирали по 50 чоловік не молодших 30 років. Особи, обрані у Раду – булевти. Раду обирали на один рік. Члени Буле одержували щоденну платню. Після закінчення строку повноважень кожен булевт складав звіт про свою роботу. Компетенція Ради 500 була досить широкою. Це був своєрідний уряд країни. Вона охоплювала законодавчу, виконавчу і судову сферу. Раді належали повноваження у сфері фінансового управління.

Геліея. Була утворена згідно з реформами Солона. Складалася з 6 тис. членів (геліастів), яких за жеребом щорічно обирали архонти з середовища повноправних громадян чоловічої статі кожної філи (по 600 чол.), що досягли 30 років. Геліея розглядала найважливіші публічні та приватні справи. Геліея брала активну участь у процесі законодавства: їй належало право вирішувати долю законопроекту, прийнятого вже Народними зборами.

Архонти і ареопаг. Довгий час архонти були найвищими службовими особами Афін. Проте, з часу реформ Клісфена їх значення почало втрачатись, оскільки зростала роль колегії стратегів. З початку архонтів у кількості 9 чоловік обирав за жеребом з середовища знаті ареопаг. З часу реформ Солона громадяни кожного племені, яких було чотири, обирали по 10 кандидатів – усього 40 осіб. З них на народних зборах шляхом жеребкування обирали 9 архонтів. Ареопаг в ранню епоху був в Афінах одним з найважливіших органів державної влади. Після реформи Ефіальта (462 р. до н. е.) ареопаг втратив своє політичне значення. Ареопаг розглядав справи про навмисне вбивство, поранення чи спричинення каліцтва при замаху на життя людини, про підпал і отруєння.

Колегія 10 стратегів. Згідно з реформами Клісфена, для військового керівництва був утворений колегіальний орган – колегія десяти стратегів. Згодом (у V ст. до н. е.) вони не просто стали військовими вождями, а найвищими державними урядовцями країни. Спочатку їх обирали по філах: по одному від філи. Стратег командував ополченням своєї філи. З середини V ст. до н. е. народні збори почали обирати стратегів незалежно від приналежності до філ. Стратегів могли переобирати без обмежень у строках.